Однако, большинство таксо-нов карабид левобережья то же, что и на правобережной части степной зоны. — Асканія-Нова», 1998а. — С. 299—300.


Чтобы посмотреть этот PDF файл с форматированием и разметкой, скачайте его и откройте на своем компьютере.
- ,  2 \r  \f.
\n  \t\f 2010 .
  —
, 2012, 2
\r\f \n\t\b
\f\f\t\b
\f
\b\f 
ADVISORY BOARD
Ñâ³äîöòâî ïðî äåðæàâíó ðåºñòðàö³þ
äðóêîâàíîãî çàñîáó ìàñîâî¿ ³íôîðìàö³¿
ñåð³ÿ ÊÂ ¹ 19792-9092ÏÐ
Çàñíîâíèêè:
Ãðîìàäñüêà îðãàí³çàö³ÿ Óêðà¿íñüêå åíòîìîëîã³÷íå òîâàðèñòâî
²íñòèòóò çîîëî㳿 ³ì. ².². Øìàëüãàóçåíà ÍÀÍ Óêðà¿íè
²íñòèòóò çàõèñòó ðîñëèí ÍÀÀÍ Óêðà¿íè
Àäðåñà ðåäàêö³¿:
âóë. Âàñèëüê³âñüêà, 33, Êè¿â, 03022, Óêðà¿íà.
Òåëåôîíè:
E-mail:
  
 595.76
\f\t \t \t\b
‡‹
‡\t\f
•–
­
OLEOPTERA
, C
ARABOIDEA
™ 
\t\f
..
  ...\r\f\f\f \n \t\b\f,
..\b, 15, -30, , 01601 \t\b\f\f,
e-mail: putchkov
izan.kiev.ua
Приведены сведения о распространении карабоидных жуков 3-х семейств (около
750-ти видов из 116-ти родов) в Украине.
Кратко проанализированы особенности
æóæåëèö ôàóíû Óêðàèíû, íå ïðèâåäåííûõ äëÿ åå òåððèòîðèè â êàòàëîãå æóêîâ
Палеарктики и 10-ти таксонов карабоидных жуков из 8-ми родов, указанных для
Украины ошибочно. Обсуждено распространение в Украине еще более 50-ти так
сонов, находки которых требуют подтверждений. Приведен полный список жуков-
âèäîâ èç 110-òè ðîäîâ), äîñòîâåðíî çàðåãèñòðèðîâàííûõ â Óêðàèíå (ñ äàííûìè èõ
К л ю ч е в ы е с л о в а: Coleoptera, Caraboidea, видовой состав, Украина,
розповсюдження карабоїдних жуків 3-х родин (близько 750 видів із
116-ти родів) в Україні.
Коротко проаналізовано особливості їх видового складу в
îñíîâíèõ ãeîãðàô³÷íèõ çîíàõ, ï³äçîíàõ òà ïðîâ³íö³ÿõ Óêðà¿íè. Íàâåäåíî â³äîìîñò³
ïðî ïîøèðåííÿ 80-òè âèä³â ³ç 40-êà ðîä³â æóê³â-òóðóí³â, çíàéäåíèõ â Óêðà¿í³, àëå íå
рабоїдних жуків із 8-ми родів, вказаних для України помилково. Обговорено поши
рення в Україні ще більше 50-ти таксонів, знахідки яких вимагають підтверд
жень.
Наведено повний список жуків-різодід (2 види з 2-х родів), стрибунів (17 видів з
4-õ ðîä³â) òà òóðóí³â (728 âèä³â ³ç 110-òè ðîä³â), äîñòîâ³ðíî çàðåºñòðîâàíèõ â Óêðà¿í³
країни).
К л ю ч о в і с л о в а: Coleoptera, Caraboidea, видовий склад, Україна, по
  
На видовом уровне карабоидные
жуки (Caraboidea Ganglbauber, 1892)
являются одним из крупнейших надсе
(Coleoptera) и насчитывают около 30
000
âèäîâ ìèðîâîé ôàóíû, ðàñïðîñòðàíåí
íûõ ïî âñåì êîíòèíåíòàì (êðîìå Àí
òàðêòèäû). Íàäñåìåéñòâî Caraboidea
включает в себя четыре семейства —
Rhysodidae Erichson, 1848, Trachypachi
dae C. Thomson, 1857, Cicindelidae La
treille, 1802 и Carabidae Latreille, 1806.
Íà âèäîâîì óðîâíå æóêè-æóæåëèöû
(Carabidae) охватывают около 26
000
âèäîâ ìèðîâîé ôàóíû (äëÿ ôàóíû
Óêðàèíû èçâåñòíî îêîëî 800 âèäîâ).
Жуки-скакуны (Cicindelidae) в мировой
фауне насчитывают около 2000 видов
(большинство которых встречаются в
íû èçâåñòíû òîëüêî 17 âèäîâ. Èç äðóãèõ
ïðåäñòàâèòåëåé Caraboidea â Óêðàèíå
çàðåãèñòðèðîâàíû òîëüêî äâà âèäà èç
двух родов семейства Rhisodidae (всего
äëÿ Ïàëåàðêòèêè èçâåñòíî 24 âèäà èç
5-ти родов). Семейство Trachypachidae
в мировой фауне представляют 2 рода
и 6-ти видов, из которых на севере
ðàéîíàõ Óêðàèíû î÷åíü ðàçíûé è ëèøü
íåêîòîðûå èç íèõ èññëåäîâàíû ñ äîñòà
õîäêàõ íåêîòîðûõ òàêñîíîâ Caraboidea
нуждаются в проверке. Вместе с тем,
вполне возможно представить общий
фаунистический обзор карабоидных
íàì, à òàêæå óòî÷íèòü òàêñîíîìè÷åñêèé
òåððèòîðèè ñòðàíû ðîäîâ è âèäîâ Cara
boidea. Àíàëèç ðàñïðîñòðàíåíèÿ âèäîâ
è ïîäâèäîâ íàäñåìåéñòâà â Óêðàèíå
целесообразно давать по основным ее
ãåîãðàôè÷åñêè-åñòåñòâåííûì çîíàì è
подзонам, с выделением отдельных бо
ëåå èëè ìåíåå õàðàêòåðíûõ ðåãèîíîâ
(ïðîâèíöèé). Ãðàíèöû ýòèõ ðåãèîíîâ
(рисунок) были выделены на основе
работ А.М.
Маринича и др. (1982; 2003).
‹\n.
’ š‚›   €”Š „ „œ‚Š  ’ ” (  ‚  ., 1982,
 — \t\n \r\b\n ( 300 . .); …ƒ — …\t€ (Œ ƒ\t
\b \n \t\b €Ž\b 300 . .); ƒƒ — ƒ\b\b\b ƒ\b\n\b (\r \n\bŽ€ \b\n);
‘ƒ — ‘\b\b\b\b ƒ\b\n\b (\r \n\bŽ€ \b\n); ’‘ —  Ž\n\b€ \b\n
(Œ ƒ\t\b,  \n \t\b …\t  300 . .  „\b ƒ\b\n\b); ƒ‘— ƒ
\b\b ‘\b\n\n\b\t; ‘‘ — ‘\b\b\b ‘\b\n\n\b\t; ƒ‚ — ‚\b\b \t\r ƒ\b\b
 ‚\b\t; ‘‚ — ‚\b\b \t\r ‘\b\b\b ‚\b\t; ƒ• — • \t\r ƒ
\b\b ‚\b\t; ‘• — • \t\r ‘\b\b\b ‚\b\t; ‘•1 — \b\b\t\n\b
\t\b\n (\bŽ\b); ‚…— ‚\b\t …€; … — € …€ \n \t\b (Œ •€
\b\b …€).
Designations of the certain geographic regions of Ukraine: 1.
 — Transcarpathian lowland
( 300 m.); …ƒ — Carpathian mountain&#x 300;&#x m.;;&#x C;&#x-9a9;&#xr-10;&#xp-5a;t-;hi-;Ωn;&#x m4o;un;t-;کi;&#xn8s ;&#xH000;s (H300 m); ƒƒ— Right-Dnieper-bank (westwards) of
forest zone; ‘ƒ — Le–- Dnieper-bank (eastwards)of forest zone; ’‘ — Foliage forest zone; ƒ‘—
Western forest-steppe zone; ‘‘ — Eastern forest-steppe zone; ƒ‚ — Northern subzone of right-
Dnieper-bank (westwards) of steppe; ‘‚
Northern subzone of le– — Dnieper-bank (eastwards) of
steppe; ĥ
Southern subzone of right — Dnieper-bank (westwards) of steppe; ‘• — Southern
subzone of le– — Dnieper-bank (eastwards) of steppe; ‘•1 — sandy biotops of lowlands of Dnieper
river (Kherson region); ‚…
Steppe of Crimean peninsula; … — Crimean Mountains and Hills
(with south-eastern coastal beach).
  
Первые сведения о карабоидных жу
XVIII — началу ХIХ веков. Однако, эти
ìåíòàðíûé õàðàêòåð è îãðàíè÷èâàëèñü
òîëüêî ñïèñêàìè âèäîâ îòäåëüíûõ òåð
риторий. В дальнейшем число публи
êàöèé ïî Caraboidea óâåëè÷èâàëîñü,
особенно начиная со второй полови
ны ХIХ века. Все эти данные нашли
свое отображение в обширной сводке
Г.Г.
Якобсона (1905). С 20-х годов XX
века появляется много работ, в кото
ðûõ ïðèâåäåíû ñâåäåíèÿ íå òîëüêî ïî
è õîçÿéñòâåííîãî çíà÷åíèÿ æóæåëèö.
К настоящему времени известно более
1000 литературных источников, касаю
щихся вопросов фаунистики и эколо
менной Украины карабоидных жуков.
Однако, цитирование их в данной ста
òüå íåâîçìîæíî èç-çà îãðàíè÷åííîãî
объема этой работы. Приведены толь
êî êðóïíûå òðóäû è ñòàòüè ïîñëåäíèõ
äåñÿòèëåòèé. Ñåé÷àñ îäíîé èç êðóïíûõ
обобщающих сводок о встречаемости
òàòü àííîòèðîâàííûé ñïèñîê Ðîññèè
и сопредельных территорий (Kryzha
et al., 1995) в котором выделены
ïàòüåì, Ãîðíûé Êðûì è öåëèêîì âñÿ
равнинная Украина. Кроме того, общие
данные о встречаемости карабоидных
æóêîâ â Óêðàèíå â öåëîì ñîäåðæàòñÿ
и в каталоге жуков подотряда Adephaga
Палеарктики (Catalogue…, 2003), в ко
тором для республики указано 704 вида.
Однако, несмотря на то, что ряд этих
òðóäîâ îõâàòûâàåò îòäåëüíûå êðóïíûå
бина исследований семейства по от
äåëüíûì çîíàì è ïðîâèíöèÿì âñå æå
. В процессе работы из
учены собственные коллекционные
материалы, собранные в течение 2006—
гг. и хранящиеся в Институте зо
îëîãèè ÍÀÍ Óêðàèíû, à òàêæå êîëëåê
ции ряда биологических учреждений
городов: Киев (Зоологический музей
ННПМ НАН Украины), Харьков (Му
зей природы ХНУ), Львов (Природо
ведческий музей НАН Украины), Мо
сква (Московский государствен
ный
óíèâåðñèòåò, Ãîñóäàðñòâåííûé ïåäà
гогический университет им.
кого), Санкт-Петербург (Зоологиче
ский институт РАН, Россия), Будапешт
(Âåíãðèÿ), Âåíà (Àâñòðèÿ), Ïðàãà (×å
хия) и сборы ряда украинских энтомо
логов (В.А.
Михайлова, А.
Дрогваленко,
Харьков; П.Н.
Шешурака, г.
Мартынова, г.
Донецк; А.С.
сякина, г.
Симферополь; В.В.
ïðîàíàëèçèðîâàíû ìíîãî÷èñëåííûå ëè
тературные источники (Якобсон, 1905;
Медведев, Шапиро, 1957;
чук, 1962, 1969;
О.А., 1966,
1969; Петрусенко
С.В., 1967; Петрусен
А.А., Петрусенко
С.В., 1968, 1970а,
1970б, 1970в, 1971а, 1971б; Петрусен
О.А., Петрусенко
С.В., 1971а, 1971б;
Мищенко, 1974;
Кулянда, 1978, 1980;
Эйдельберг, Мальцев, Перваков, 1988
Kryzhanovskij et al., 1995;
Êèðè÷åíêî,
1998; Михайлов, 1998; Matalin, 1999;
Shilenkov, 1999; Різун, 2003а, 2003б,
2008; Кириченко, Кравченко, 2004; Ки
риченко, Бабко, 2006; Кириченко, Баб
ко, Форощук, 2007;
Ïó÷êîâ, 2008, 2012à,
б; Коваль, 2009; Сумароков, 2009; Ни
òî÷êî, 2012 è äð.).  ðåçóëüòàòå óäàëîñü
сок карабоидных жуков, встречающихся
(èëè âîçìîæíûõ) íà òåððèòîðèè Óêðà
èíû, ñ äàííûìè èõ ðàñïðîñòðàíåíèÿ â
13-ти основных географических обла
стях Украины (таб
лица). Классифика
ция cемейства приведена по О.Л.
жановскому и др.
et al.,
1995), íî ñ íåêîòîðûìè óòî÷íåíèÿìè
боидные жуки в Закарпатской низмен
ности представлены 325-тью видами.
Íåñìîòðÿ íà òî, ÷òî îñíîâó Caraboi
dea фауны Закарпатья представляют
ðàêòåðíûå äëÿ åâðîïåéñêèõ ðàâíèí,
следует отметить определенную спе

ôè÷íîñòü ýòîãî ðåãèîíà. Òàê, òîëü
æåëèö, õîòü è òèïè÷íûå äëÿ Ñðåäíåé
пока не найденные
tus, Tachyura haemorrhoidalis, T. parvula,
Bembidion sñapulare lomnickii, B. starki,
B. milleri pseudocarpaticum, B. cruciatum
bualei, Ophonus subsinuatus, Parophonus
Определенную часть состав
ляют и некоторые средиземноморские
âèäû, îòìå÷åííûå êàê â Çàêàðïàòüå, òàê
и на юге Украины (но отсутствующие
â Êàðïàòàõ, ëåñíîé è ëåñîñòåïíîé çî
нах) —
Harpalus albanicus, Ophonus sabulicola,
  
равнинной Украины, также составляют
одну из фоновых групп карабоидных
менее, большинство видов (около 80%
всей карабидофауны региона) харак
òåðíû äëÿ ëåñíîé è ëåñîñòåïíîé çîí
ландшафтов. Много сделали для изуче
íèÿ æóæåëèö Óêðàèíñêèõ Êàðïàò è Çà
карпатья В.И.
Пономарчук (1956, 1962,
Карабидофауна зоны смешанных
ëåñîâ Óêðàèíû (Ïîëåñüÿ), ïðåäñòàâëåí
ная не менее чем 360 видами (таб
äåëàõ ñâîèõ îòäåëüíûõ ïðîâèíöèé, íî è
âîñòî÷íûìè òåððèòîðèÿìè Âîñòî÷íîé
Европы (Беларусь, Средняя Россия и
даже юг тайги). Относительно специфи
ческой является только карабидофауна
çàïàäíûõ è ñåâåðî-çàïàäíûõ ðåãèîíîâ
òîðûå òèïè÷íûå ñðåäíååâðîïåéñêèå
âèäû (
Cicindela sylvicola, Carabus obso
гатство карабидофауны этого региона
во многом обусловлено проникнове
нием сюда ряда видов, типичных для
çàïàäíûõ è ñåâåðíûõ òåððèòîðèé. Òàê,
çäåñü ïðîõîäèò âîñòî÷íàÿ ãðàíèöà àðå
àëîâ ìíîãèõ ñðåäíååâðîïåéñêèõ âèäîâ
è íåêîòîðûõ äðóãèõ, õàðàêòåðíûõ äëÿ
Carabus variolosus,
  
встречается еще и на Донецком кряже.
Ïîêà òîëüêî íà êðàéíåì âîñòîêå çîíû
(Харьковская обл.) зарегистрирован вид
. Íî â öåëîì,
карабидофауна Лесостепи все же состо
èò èç âèäîâ, õàðàêòåðíûõ äëÿ ëåñíûõ, íî
изреженных биотопов, представленных
в зоне дубравами, байрачными лесами
èëè ëåñî-êóñòàðíèêîâûìè ó÷àñòêàìè.
Типичные степные виды (как и боре
àëüíûå ýëåìåíòû) çäåñü îòíîñèòåëüíî
немногочисленны. Обитатели Степи
чаще зарегистрированы на левобережье
Лесостепи (например,
Taphoxenus gigas,
tris
, íåêîòîðûå
Harpalus
), òÿãîòåÿ ê îò
дельным рефугиумам ее юго-восточной
÷àñòè. Ñî çíà÷èòåëüíîé ïîëíîòîé êà
рабидофауна Лесостепи изучена поч
òè ïî âñåé åå òåððèòîðèè (Àðíîëüäè,
1952, 1956; Кришталь, 1956; Петрусен
ко, Петрусенко, 1966, 1970а, б, 1971в;
Мищенко, 1974;
Кулянда, 1978, 1980;
Кириченко, 1998; Кириченко, Бабко,
Наиболее богатым видовым раз
нообразием характеризуется карабидо
фауна степной зоны Украины, вклю
чающая около 500 видов (таблица).
Существенные сведения о карабоид
ных жуках Степи содержатся в рабо
òàõ ìíîãèõ îòå÷åñòâåííûõ ýíòîìîëîãîâ
(Медведев, 1930, 1950а, б, 1953; Луч
ник, 1934; Павлова, 1974, 1977, 1979;
Петрусенко, 1969; Петрусенко, Петру
сенко, 1970а, б, 1971а; Пучков, 1985,
Хоменко, Вакаренко, 1993; Сумароков,
2009; Ниточко, 2012 и другие). Тем не
менее, охарактеризовать общий состав
смотря на относительную однородность
åãî îñíîâíîãî ÿäðà, êîòîðîå èìååò â
öåëîì ñðåäèçåìíîìîðñêîé õàðàêòåð,
хотя и включает ряд видов и родов с
сти обусловлены гетерогенностью про
комплексов карабидофауны Степи, их
численностью и встречаемостью, а так
æå íàëè÷èåì â ñîñòàâå ñòåïíîé ôàóíû
çíà÷èòåëüíîãî ÷èñëà íåõàðàêòåðíûõ
äëÿ çîíû ýêñòðàçîíàëüíûõ (ëåñíûõ èëè
ïîëóïóñòûííûõ) è èíòðàçîíàëüíûõ
(ïðèâîäíûõ, ãàëîôèëüíûõ) ýëåìåíòîâ.
На западе (от Молдавии до р.
Днепр)
размеры правобережной степной зоны
относительно небольшие, а изменение
в карабидофауне в широтном направ
лении здесь выражено намного слабее,
верной подзоны Степи Правобережья
(âñåãî çäåñü îòìå÷åíî îêîëî 320 âèäîâ)
íå ðåäêè íàõîäêè íåêîòîðûõ ëåñíûõ è
лесостепных видов
(
Brachinus
B. crepitans
,
B. explodens
ãèå ñðåäèçåìíîìîðñêèå ëèòîðàëüíûå
òàêñîíû (
Cylindera trisignata hellenica,
Notiophylus interstitialis, Scarites terricola,
Dyschirius, Bembidion,
Stenolophus, Lymnastis galilaeus
). Òåì íå
менее, на большей части территории
северной подзоны Степи Правобережья
основное ядро карабидофауны все-таки
образовывают виды, типичные для от
крытых пространств. Очевидно, что
обилие здесь луговых и степных эле
ментов в настоящее время (в основной
тельностью (пахота, вырубка, орошение
и другое). Это привело к образованию
сплошных агроценозов и урбанизован
ных территорий, пригодных для оби
тания, главным образом, политопных
видов, которые тяготеют и к луговым
или степным биотопам. Вместе с тем,
южнее указанной выше линии терри
ным преимуществом ксерофильных
и мезоксерофильных обитателей, в то
время как относительно влаголюбивые
и относительно лесные виды полностью
вытесняются в речные долины и балки.
Ïîÿâëåíèå â àãðîöåíîçàõ ýòîãî ðåãè
îíà íåêîòîðûõ ìåçîãèãðîôèëîâ (â ò.÷.
èíîãäà õàðàêòåðíûõ è äëÿ ëåñîâ) ÷àñòî
ñâÿçàíî ñ îðîøåíèåì ñåëüñêîõîçÿé
бережной части южной степи Украины
пока отмечены виды
Карабидофауна северной подзоны
Левобережной Степи (всего зареги
ñòðèðîâàíî îêîëî 340 âèäîâ) â öåëîì
совпадает с таковой Правобережья.
Однако, она немного превышает ка
рабидофауну Правобережья по числу
видов и представлена большим коли
ных и галофильных видов (таблица).
Это некоторые Cicindelidae (
besseri
,
C.
chiloleuca
,
C.
atrata, Calomera
), а из жужелиц — виды родов
sibiricus errans
Cymindis, Lebia, Microlestes, Syntomus,
Однако, большинство таксо
нов карабид левобережья то же, что и
на правобережной части степной зоны.
Эндемиком северной подзоны Левобе
режной Степи является жук-скакун
Cephalota elegans brunnea
. Êðîìå òîãî, â
ñåâåðíîé ïîäçîíå ýòîãî ðåãèîíà ãîðàçäî
чаще, чем на Правобережье, встречают
neus, Pogonus cumanus,
Pedius inquinatus,
sabulicola,
лосе севернее линии Синельниково

Лисичанск — Старобельск отмечены
íåêîòîðûå ëåñîñòåïíûå è äàæå ëåñíûå
). Êðîìå
òîãî, îïðåäåëåííûé âêëàä â ñïåöèôè÷
ность карабидофауны северной под
зоны левобережной Степи вносит До
íåöêèé êðÿæ (âîçâûøåííîñòü). Ýòîò
ðåãèîí, èìåÿ ñèëüíî ðàçâèòûé ðåëüåô
и своеобразную, часто древесную рас
òèòåëüíîñòü, îòëè÷àåòñÿ îòíîñèòåëüíûì
богатством карабидофауны (около 220
çîêñåðîôèëüíûìè, íî è ìåçîôèëüíûìè
òåðíû äëÿ øèðîêîëèñòâåííûõ è ñìå
øàííûõ ëåñîâ (
Carabus
marginalis
,
Nebria
Pterostichus
oblongopunctatus, Pt. niger
,
dufts
chmidi, A.
lugens, Platynus assimilis
) èëè
даже сосновых боров (
Cicindela soluta
).
В то же время здесь все же обычны на
õîäêè òèïè÷íûõ ñòåïíûõ âèäîâ, â òîì
÷èñëå è îòäåëüíûõ æèòåëåé ïðèêàâêàç
ñêèõ è êàçàõñòàíñêèõ ñòåïåé (
laevicollis, Amara taurica, Acinopus picipes,
  
но переходной карабидофауной между
Лесостепью и Степью, но в настоящее
âðåìÿ êà÷åñòâåííî-êîëè÷åñòâåííûé
тав Carabidoidea здесь все же ближе
Весьма оригинальной и богатой (по
сравнению с вышерассмотренными
степными регионами) является караби
дофауна южной подзоны Степи. В
делах Правобережья в этой подзоне за
рабоидных жуков, а в ее левобережной
части — почти 330 видов. Основу ком
плекса на плакоре составляют как ши
читающие открытые пространства, так
и типичные (хотя в большинстве своем
и редкие) степные элементы
lus advena
,
P.
lyroderus
,
Amara parvicol
ambulans, Curtonotus
propinguus, Gynandromorphus
rufisñapus,
tarsalis.
Карабидофауна Крыма является од
ной из наиболее изученных в Украине
(Плигинский, 1911, 1912; Арнольди,
1958; Петрусенко, 1971б, 1973б, 1975;
Эйдельберг и др., 1988). На равнинной
íî îêîëî 300 âèäîâ) ðàñïðîñòðàíåíû
типичные обитатели степных ценозов
), à òàêæå
ìíîãèå ñåðåäèçåìíîìîðñêèå ýëåìåíòû
ются только на востоке степной зоны
saxicola,
oblitus, Pterostichus lyroderes, Cymindis
picta, C.
deres brachypus,
Penthus
tenebrioides, Pangus scaritides, Eocarterus
sparsutus, Zuphium olens, Brachynus exha
). Существование на
) êîñâåííî ìîæåò
свидетельствовать о больших кустарно
ково-лесных площадях в этом регионе
â ïðîøëîì. Âìåñòå ñ òåì, òîëüêî íà
Êåð÷åíñêîì ïîëóîñòðîâå èç êðûìñêîé
Poecilus nitens,
Parazyphium
Êðîìå òîãî, ïîêà òîëüêî â
ñòåïíîì Êðûìó äëÿ ôàóíû Óêðàèíû
ðåãèñòðèðîâàíû âèäû
Ñîâñåì äðóãîé ñîñòàâ èìååò ôàóíà
ðûì ÷èñëîì ýíäåìèêîâ (îêîëî 10) ïîëó
острова. Это как пещерные виды родов
, òàê è
обитатели лесов, перелесков и яйл

Bembidion iphigenia,
Cymindis vagemacu
,
jailensis
(таблица).
êè çðåíèÿ è íàõîäêè çäåñü îòäåëüíûõ
видов, имеющих разорванный ареал и
встречающихся как в Крыму, так и на
) èëè â ñòðàíàõ Þæíîé
Европы и Малой Азии (
Laemostenus
).
Характерными для южного берега явля
ютя виды
nus alexandri,
êîòîðûå â äðóãèõ ðåãèîíàõ
полуострова крайне редки. Основное
ядро карабидофауны Южного берега
Крыма (около 200 видов) составляют
òàêñîíû, øèðîêîðàñïðîñòðàíåííûå â
Средиземноморье, а также обычные
на юге степной зоны. Это —
Scarites
Epomis
, ìíîãèå
Harpalini. Обычны и типичные степные
виды, особенно представители родов
Carterus,
. Встречающийся
Carabus
ÿâëÿåòñÿ ýíäåìèêîì ïîëóîñòðîâà.
Виды лесного комплекса (проникаю
щие сюда из Горного Крыма) спорадич
ны и немногочисленны. Это —
Но во многом карабидофауна Южного
берега Крыма более сходна с таковой
íûìè, ñòåïíûìè, òàê è íåêîòîðûìè
лесными элементами из большинства
çîîãåîãðàôè÷åñêèõ ãðóïï, îòìå÷åííûõ
В дополнение необходимо кратко
проанализировать и карабидофауну ан
зующуюся существенным таксономи
÷åñêèì ñõîäñòâîì, ïðè÷åì íåçàâèñèìî
îò åñòåñòâåííî-ãåîãðàôè÷åñêèõ çîí.
В целом карабидофауна агроценозов
но (Найденов, 1965; Пучков, Гнатуш,
1981; Колесников, 1985; Пучков, 1985;
Тамарин, Иванов, 1988; Пучков, Пла
стун, 1989; Тарусова-Назаренко, 1990;
Сумароков, 1991, 2001, 2003, 2005, 2009;
  
ìíîãî äðóãèõ). Â âèäîâîì îòíîøåíèè
этот комплекс карабоидных жуков обе
днен, но ряд эврибионтных таксонов
могут встречаться в большом количе
стве. Основу фауны агроценозов состав
ляют, главным образом, политопные
мезофильные элементы (обычно около
30—40 видов). Это, главным образом,
Cylindera
germanica
) è æóæåëèöû ðîäîâ
— на се
âåðå,
C.
collaris
— на юге),
Broscus
cepha
, à íà
юге еще и
cipes
C.
halensis
C.
ambiguus
C.
mela
Acupalpus meridianus
,
Mircolestes minutulus
рабид (но не численность) незначитель
но изменяется как с севера на юг, так и
Особенно обедненной является фа
уна урбанизированных территорий, на
пример городов, где чаще наблюдались
ных видов —
similata,
ans, Harpalus rufipes, H.
anxius, H.
Poecilus cupreus, Pterostichus melanarius,
но в целом не более
Таким образом, сведения о кара
большие и назрела необходимость ее
нографической обработки (в первую
очередь — определителя). Описания но
âûõ äëÿ íàóêè òàêñîíîâ ñ òåððèòîðèè
Украины сомнительны, но не исключе
íû, íàïðèìåð, íåêîòîðûõ ãåîôèëîâ èëè
пещерных видов из Горного Крыма или
Карпат. Более реальными могут быть
íàõîäêè íîâûõ âèäîâ íå äëÿ íàóêè, à
ных ее зон, особенно в географически
ничных регионах республики (как
и доказательство ошибочности отдель
ã. ïåðâîãî òîìà
каталога жуков Палеарктики (Cata
logue..., 2003), посвященного подотряду
Adephaga (далее — каталог), в первую
ñêèå è çîîãåîãðàôè÷åñêèå èññëåäîâà
íèÿ òàêîãî êðóïíîãî ñåìåéñòâà æóêîâ
êàê æóæåëèöû (Carabidae). Ïîÿâèëàñü
возможность более детально проана
ские сравнения и обобщить данные по
сходству и генезису карабидофаун не
только разных зоогеографических об
ëàñòåé (èëè îòäåëüíûõ èõ ïðîâèíöèé),
но и отдельных государств. Однако при
создании этого каталога и обобщении
òàêîãî çíà÷èòåëüíîãî ôàóíèñòè÷åñêîãî
материала не удалось избежать некото
рых неточностей и даже ошибок, опу
бликованных в нем. Это касается и ука
çàíèé î âñòðå÷àåìîñòè îòäåëüíûõ âèäîâ
Caraboidea â êîíêðåòíûõ ñòðàíàõ, â òîì
Äëÿ Óêðàèíû â êàòàëîãå óêàçàíî
704 таксона из 94 родов. Однако, мно
гие виды (более 80 видов из 40 родов) и
дочкой — *), реально встречающиеся в
Óêðàèíå, íå ïðèâåäåíû äëÿ åå òåððè
тории, а некоторые указаны ошибочно
или находки их сомнительны и требу
ют подтверждений (около 60 таксонов).
Òàê, â Óêðàèíå çàðåãèñòðèðîâàíû (íî
íå óêàçàíû â êàòàëîãå äëÿ åå òåððèòî
рии) следующие виды и подвиды жу
Fauvel,
1863. Встречается, по-видимому, повсе
ìåñòíî (êðîìå ñòåïíîãî Êðûìà), õîòÿ
íàõîäêè â Çàêàðïàòüå, Ïðèêàðïàòüå è
Breuning, 1933. Обычный подвид в ле
сах Горного Крыма. В каталоге вообще
Carabus (Megodontus) violaceus
Dejean, 1826. Обычен на крайнем юге
Украинских Карпат (Мармарош). Ре
гион Черногоры-Горганы-Бескиды
Carabus (Megodontus) violaceus
Linnaeus, 1758. В
Украине — повсеместно, кроме высо
Elaphrus (Neoelaphrus)
bricius, 1792. В Украине почти повсе
Bonelli, 1813. Вся
степная зона и крайний юг левобереж
Linnaeus, 1758. В Укра
Chaudoir, 1842. Со
ëîí÷àêè Ïðèñèâàøüÿ. Âîçìîæíû íà
ходки и на юге степной зоны левобере
Dejean, 1829. Юг степ
Dyschirius (Eudyschirius) gracilis
Heer,
1837. Встречается на большей террито
рии республики, кроме Закарпатья, По
Miscodera* arctica
Paykull, 1798. За
ðåãèñòðèðîâàíû åäèíè÷íûå íàõîäêè â
Piochard de la
Brueleirie, 1875. Южная подзона Пра
Michailov, 1997.
Описан с востока левобережной Лесо
степи (юг Харьковской области, Крас
ноградский район) (Михайлов, 1998).
Schweiger, 1975.
Юг правобережной Лесостепи (Подо
ëüå). Âîçìîæíû íàõîäêè â Çàêàðïàòüå
Netolitzky,
1914. Ðàñïðîñòðàíåí ïðàêòè÷åñêè ïî
Serville,
Bembidion (Semicampa) gilvipes
Sturm,
1825. Карпаты и запад правобережной
Лесостепи. Не исключены находки в
Bembidion (Sinechostictus) stomoides
Dejean, 1831. Карпаты и Прикарпатье.
Не исключены находки и на западе По
Bembidion (Testedium) bipunctatum
Linnaeus, 1761. Обычный вид в Закар
патье, Полесье и правобережной Лесо
(s.str.)
Dejean, 1827.
Chaudoir,
1850. Âîñòî÷íûé Êðûì (Êåð÷åíñêèé
Quensel, 1806.
Mot
schulsky, 1865. Закарпатье и юг степной
Dejean,
1828. Ñòåïíîé Êðûì. Âîçìîæíû íàõîä
Pterostichus (Melanius) aterrimus
Hbst,
1784. Карпаты, Полесье и северная Ле
Laemostenus
(s.str.)
venustus
Clairville,
scher von Waldheim, 1823. Обычный
âèä â ëåñàõ ïðåäãîðíîãî è ãîðíîãî
Herbst, 1783. Распространен практичес
Agonum
dolens
C. Sahlberg,
1827. Правобережное Полесье и почти
  
Âñòðå÷àåòñÿ ïî÷òè íà âñåé òåððèòîðèè
Dejean,
1826. Закарпатье, Карпаты и большая
(s.str.)
Quensel, 1806.
Левобережная Лесостепь и вся степная
Cymindis (Menas) violacea
Chaudoir,
Lin
naeus, 1758. Лиственные леса Закарпа
òüÿ è Êàðïàò. Âîçìîæåí è íà çàïàäå
Castelnau, 1833. Крайний юг степной
Fourcroy, 1785.
ная зона. Возможны находки и на юге
Rossi, 1790. Юг лево
  
сомнительны (в первую очередь — в
îòíîøåíèè ïðàâèëüíîñòè îïðåäåëåíèÿ
таксона) или требуют подтверждений.
×àñòü èç íèõ (23 âèäà, îòìå÷åíû íèæå
символом — **), хотя и приведены в ка
талоге (Catalogue…, 2003) для Украины,
но в коллекционных сборах отсутствуют
èëè èõ ïîñëåäíèå íàõîäêè òåððèòîðè
íàÿ Ðîññèÿ) èëè ïðîèçâåäåíû ïî÷òè 100
и более лет назад. В связи с этим такие
данные вызывают сомнения о встречае
щее время, хотя регистрация этих видов
Проблематичными для территории
Украины являются следующие виды:
Dejean, 1822 (ука
зания для юга Одесской области тре
буют подтверждений);
Carabus (Pa
Fabricius,
1792 (имеются неточные указания для
Буковины, но возможны находки и в
Закарпатье);
Carabus (Megodontus) auro
Dejean, 1829
(имеются не про
ро-западе Украины);
Thomson, 1875 (имеются
íå ïðîâåðåííûå óêàçàíèÿ î íàõîäêàõ
на западе Украины, что маловероятно);
Dawson, 1854** (возможен на севере и
северо-западе Украины);
Motschulsky, 1844 (воз
Csiki,
1928 (óêàçàíèÿ äëÿ Ñòåïíîãî Êðûìà
вызывают сомнения);
Motschulsky, 1850 (возможны находки
на юге и востоке Украины);
rocerus
Fischer fon Waldheim, 1829**
(óêàçàíèÿ äëÿ Óêðàèíû ñîìíèòåëüíû,
тем более, что вид, согласно этикет
ке, был описан с Кавказа);
H.
foveiger
Tschitscherine, 1895** (возможны на
ходки на крайнем востоке Украины);
Dejean, 1829 (находки в
Çàêàðïàòüå è Êàðïàòàõ ìàëîâåðîÿòíû è
нуждаются в подтверждении);
\b ­
\t
\t‹\t
• Ÿ RH
YSODIDAE
\t‡
Rhysodini
 ’ Omoglymmiina
 
Omoglymmius
Ganglbauer, 1891
germari
Ganglbauer, 1891
ƒ• (?ƒ\b\n\b) …

  ƒ‚      ’ ”Š ¡… €
(Coleoptera, Caraboidea) €   €”Š „ „œ‚Š š Š,
 š Š   €ˆ›Š ”
Table
Check-list of Species composition and distribution of Caraboidea in certain
geographical zones, subzones and provinces of Ukraine
  
 ’ Rhysodina
 
Rhysodes
Dalman, 1823
sulcatus
Fabricius, 1787
… ?…ƒ ƒƒ ‘ƒ ‘‘ (Ž\n\b \b\n) …
\b ­
\t
\f
• Ÿ C
ICI
DELIDAE
\t‡ Cicindelini
 
Cephalota
Dokhtouro¢
atrata
Pallas, 1776
besseri
Dejean, 1826
chiloleuca
Fischer von Waldheim, 1820
deserticola
sivashensis
Danilevskyi, 2004
elegans
brunnea
Putshkov, 1993
elegans
stigmatophora
Fischer von Waldheim, 1825
ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘
‚…
ƒ‚ ‘‚ ?ƒ•
‘•
?‚…
ƒ‚ ‘‚ ƒ•
‚… … ˜•™
‘•
š ‚… ˜
ƒ\nŽ\b)
‘‚ (\b\b ƒ\n\b)
ĥ
‚… … ˜•™
 
Cicindela
Linnaeus, 1758
campestris
campestris
Linnaeus, 1758
campestris
pontica
Fischer von Waldheim, 1825
hybrida
hybrida
Linnaeus, 1758
hybrida
riparia
Dejean, 1822
nordmanni
Chaudoir, 1848
sahlbergi
khersonensis
Motschulsky, 1845
sahlbergi
lutschniki
Matalin, 1999
silvicola
 
Cylindera
Westwood, 1831
  
Cylindera
s. str. Westwood, 1831
germanica
Linnaeus, 1758
  
Eugrapha
Rivalier, 1950
Cicindina
Adams
 
Calomera
Motschulsky, 1862
littoralis
nemoralis
Olivier, 1790
?ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘
‚…
\b ­
\t
\t
• Ÿ C
ARABIDAE
 \b ­ OMOP
ROni
\t‡ Omophronini
 
Omophron
Latreille, 1802
limbatus
Fabricius, 1777
 ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚…
 \b ­ CARABI
\t‡
ebriini
 
Leistus
Frölich, 1799
  
Leistus
s. str.
Frölich, 1799
baenningeri
Roubal, 1926
caucasicus
Chaudoir, 1867
ferrugineus
Linnaeus, 1758
piceus
Frölich, 1799
terminatus
Panzer, 1793
rufescens
Fabricius,
  
Pogonophorus
Latreille, 1802
rufmarginatus
Du–schmid, 1812
urainicus
Lazorko, 1954
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚
 …ƒ ’‘ ?ƒ‘ ƒ‚ ƒ• (ƒ\b\n\b)
 
Nebria
Latreille, 1802
  
Alpeus
Bonelli, 1810
fuscipes
Fuss, 1849
reichi
Dejean, 1826
reitteri
Rybinsky, 1902
(5), 2012
transsylvanica
Germar, 1824
  
Boreonebria
Jeannel, 1937
heegeri
Dejean, 1826
rufescens
Strom, 1768 (=
gyllenhali
Schönherr, 1806)
  
Eunebria
Jeannel, 1937
jockischii
hoepfneri
Dejean, 1826
picicornis
Fabricius, 1801
  
Nebria
s. str. Latreille, 1802
brevicollis
Fabricius, 1792
  
Paranebria
Jeannel, 1937
livida
Linnaeus, 1758
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ (\n\b\b) ?ƒ‘ ?‘‘
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• …
\t‡
otiophilini
 
Notiophilus
Dumeril, 1806
  
Latviaphilus
Barsevskis, 1994
biguttatus
Fabricius, 1779
substriatus
G.R. Waterhouse, 1833
  
Makarovius
Barsevskis, 1994
rupes
Curtis, 1829
  
Notiophilus
s. str. Dumeril, 1806
aestuans
Dejean, 1826
pusillus
G.R. Waterhouse,
aquaticus
Linnaeus, 1758
germinyi
Fauvel, 1863*
interstitialis
Reitter, 1889
laticollis
Chaudoir, 1850
palustris
Du–schmid, 1812
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• …
ƒ‚ ƒ•
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘•
\t‡ Carabini
 
Calosoma
F. Weber, 1801
  
Calosoma
F. Weber, 1801
inquisitor
Linnaeus, 1758
sycophanta
Linnaeus, 1758
  
Campalita
Motschulsky, 1865
auropunctatum
Herbst, 1784
  
Campalita
Motschulsky, 1865
denticolle
Gebler, 1833
  
Charmosa
Motschulsky, 1866
investigator
Illiger, 1798
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 
Carabus
Linnaeus, 1758
  
Archicarabus
Seidlitz, 1887
nemoralis
O. Mueller, 1764
  
Carabus
Linneaus, 1758
arvensis
arvensis
Herbst, 1784
arvensis
eremita
Fischer von Waldheim, 1823
granulatus
crimeensis
Breuning, 1933*
granulatus
granulatus
Linneaus, 1758
menetriesi
Hummel, 1827
stscheglovi
Mannerheim, 1827
  
Chaetocarabus
C.G. £omson, 1875
intricatus
Linnaeus, 1761
  
Chrysocarabus
C.G. £omson, 1875
auronitens
esheri
Palliardi, 1825
  
Eucarabus
Gehin, 1876
obsoletus
Sturm, 1815
ullrichi
Germar, 1824
  
Hemicarabus
Gehin, 1876
nitens
Linnaeus, 1758
  
Hydrocarabus
C.G. £omson, 1875
variolosus
Fabricius, 1787
  
Limnocarabus
Gehin, 1885
clathratus clathratus
Linnaeus, 1761
clathratus stygius
Ganglbauer, 1890
  
Megodontus
Solier, 1848
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ (\n\b\b)
ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘•
ƒƒ ‘ƒ ’‘ (\n\b\b) ƒ‘ (\n\b\b) ‘‘ (\n\b\b)
ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• … (. œ€-, €Ž)
 …ƒ ’‘ (\r\t)
 …ƒ ƒƒ ’‘ (\r\t)
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ (\n\b\b)
 …ƒ ’‘ (\r\t)
ƒ• ‘• ‚… (…\b\b\n \t-)
  
gyllenhali
Fischer von Waldheim, 1828
violaceus
andrzejusii
Fischer von Waldheim, 1823
violaceus
woll
Dejean, 1826*
  
Morphocarabus
Gehin, 1876
excellens
excellens
Fabricius, 1798
excellens
frivaldskyi
Kraatz, 1887
rothi hampei
Kuester, 1846
zawadskyi
seriatissimus
Reiter, 1896
zawadskyi
zawadskyi
Kraatz, 1854
  
Oreocarabus
Gehin, 1876
glabratus
extensus
Kraatz, 1885*
glabratus
glabratus
Paykull, 1790
hortensis
Linnaeus, 1758
linnei
Panzer, 1810
  
Orinocarabus
Kraatz, 1878
sylvestris
transsilvanicus
Dejean, 1826
  
Pachystus
Motschulsky, 1866
hungaricus
gastridulus
Fischer von Waldheim, 1823
hungaricus
mingens
Quensel, 1806
hungaricus
scythus
Motschulsky, 1847
  
Platycarabus
A. Morawitz, 1886
fabricii
malachiticus
C.G. žomson, 1875
fabricii
ukrainicus
Lazorko, 1951
irregularis
mountandoni
Buysson, 1882
  
Procerus
Dejean, 1821
scabrosus
tauricus
Bonelli, 1810
  
Procrustes
Bonelli, 1810
coriaceus
coriaceus
Linnaeus, 1758
coriaceus
rugifer
Kraatz, 1877
  
Tachypus
Weber, 1801
Autocarabus
Seidlitz, 1887)
cancellatus
cancellatus
Illiger, 1798
cancellatus
durus
Reitter, 1896
cancellatus
ythicus
Schaum, 1856
cancellatus
sulinensis
Born, 1903
  
Tomocarabus
Reitter, 1896
bessarabicus
Fischer von Waldheim, 1823
convexus
Fabricius, 1775
marginalis
Fabricius, 1794
  
Trachycarabus
Gehin, 1876
besseri
Fischer von Waldheim, 1820
estreicheri
Fischer von Waldheim, 1820
perrini
perrini
Dejean, 1831
perrini
planus
Gehin, 1885
campestris
Fischer von
Waldheim, 1820)
scabriusculus
inapertus
Motschulsky, 1850
scabriusulus
scabriusulus
Olivier, 1795
sibiricus bosphoranus
Fischer von Waldheim, 1823
sibiricus errans
Fischer von Waldheim, 1823
krynickii
Fischer von Waldheim, 1828)
sibiricus haeres
Fischer von Waldheim, 1823
sibiricus rybinskii
Reitter, 1896
ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ (\r\t) ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• (\r\t)
?  (Œ-\r\ta) …ƒ („Ž, œ\b)
ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘•
)
…ƒ (€)
…ƒ (\t\b)
 (Œ) …ƒ („Ž, œ\b)
ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚
‘‚ ( Œ-\n €)
ƒ‚ ‘‚ ƒ•
…ƒ (\n\b\b-\r\t)
…ƒ (œ\b, €)
‚… (\t ), …
ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚
 …ƒ („Ž, œ\b)
ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘•
\b\n\n, \b\n\n .)
‘‚ ‘• ‚… …
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘•
ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘•
’‘ ƒ‘ ƒ‚ ƒ•
ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘•
ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘•
 …ƒ(\t\b) ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘•
‘‚ (Œ-\n) ‘•
‘‘ ƒ‚ ‘‚ ?ƒ•
’‘ (Œ-\n) ƒ‘
\t‡ Cychrini
 
Cychrus
Fabricius, 1794
attenuatus
Fabricius, 1792
caraboides
Linnaeus, 1758 (=
rostratus
Fabricius,
semigranosus
Palliardi, 1825
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚
ƒƒ (Œ) ’‘ ƒ‘ ƒ‚
\t‡ Elaphrini
 
Blethisa
Bonelli, 1810
multipunctata
Linnaeus, 1758
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ (\n\b\b)
(5), 2012
 
Elaphrus
Fabricius, 1775
  
Elaphroterus
Semenov, 1895
aureus
P.W.J. Müller, 1821
ullrichi
W. Redtenbacher, 1842
  
Elaphrus
Fabricius, 1775
riparius
Linnaeus, 1758*
  
Neoelaphrus
atch, 1951
cupreus
Du–schmid, 1812
uliginosus
Fabricius, 1792
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ (\n\b\b)
 ?…ƒ ?ƒ‘ ’‘ (\r\t)
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ …
\t‡ Loricerini
 
Loricera
Latreille, 1802
pilicornis
Fabricius, 1775
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ•
\t‡ Scaritini
 
Scarites
Fabricius, 1775
  
Parauelomorphus
Motschulsky, 1849
laevigatus
Fabricius, 1792
terricola
Bonelli, 1813*
‘‚ (Œ-\n)
ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
\t‡ Clivinini
 
Clivina
Latreille, 1802
collaris
Herbst, 1784
fossor
Linnaeus, 1758*
laevifrons
Chaudoir, 1842*
ypsilon
Dejean, 1830*
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
‘‚ (ƒ\r\b) ƒ• ‘• ‚…
\t‡ Dyshiriini
 
Dyschirius
Bonelli, 1810
  
Chiridysus
Fedorenko, 1996
euxinus
Znojko, 1927
extensus
Putzeys, 1846
strumosus
Erichson, 1837
  
Dys
hiriodes
Jeannel, 1941
aeneus
Dejean, 1825
agnatus
Motschulsky, 1844 (=
lucidus
Putzeys, 1866,
makolskii
J.Müller, 1934)
apicalis
Putzeys, 1846
auriculatus
Wollaston, 1867
chalceus
Erichson, 1837
chalybaeus
gibbifrons
Apfelbeck, 1899
cylindricus
hauseri
A. Fleischer, 1898
ghilarowi
Gryuntal, 1984)
intermedius
Putzeys, 1846
laeviusulus
Putzeys, 1846
luticola
Chaudoir, 1850
macroderus
Chaudoir, 1850
neresheimeri
H.Wagner, 1915
nitidus
Dejean, 1825
politus
Dejean, 1825
pusillus
Dejean, 1825
salinus
striatopunctatus
Putzeys, 1846 (=
punctatus
Stephens, 1832, non Dejean, 1825)
tristis
Stephens, 1827
luedi
Wagner, 1815;
unicolor
Motschulsky, 1844)
  
Dyschirius
Bonelli, 1810
angustatus
Ahrens, 1830 (=
seistatus
Andrewes, 1929)
arenosus
Stephens, 1827 (=
thoracicus
P. Rossi, 1790)
caspius
Putzeys, 1866 (=
ponticus
Lut\nhnik, 1921)
digitatus
Dejean, 1825
humeratus
Chaudoir, 1850
obscurus
Gyllenhal, 1827
  
Eudyschirius
Fedorenko, 1996
bonelli
Putzeys, 1846
globosus
Herbst, 1784
’‘ (Œ) ƒ• ‘• ‚…
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚…
…ƒ ’‘ ƒ• (\r\t)
ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚…
 ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚…
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚…
’‘ ƒ‘ (Œ) ‘‘ (Œ) ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
…ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘•
ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ?‘•
ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ?‘•
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
  
gracilis
Heer, 1837* (=
lafertei
Putzeys, 1846)
importunus
Schaum, 1857
roubali
Maran, 1938
rupes
Dejean, 1825
  
Paradyschirius
Fedorenko, 1996
paralellus
Motschulsky, 1844*
substriatus
priscus
J. Müller, 1922
ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚…
 …ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
’‘ (Œ, \r, \n\t\n\b \t \n\b ‚\b\t)
\t‡ Broscini
 
Broscus
Panzer, 1813
cephalotes
Linnaeus, 1758
semistriatus
Fischer von Waldheim, 1828
 …ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘•
?‘‘ ?ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 
Miscodera
Eschscholtz, 1830
arctica
Paykull, 1798*
ƒƒ (\n\b\b€\b \b€)
\t‡ Apotomini
 
Apotomus
Illiger, 1807
testaceus
Dejean, 1825 (=
angustipennis
Reitter, 1892)
‘‘ (\n) ‘‚ (\n) ‘• ‚… …
\t‡ Trechini
 ’ Perileptina
 
Perileptus
Schaum, 1860
areolatus
Creutzer, 1799
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 ’ Trechodina
 
alassophilus
Wollaston, 1854
longicornis
Sturm, 1825
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ …
 ’ Trechina
 
Blemus
Dejean, 1821
Lasiotrechus
Ganglbauer, 1891)
discus
Fabricius, 1792
 
Duvaliopsis
Jeannel, 1928
Pseudanophtalmus
Jeannel, 1941)
pilosella
L. Miller, 1868 (=
rybinskii
Knirsch, 1924)
 
Duvalius
Delarouzee, 1859
  
Bicharotrechus
Bokor, 1922
transcarpathicus
L. Miller, 1868 (=
rambousekianus
Knir\nki, 1929)
…ƒ (Œ)
…ƒ (Œ)
…ƒ (Œ)
…ƒ (…\n€\b €)
 
Epaphius
Leach, 1819
secalis
Paykull, 1790
 
Pseudaphaenops
Winkler, 1914
tauricus
Winkler, 1912
jakobsoni
Pliginsky, 1912
… (\t\bŸ\b€ -ƒ\b)
… (\t\bŸ\b€ …-€)
 
Taurocimmerius
Belousov, 1998
dublanskyi
Belousov, 1998
… (\t\bŸ\b ‡-
)
 
Trechoblemus
Ganglbauer, 1896
micros
Herbst, 1784
 
Trechus
Clairville, 1806
amplicollis
Fairmaire, 1859
austriacus
Dejean, 1831 (=
podolicus
Ljovus\nhkin, 1962)
carpaticus
Rybinski, 1902
fontinalis
Rybinski, 1901
’‘ (Œ)
…ƒ (Œ-\n)
…ƒ (Œ)
(5), 2012
latus
Putzeys, 1847
liopleurus
jailensis
Winkler, 1911
pilisensis
Csiki, 1918
plicatulus
L. Miller, 1868
pseudomontanellus
Rizun, 1994
pulchellus
Putzeys, 1846
pulpani
Reska, 1965
quadristriatus
Schrank, 1781
rubens
Fabricius, 1792
striatulus
Putzeys, 1847
…ƒ (\r\t)
…ƒ (œ\b)
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
\t‡ Tachyini
(=Limnastini)
 
Lymnastis
Motschulsky, 1862
galilaeus
Piochard de la Bruelrie, 1876*
novikovi
Michailov, 1997*
ƒ• (Œ)
‘C (\n) ?‘• (\n)
 
Porotachys
etolitzky, 1914
bisulcatus
Nicolai, 1822
 
Tachys
Dejean, 1821
  
Paratachys
Casey, 1918
bistriatus
Du–schmid, 1812
centriustatus
Reitter, 1894
fulvicollis
Dejean, 1831
micros
Fischer von Waldheim, 1828
turkestanicus
Csiki, 1928 (=
striolatus
Reitter, 1894)
  
Tachys
Dejean, 1821
scutellaris
Stephens, 1828
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
’‘ (Œ) ‘‘ (Œ) ƒ• ‘• ‚…
 …ƒ ’‘ ƒ‚ ƒ• ‘• ‚…
‘• (Œ) ‚… …
 
Tachyta
Kirby, 1837
nana
Gyllenhal, 1810
 
Tachyura
Motschulsky
  
Sphaerotachys
ller
haemorrhoidalis
Ponza, 1805
  
Tachyura
Motschulsky
diabrachys
Kolenati, 1845
parvula
Dejean, 1831
quadrisignata
Du–schmid, 1812
sexstriata
Du–schmid, 1812
\t‡ Bembidiini
 
Asaphidion
Gozis, 1886
austriacum
Schweiger, 1975*
caraboides
Schrank, 1781
avipes
Linnaeus, 1761
pallipes
Du–schmid, 1812
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 
Bembidion
, Latreille, 1802
  
Asioperyphus
Vysoky, 1986
lunatum
Du–schmid, 1812
ustum
Quensel, 1806
  
Bembidion
Latreille, 1802
quadrimaculatum
Linnaeus, 1761
quadripustulatum
  
litorale
Olivier, 1790
velox
Linnaeus, 1761
  
Chlorodium
Motschulsky, 1864
pygmaeum
Fabricius, 1792
splendidum
Sturm, 1825
  
Diplocampa
Bedel, 1896
assimile
Gyllenhal, 1810
bisulcatum
Chaudoir, 1844
clarcki
Dawson, 1849
fumigatum
Du–schmid, 1812
  
Emphanes
Motschulsky, 1850
axillare
euxinum
Apfelbeck, 1904
azuresens
Dalla Tore, 1877
latiplaga
Chaudoir, 1850
minimum
Fabricius, 1792
normannum
apfelbecki
Müller-Motzfeld, 1986
tenellum
Erichson, 1837
  
Euperyphus
Jeannel, 1941
uviatile
Dejean, 1831
fulvipes
Sturm 1827
sapulare lomnickii
(5), 2012
milleri
kulti
Fassati, 1942*
milleri
pseudocarpaticum
mannerheimii
C.R. Sahlberg, 1834 (=
unicolor
Chaudoir, 1850)
neresheimeri
J. Mueller, 1929
pallidiveste
Serville, 1821*
  
Plataphus
Motschulsky, 1864
prasinum
Du–schmid, 1812
  
Princidium
Motschulsky, 1864
punctulatum
Drapiez, 1820
  
Semicampa
etolitzky1910
chaudoiri
Chaudoir, 1850
gilvipes
Sturm, 1825*
guttulatum
Chaudoir, 1850
heydeni
Ganglbauer, 1891
shueppelii
Dejean, 1831
 …ƒ ƒƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚
ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚…
 …ƒ ƒƒ (Œ)
ƒƒ ‘ƒ ƒ‘ ‘‘ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
‘ƒ ƒ‘ ‘‘ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ‘‚ ƒ• ‘•
  
Sinechostictus
Motschulsky, 1864
Pseudolimnaeum
Kraatz, 1888)
atroviolaceus
Dufour, 1820* (=
stomoides
Dejean,
decoratum
Du–schmid, 1812
doderoi
Ganglbauer, 1891
lederi
Reitter, 1888
millerianum
Heyden, 1883
rucorne
Sturm, 1825*
  
Talanes
Motschulsky, 1864
aspericolle
Germar, 1829
subfasiatum
Chaudoir, 1850
  
Testediolum
Ganglbauer, 1891
glaciale
Heer, 1837
  
Testedium
Motschulsky, 1864
bipunctatum
bipunctatum
Linnaeus, 1761*
bipunctatum
nivale
Heer, 1841
  
Trepanedoris
etolitzky, 1918
doris
Panzer, 1796
  
Trepanes
Motschulsky, 1864
Leja
Dejean,
articulatum
Panzer, 1796
octomaculatum
Goeze, 1777
 …ƒ ƒƒ (Œ) ’‘
‘‚ ƒ• ‘• ‚…
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ•
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 …ƒ ƒƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
  
 
Ocys
Stephens, 1828
pseudepaphius
Reitter, 1902
quinquestriatus
Gyllenhal, 1810
\t‡ Pogonini
 
Cardioderus
Dejean, 1828
chloroticus
Fischer von Waldheim, 1823
 
Pogonistes
Chaudoir, 1871
angustus
Gebler, 1829
convexicollis
Chaudoir, 1871
rufoaeneus
Dejean, 1828
?‘‚ ƒ• ‘• ‚…
‘‚ ƒ• ‘• ‚…
‘‚ ƒ• ‘• ‚…
 
Pogonus
Dejean
  
Pogonoidius
Carrett
cumanus
Lut\nhnik, 1916
meridionalis
Dejean, 1828
punctulatus
Dejean, 1828
  
Pogonus
Dejean, 1821
gilvipes
Dejean, 1821
iridipennis
Nicolai, 1822
littoralis
Du–schmid, 1812
luridipennis
Germar, 1823
orientalis
Dejean, 1828*
reticulatus
Schaum, 1857
transfuga
Chaudoir, 1871 (=
persicus
Apfelbeck,
‘‚ ƒ• ‘•
ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚…
ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚…
?‘‚ ‘•
‘‚ ƒ• ‘• ‚…
ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚…
ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚…
?‘‚ ƒ• ‘• ‚…
?‘‚ ‘• ‚…
?‘‚ ‘• ‚…
\t‡ Patrobini
 
Patrobus
Dejean, 1821
assimilis
Chaudoir, 1844*
atrorufus
Strom, 1768
quadraticollis
L. Miller, 1868
styriacus
Chaudoir, 1871
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ?‘•
\t‡ Deltomerini
 
Deltomerus
Motschulsky, 1850
carpathicus
L. Miller, 1868 (=
kaszabi
Székessy,
\t‡ Pterostichini
 
Abax
Bonelli, 1810
  
Abacopercus
Ganglbauer, 1891
carinatus
Du–schmid, 1812
shueppeli
Palliardi, 1825
  
Abax
Bonelli, 1810
ovalis
Du–schmid, 1812
parallelepipedus
Piller & Mitterpacher, 1783(=
ater
Villes, 1789)
parallelus
Du–schmid, 1812
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ (\r\t) ’‘ ƒ‘
 …ƒ ’‘ (\r\t)
 
Molops
Bonelli, 1810
elatus
Fabricius, 1801
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ (\r\t)
 
Pedius
Motschulsky, 1850
inquinatus
Sturm, 1824
longicollis
Du–schmid, 1812 (=
inaequalis
Marsham,
 ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 …ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… ?…
 
Poecilus
Bonelli, 1810
  
Angoleus
Dejean, 1828
crenuliger
crenuliger
Chaudoir, 1876
laevicollis
Chaudoir, 1842 (=
lissoderus
Chaudoir,
nitens
Chaudoir, 1850*
puncticollis
Dejean, 1828
  
Derus
Motschulsky, 1850
ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ‘•
ƒ‚ ‘‚ ‘• ‚…
?‘‚ (Œ-\n) ?‘• ‚… (…\b\b\n \t-)
ƒƒ (Œ-\n) ‘ƒ (Œ) ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ‘•
(5), 2012
advena
Quensel, 1806*
  
Lyropedius
Seidlitz 1887
lyroderus
Chaudoir, 1846
  
Poecilus
s.str. Bonelli, 1810
cupreus
cupreus
Linnaeus, 1758
cupreus
dinniki
Lut\nhnik, 1912
lepidus
Leske, 1785
punctulatus
Schaller, 1783
sericeus
Fischer von Waldheim, 1824
subcoeruleus
Quenzel, 1806
versicolor
Sturm, 1824
?‘‚ (Œ-\n) ?‘• ‚… (…\b\b\n \t-)
‚… (…\b\b\n \t-)
ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 
Pterostichus
Bonelli, 1810
  
Adelosia
Stephens, 1835
macer
Marsham, 1802
  
Argutor
Stephens, 1828
Lagarus
Chaudoir, 1838)
chamaeleon
Motschulsky, 1866*
vernalis
Panzer, 1796
  
Bothriopterus
Chaudoir, 1835
oblongopunctatus
Fabricius, 1787
quadrifoveolatus
 
Stomis
Clairville, 1806
pumicatus
Panzer, 1796
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ‘•
  
\t‡ Sphodrini
 
Calathus
Bonelli, 1810
  
Calathus
Bonelli, 1810
distinguendus
Chaudoir, 1846
fuscipes
fuscipes
Goeze, 1777
fuscipes
graecus
Dejean, 1831
syriacus
Chaudoir, 1863
  
Neocalathus
Ball et
egre, 1972
ambiguus
Paykull, 1790
cinctus
Motschulsky, 1850*
erratus
C.R. Sahlberg, 1827
melanocephalus
Linnaeus, 1758
metallicus
Dejean, 1828
micropterus
Du–schmid, 1812
mollis
Marsham, 1802 (=
ochropterus
Du–schmid,
‘‚ (Œ-\n) ƒ• ‘• ‚… …
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 
Dolichus
Bonelli, 1810
halensis
Schaller, 1783
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 
Laemostenus
Bonelli, 1810
  
Antisphodrus
Schaufuss, 1865
jailensis
Breit, 1914
  
Laemostenus
Bonelli, 1810
venustus
Dejean, 1828*
  
Pristonychus
Dejean, 1828
cimmerius
Fischer von Waldheim, 1823*
sericeus
tauricus
Dejean, 1828
terricola
Herbst, 1784*
tichyi
Kult, 1946
‘‚ (Œ-\n) ƒ• ‘• ‚… …
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 
Sphodrus
Clairville, 1806
leucophtalmus
Linnaeus, 1758
 
Pseudotaphoxenus
Schafuss, 1865
rutarsis
Fischer von Waldheim, 1823
‘‘ (\n ›\n .) ?‘‚ (Œ-\n)
 
Taphoxenus
Motschulsky, 1850
gigas
Fischer von Waldheim, 1823
‘‘ ?ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
\t‡ Platynini
 ’ Platynina
 
Agonum
Bonelli
  
Agonum
Bonelli
afrum
Du–schmid, 1812
angustatum
Dejean, 1828 (=
gisselai
Csiki, 1931)
dolens
C. R. Sahlberg, 1827*
duschmidi
J. Schmidt, 1894 (=
moestum
Du–schmid, 1812, =
emarginatum
Gyllenhal, 1827)
ericeti
Panzer, 1809*
extensum
Ménétriés, 1849
impressum
Panzer, 1796
longicorne
Chaudoir, 1846 (=
holdhausi
Apfelbeck,
lugens
Du–schmid, 1812 (=
longipenne
Mannerheim,
marginatum
Linnaeus, 1758
monachum
Du–schmid, 1812 (=
atratum
Du–schmid,
makolskii
Roubal, 1935)
muelleri
Herbst, 1784
nigrum
Dejean, 1828
sexpunctatum
Linnaeus, 1758
sordidum
Dejean, 1828
versutum
Sturm, 1824
viduum
Panzer, 1796
viridicupreum
Goeze, 1777
  
Europhilus
Chaudoir, 1859
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ƒ‚ (\n\b\b)
ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ƒ‚ (\n\b\b)
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘•
‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘•
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘•
ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘•
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ?…
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ?ƒ• ?‘• …
(5), 2012
antennarium
Du–schmid, 1812
fuliginosum
Panzer, 1809*
gracile
Sturm, 1824
micans
Nicolai, 1822
piceum
Linnaeus, 1758
thoreyi
Dejean, 1828
  
Platynomicrus
Casey
gracilipes
Du–schmid, 1812
 …ƒ (\t\b)
 ƒƒ ‘ƒ ’‘ (\n\b\b)
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 
Anchonemus
Bonelli, 1810
Chlaeniomimus
Semenov, 1889, =
Idiochroma
Bedel, 1902)
dorsalis
Pontoppidan, 1763
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 
Olisthopus
Dejean, 1828
rotundatus
Paykull, 1790
sturmi
Du–schmid, 1812*
 …ƒ ƒ‘ ‘‘ ‘‚ ‘• …
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• …
 
Oxypselaphus
Chaudoir, 1843
Anchus
Le
Conte, 1854)
obsurum
Herbst, 1784
 
Paranchus
Lindroth, 1974
albipes
Fabricius, 1796 (=
rucornis
Goeze, 1777)
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ (\n\b\b)
 
Platynus
Bonelli, 1810
  
Batenus
Motschulsky, 1865
glacialis
Reitter, 1877
livens
Gyllenhal, 1810
  
Platynus
Bonelli, 1810
assimilis
Paykull, 1790
krynickii
Sperk, 1835
longiventre
Mannerheim, 1825
?…ƒ (œ\b)
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ?ƒ‚ ?‘‚ ‘• (\bŽ\b)
 
Sericoda
Kirby, 1837
Agonodromius
Reitter,
quadripunctatum
De Geer, 1774
 ’ Synuchina
 
Platyderus
Stephens, 1827
rufus
Du–schmid, 1812
 
Synuchus
Gyllenhal, 1810
vivalis
Illiger, 1798 (=
nivalis
Panzer, 1797)
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
\t‡ Zabrini (=Amarini)
 
Amara
Bonelli, 1810
  
Amara
Bonelli, 1810
aenea
De Geer, 1774
anthobia
  
parvicollis
Gebler, 1833
subplanata
Putzeys, 1866
  
Bradytus
Stephens, 1827
apricaria
Paykull, 1790
consularis
Du–schmid, 1812
crenata
Dejean, 1828
fulva
O. F. Müller, 1776
majusula
Chaudoir, 1850
  
Celia
C. Zimmermann, 1832
Acrodon
Zimmermann, 1832, =
Amarocelia
Motschulsky, 1862)
ambulans
C. Zimmermann, 1832
bifrons
Gyllenhal, 1810
brunnea
Gyllenhal, 1810
cursistans
C. Zimmermann, 1832*
erratica
Du–schmid, 1812
fusa
Dejean, 1828
inma
Du–schmid, 1812
ingenua
Du–schmid, 1812
misella
L. Miller, 1868
municipalis
Du–schmid, 1812
praetermissa
C.R. Sahlberg, 1827
sabulosa
 
Curtonotus
Stephens, 1827
aulicus
Panzer, 1796
convexiusulus
Marsham, 1802
cribricollis
Chaudoir, 1846
desertus
Krynitzki, 1832
propinguus
Ménétriés, 1832
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
‘‚ (Œ-\n) ‘• ‚…
‘‚ (Œ-\n) ‘• ‚…
 
Zabrus
Clairville, 1806
  
Pelor
Bonelli, 1810
spinipes
steveni
Fischer von Waldheim, 1817
  
Zabrus
Clairville, 1806
tenebrioides
longulus
 
Anisodactylus
Dejean, 1829
  
Anisodactylus
Dejean, 1829
binotatus
Fabricius, 1787
nemorivagus
Du–schmid, 1812*
  
Hexatrichus
Tschitscherine, 1898
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
(5), 2012
poeciloides
pseudoaeneus
Dejean, 1829
  
Pseudanisodactylus
oonan, 1973
signatus
Panzer,1796*
‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 
Diachromus
Erichson, 1837
germanus
Linnaeus, 1758*
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 
Gynandromorphus
Dejean, 1829
etrusus
Quensel, 1806*
?‘‚ ‘• ‚…
 ’ Stenolophina
 
Acupalpus
Latreille, 1829
  
Acupalpus
Latreille, 1829
brunnipes
Sturm, 1825
dubius
Schilsky, 1888*
elegans
Dejean, 1829 (=
ephippium
Dejean, 1829)
exiguus
Dejean, 1829*
avicollis
Sturm, 1825
luteatus
Du–schmid, 1812
maculatus
Schaum, 1860
meridianus
Linnaeus, 1767
notatus
 
Anthracus
Motschulsky, 1850
consputus
Du–schmid, 1812
longicornis
Schaum, 1857
transversalis
Schaum, 1862
 ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚…
 
Bradycellus
Erichson, 1837
caucasicus
Chaudoir, 1846 (=
collaris
Paykull, 1798)
czikii
Laczo, 1912
harpalinus
Serville, 1821*
rucollis
Stephens, 1828*
verbasci
Du–schmid, 1812
…ƒ ƒƒ ?‘ƒ ‘‚ (ˆ\b ) ‘•
…ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚
 
Dicheirotrichus
Jacquelin du Val, 1857
  
Dicheirotrichus
Jacquelin du Val, 1857
desertus
Motschulsky, 1850
lacustris
L. Redtenbacher, 1858 (=
obsoletus
auct. non
Dejean, 1829)
ustulatus
Dejean, 1829
  
Trichocellus
Ganglbauer, 1892
disicollis
Dejean, 1829
placidus
Gyllenhal, 1827
ruthorax
C. R. Sahlberg, 1827
ƒƒ ?‘ƒ ’‘ ?ƒ‚ ?‘‚
 
Stenolophus
Dejean, 1828
  
Egadroma
Motschulsky, 1855
marginatus
Dejean, 1829
  
Stenolophus
Dejean, 1828
abdominalis
persicus
Mannerheim, 1844
disophorus
Fischer von Waldheim, 1823
mixtus
Herbst, 1784
proximus
Dejean, 1829
skrimshiranus
Stephens, 1828
steveni
Krynitzki, 1832
teutonus
Schrank, 1781
 ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚…
 ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚…
ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚…
’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚…
ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚…
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 ’
arpalina
 
Acinopus
Dejean, 1821
  
Acinopus
s.str. Dejean, 1821
laevigatus
Ménétriés, 1832*
picipes
Olivier, 1795
ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
  
  
Osimus
Fischer von Waldheim, 1829
ammophilus
Dejean, 1829
 
Daptus
Fischer von Waldheim, 1823
vittatus
Fischer von Waldheim, 1823
‘‚ (Œ-\n) ƒ• ‘• ‚…
 
Harpalus
Latreille, 1802
Astephilus
Stephens,
Artabas
Des Gozis, 1882, =
Harpalophonus
Ganglbauer, 1891)
  
Cephalophonus
Ganglbauer, 1891
cephalotes
(5), 2012
subcylindricus
Dejean, 1829
sulphuripes
Germar, 1824
tardus
Panzer, 1796
tarsalis
Mannerheim, 1825
xanthopus
winkleri
Schauberger, 1923
zabroides
Dejean, 1829
  
Pseudophonus
Motschulsky, 1844
calceatus
Du–schmid, 1812
griseus
Panzer, 1796
rupes
DeGeer, 1774
  
Semiophonus
Schauberger, 1933
signaticornis
Du–schmid, 1812
‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
‘‚ (Œ-\n) ‘• ?‚…
ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚…
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
…ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 
Microderes
Faldermann, 1836
brachypus
Steven, 1809
?‘‚ (Œ-\n) ‘• ‚…
 
Ophonus
Dejean, 1821
  
Hesperophonus
Antoine, 1959
azureus
Fabricius, 1775
convexicollis
Ménétriés, 1832
cribricollis
Dejean, 1829
jailensis
Schauberger, 1926
similis
Dejean, 1829
subquadratus
Dejean, 1829
  
Metophonus
Bedel, 1897
cordatus
Du–schmid, 1812
cordicollis
Dejean, 1829 (=
veluchianus
J. Müller,
gammeli
Schauberger, 1932
laticollis
Mannerheim, 1825 (=
punctatulus
Du–schmid, 1812, =
nitidulus
Stephens, 1828)
melletii
Heer, 1837
parallelus
Dejean, 1829
puncticeps
Stephens, 1828
puncticollis
Paykull, 1798
rubarbis
Fabricius, 1792 (=
brevicollis
auct., non
Serville, 1821, =
subpunctatus
Stephens, 1828,
seladon
Schauberger, 1926)
rupicola
Sturm, 1818
schaubergerianus
Puel, 1937 (=
rubarbis
sensu
Redtenbacher, 1858 non. Fabricius, 1792)
subsinuatus
Rey, 1886 (=
volaki
Kult, 1944)
transversus
Motschulsky, 1844
  
Ophonus
s.str., Dejean, 1821
ardosiacus
Lut\nhnik, 1922
dinis
Dejean, 1829
sabulicola
Panzer, 1796 (=
sarmatus
Schauberger,
stictus
Stephens, 1828 (=
obscurus
Fabricius, 1792)
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
‘‚ (Œ-\n) ‘• ‚… …
‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
‘‚ (Œ-\n) ‘• ‚… …
‘‚ (Œ-\n) ƒ• ‘• ‚… …
 …ƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
‘‚ (Œ-\n) ‘• ‚…
’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚…
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
‘‚ (Œ-\n) ‘•
 …ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘•
‘‚ (Œ-\n) ‘• ‚…
 …ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 …ƒ (\t\b) ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 
Pangus
Dejean, 1821
scaritides
Sturm, 1818
 
Parophonus
Ganglbauer, 1891
  
Parophonus
Ganglbauer, 1891
maculicornis
Du–schmid, 1812*
mendax
P. Rossi, 1790*
planicollis
Dejean, 1829* (=
suturalis
Chaudoir, 1846)
 …ƒ (\t\b) ‘• ‚…
 
Trichotichnus
A. Morawitz, 1863
laevicollis
Du–schmid, 1812
…ƒ ’‘ (\r\t)
 ’ Ditomina
 
Carterus
Dejean, 1830
  
Carterus
Dejean, 1830
dama
P. Rossi, 1792
fulvipes
Latreille, 1817*
  
  
Pristocarterus
Wrase, 1994
angustipennis
lutschniki
Zamotailov, 1988
‚… (…\b\b\n \t-)
 
Ditomus
Bonelli, 1810
Sabienus
Des Gozis,
calydonius
Rossi, 1790*
?‘‚ (Œ-\n) ƒ• ‘• ‚… …
 
Dixus
Billberg, 1820
clypeatus
P. Rossi, 1790
eremita
Dejean, 1825
obsurus
Dejean, 1825
‘‚ (Œ-\n) ƒ• ?‘•
ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
‘‚ (Œ-\n) ‘• ‚… …
 
Eucarterus
Reitter, 1900
sparsutus
Reitter, 1898
 
Graniger
Motschulsky, 1864
Carterophonus
Ganglbauer, 1891)
femoralis
Coquerel, 1859
… (Œ-\n ¤ …\n\t)
 
Oedesis
Motschulsky, 1850
Eriotomus
Piochard de la Bruûlerie, 1873)
caucasicus
Dejean, 1831
?‚… … (Œ-\n)
 
Penthus
Chaudoir, 1843
tenebrioides
Waltl, 1838
 
hits
herinellus
Csiki, 1906
cordatus
Dejean, 1825
 ’ Amblystomina
 
Amblystomus
Erichson, 1837
metallesens
Dejean, 1829
niger
Heer, 1841
\t‡
Perigonini
 
Perigona
Laporte, 1835
  
Trechicus
LeConte, 1853
nigriceps
Dejean, 1831*
\t‡ Panagaeini
 
Panagaeus
Latreille, 1802
bipustulatus
Fabricius, 1775
cruxmajor
Linnaeus, 1758
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘•
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
\t‡ Callistini
 
Callistus
Bonelli, 1810
lunatus
Fabricius, 1775
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 
Chlaenius
Bonelli, 1810
  
Agostenus
Fischer von Waldheim, 1829
Pelasmus
Fischer von Waldheim, 1829)
alutaceus
Gebler,1829
costulatus
Motschulsky, 1859
quadrisulcatus
Paykull, 1790*
sulcicollis
Paykull, 1798*
  
Chlaeniellus
Reitter, 1908
chrysothorax
Krynitzki, 1832
avipes
Ménétriés, 1832
kindermanni
Chaudoir, 1856
nigricornis
Fabricius, 1787
nitidulus
Schrank, 1781
tibialis
Dejean, 1826*
tristis
Schaller, 1783
vestitus
Paykull, 1790
  
Chlaenites
Motschulsky, 1860
spoliatus
P. Rossi, 1790
  
Chlaenius
s.str. Bonelli, 1810
festivus
Panzer, 1796
‘‚ ƒ• ‘• ‚…
’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚…
ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
?‘‚ (Œ-\n) ?‘•
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 …ƒ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
(5), 2012
  
Trichochlaenius
Seidlitz, 1887
aeneocephalus
Dejean, 1826
‘‘ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 
Dinodes
Bonelli, 1810
cruralis
Fischer von Waldheim, 1829
decipiens
L. Dufour, 1820
 ?ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 
Epomis
Bonelli, 1810
circumsriptus
Du–schmid, 1812
dejeani
Dejean, 1831
?‘‚ (Œ-\n) ?‚… (…\b\b\n \t-)
‘‚ (Œ-\n) ‘• (Œ-\n) ‚… … (\t\b)
\t‡ Oodini
 
Oodes
Bonelli, 1810
  
Oodes
Bonelli, 1810
gracilis
 
Badister
Clairville, 1806
  
Badister
s.str. Clairville, 1806
bullatus
Schrank, 1798 (=
bipustulatus
Fabricius,
lacertosus
Sturm, 1815*
meridionalis
Puel, 1925
unipustulatus
Bonelli, 1813
  
Baudia
Ragusa, 1884
collaris
Motschulsky, 1844 (=
anomalis
Perris, 1866)
dilatatus
Chaudoir, 1837
peltatus
Panzer, 1796
  
Trimorphus
Stephens, 1828
dorsiger
Du–schmid, 1812*
sodalis
Du–schmid, 1812
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘•
ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ?‚…
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
…ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚
 
Licinus
Latreille, 1802
  
Licinus
Latreille, 1802
cassideus
Fabricius, 1792
depressus
Paykull, 1790
silphoides
P. Rossi, 1790*
  
Neores
ius
Bedel, 1906
homannseggii
Panzer, 1797*
 ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
\t‡ Masoreini
 
Masoreus
Dejean, 1821
wetterhalli
Gyllenhal, 1813*
\t‡ Corsyrini
 
Corsyra
Dejean, 1825
fusula
Fischer von Waldheim, 1820*
‘• (›\b\n\n ., \bŽ\b)
\t‡ Odacanthini
 
Odacantha
Paykull, 1798
melanura
Linnaeus, 1767
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
\t‡ Lebiini
 ’ Lebiina
 
Lebia
Latreille, 1802
  
Lamprias
Bonelli, 1810
chlorocephala
J.J. Ho¡mann, 1803
cyanocephala
Linnaeus, 1758
  
Lebia
s.str. Latreille, 1802
cruxminor
Linnaeus, 1758
humeralis
Dejean, 1825
marginata
Geo¡roy, 1785
sapularis
Geo¡roy, 1785
trimaculata
Villers, 1789
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘•
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘•
’‘ (Œ) ?ƒ‚ ‘‚ (Œ-\n) ƒ• ‘•
  
 ’ Demetriina
 
Demetrias
Bonelli, 1810
  
Aetophorus
Schmidt-Göbel, 1846
imperialis
Germar, 1824
  
Demetrias
Bonelli, 1810
atricapillus
Linnaeus, 1758*
monostigmata
Samouelle, 1819*
 ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 ’ Dromiina
 
Calodromius
Reitter, 1905
spilotus
Illiger, 1798 (=
quadrinotatus
Panzer, 1799)
 ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 
Dromius
Bonelli, 1810
agilis
Fabricius, 1787
angustus
Brulle, 1834*
borysthenicus
Motschulsky, 1850
fenestratus
Fabricius, 1794*
laeviceps
Motschulsky, 1850*
quadraticollis
A. Morawitz, 1862
quadrimaculatus
Linnaeus, 1758
shneideri
Crotch, 1871 (=
marginellus
Fabricius,
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ …
 
Microlestes
Schmidt-Goebel, 1846
corticalis
L. Dufour, 1820
ssuralis
Reitter, 1901*
fulvibasis
Reitter, 1901*
gracilicornis
Holdhaus, 1912
luctuosus
Holdhaus, 1904
maurus
Sturm, 1827
minutulus
Goeze, 1777
negrita
Wollaston, 1854
plagiatus
Du–schmid, 1812*
shroederi
Holdhaus, 1912
‘‚ (Œ-\n) ƒ• ‘• ‚… …
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
‘‚ (Œ-\n) ƒ• ‘• ‚… …
 
Paradromius
Fowler, 1887
  
Manodromius
Reitter, 1905
linearis
Olivier, 1795
rucollis
Motschulsky, 1844* (=
strigiceps
Reitter,
  
Paradromius
Fowler, 1887
longiceps
Dejean, 1826*
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 
Philorizus
ope, 1838
crucifer
Lucas, 1846*
dacicus
Sciaky, 1991
notatus
Stephens, 1827 (=
nigriventris
C.G. žomson,
quadrisignatus
Dejean, 1825*
sigma
Rossi, 1790
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 ’ Lionychina
 
Lyonychus
Wissmann, 1846
quadrillum
Du–schmid, 1812*
 …ƒ ’‘ ?ƒ• ?‘‚ ‚… …
 
Syntomus
ope, 1838
Metablethus
Schmidt-
Goebel, 1846)
foveatus
Geo¡roy, 1785
obsuroguttatus
Du–schmid, 1812
pallipes
Dejean, 1825
truncatellus
Linnaeus, 1761
…ƒƒƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 …ƒ ƒƒ ‘‘? ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
 ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘•
 ’ Cymindina
 
Cymindis
Latreille, 1806
  
Cymindis
s.str. Latreille, 1806
angularis
Gyllenhal, 1810
’‘ (Œ) ?ƒ‘ ‘‘ ?ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
(5), 2012
axillaris
Fabricius, 1794
cingulata
Dejean, 1825
humeralis
Geo¡roy, 1785
lineata
Quensel, 1806*
ornata
Fischer von Waldheim, 1823
picta
Pallas,1771
scapularis
Schaum, 1857*
vagemaculata
Breit, 1914
  
ariotes
Reiche, 1855
kiritschenkoi
 
Drypta
Latreille, 1796
dentata
P. Rossi, 1790
 …ƒ ƒƒ ‘ƒ ’‘ ƒ‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚… …
\t‡ Zuphiini
 
Parazyphium
Jeannel, 1942
chevrolati
Castelnau, 1833*
ƒ• (\b\n\n .) ‘• ‚… (…\b\b\n \t-)
 
Polystichus
Bonelli, 1810
connexus
Geo¡roy, 1785*
fasiolatum
P. Rossi, 1790
 ’‘ ‘‘ ƒ‚ ‘‚ ƒ• ‘• ‚…
 
Zuphium
Latreille, 1806
olens
P. Rossi, 1790*
 \b ­ BRAC
\t‡ Brachinini
 
Aptinus
Bonelli, 1810
bombarda
Illiger, 1800
’‘ (Œ)
 
Brachinus
F. Weber, 1801
  
Brachinidius
Reitter, 1919
alexandri
Battoni, 1984
bodemeyeri
Apfelbeck, 1904
brevicollis
Motschulsky, 1844 (=
coerulesens
Motschulsky, 1844)
explodens
Du–schmid, 1812
sclopeta
Fabricius, 1792*
  
Brachinus
s.str. F. Weber, 1801
crepitans
Linnaeus, 1758 (=
sulcatulus
Motschulsky,
ejaculans
Fischer von Waldheim, 1828
elegans
Chaudoir, 1842
plagiatus
Reiche, 1868*
psophia
  
 €”  ’ š‚›:
\r\b\b \n€ \b\b\n \n\b € \b \b,    \n\b.
2. ? —  \n   \n \b€  \bŒ \t\b\b; * — \n€,
€\b  \t\n\b\b \b (Catalogue of Palearctic Coleoptera..., 2003)  \b € \b
\t\b\b€.
Abbreviations:
Designations of the certain geographic regions of Ukraine are the same as on  gure (map);
? — occurance of taxon in region are doubtful; * — the species is registered in Ukraine but are not included
in the Catalogue of Palearctic Coleoptera, 2003
Карабоидные жуки (Coleoptera,
Caraboidea) ôàóíû Óêðàèíû (ïî÷òè
750 видов из 116 родов) представлены
3 семействами — жужелицы (Carabi
— 728 видов из 110 родов), скакуны
(Cicindelidae — 17 видов из 4 родов) и
ризодиды (Rhysodidae — 2 вида из 2
ðîäîâ). Ïðîâåäåí àíàëèç äîñòîâåðíî
встречающихся в Украине всех видов
æóêîâ íàäñåìåéñòâà ñ äàííûìè èõ ðàñ
÷åñêèõ çîíàõ, ïîäçîíàõ è ïðîâèíöèÿõ
Ôàóíà Çàêàðïàòüÿ è Óêðàèíñêèõ
Êàðïàò ïðåäñòàâëåíà ñîîòâåòñòâåííî
регистрировано не менее 360 видов.
Карабоидные жуки фауны зоны широ
колиственных лесов и современной Ле
ми каждая. Наиболее богатым видовым
разнообразием характеризуется караби
500 видов). Карабиды Горного Крыма и
Южного берега представлены не менее
ãî ñîñòàâà íàäñåìåéñòâà è ïî îñíîâíûì
леарктики (Catalogue …, 2003) было ука
зано 704 таксона из 94 родов. Однако,
выявлено более 80 видов из 40 родов
è äàæå 13 ðîäîâ, ðåàëüíî îòìå÷åííûõ
â Óêðàèíå, íî íå ïðèâåäåííûõ äëÿ åå
òåððèòîðèè â êàòàëîãå. Êðîìå òîãî, 10
æåëèö èç 8 ðîäîâ, óêàçàíû äëÿ Óêðàèíû
ошибочно. Представлен полный список
ïîäâèäîâ, âèäîâ è ðîäîâ Caraboidea ñ
äàííûìè âñòðå÷àåìîñòè â îñíîâíûõ ðå
Обсуждено распространение в Укра
ине еще почти 60 таксонов, находки ко
торых требуют подтверждений. С
æóêîâ Ïàëåàðêòèêè äëÿ Óêðàèíû, íî
достоверно здесь не обнаруженных,
ëè÷èòüñÿ äî 780 âèäîâ. Åñëè äàííûå î
 Mastax
Fischer von Waldheim, 1828
thermarum
Steven, 1806*
ƒ‚ ?‘‚ ƒ• ‘• ?‚…
Выражаю огромную благодарность всем, кто тем или иным способом помогал
в создании данной работы (определение и проверки определений, консульта
ции, предоставление для изучения коллекционного материала) — Б.М.
Катаеву
(ЗИН РАН), И.А.
Белоусову, И.И.
Кабаку, А.Г.
Ковалю (ВИЗР) (все — г.
Петербург, Россия), В.Б.
Ризуну (Природоведческий музей НАН Украины,
Львов), В.В.
Мартынову (ДонГУ, г.
Донецк), П.Н.
Шешураку (НежГПУ, г.
жин), А.
Дрогваленко (Музей природы ХГУ, г.
Харьков), С.А.
Мосякину (г.
ферополь), Е.М.
Писанцу (Зоологический музей ННПМ НАН Украины, г.
Киев),
\n . .
†\b\n€€\b …€// †€  ‚‚‚‹. .5. €\b \n \b
\t\b\n \n ‚‚‚‹.— ‘., 1958.— ‚.122—128.
\b . .
… \r\bŒ € \b (Coleoptera, Carabidae) \t\b€ \t
‘\b\b\b ‘\b\n\n\b\t € // ‡\b\n. \r.— 1998.— ¥4.— ‚.38—44.
\b .
., \f \b ­.
ƒ\f\n \n\f\b  \f-\n\f \f \f (Cole
optera, Cicindelidae, Carabidae) ƒ\f\n\n  ‘\f\n\n\b\t \f\b\b  // ¦\r.
›. £. -.— 2006 (2007).—
\b .
., \f \b ­.
, €‚\b .
†-\n   (Coleoptera, Cicindeli
dae, Carabidae) ‘\n \t \r\t\f // ‡\b\n. \r.— 2007.—
\b .
., \f\b \n.
€ \n\t\n -\n  \b
(Coleoptera, Cicindelidae, Carabidae) ’  \t \t 
\b \b\n\n\b // ¦\r. ›. £. -. — 2004 (2005).—
, €\t. 1—2.—
\f \n..
†\b€ (Coleoptera, Carabidae) \b\r \b \b\t\b\n \n
‹\n\n  \n\t\b\b€ \b // ‡ .: œ\b \t ..›\n. —
‹ ‹\n\n.£.-. — ‚-ƒ\b\b, 2009 — €\t.61(2). — 111 \n.
\b ƒ
. ‹\n\t\n\b\b   \n\b\n Ÿ€ \b (Coleoptera,
Carabidae)  \t\n\b \r \tŽ\b€ \t \b\r \b \t€  ‘\b
\b\b ‘\b\n\n\b\t ‚‚‹: \b. . \n.— …\b, 1985.— 23\n.
…\f „..
 §  \t\f\n  \f \n\b\b \b\f .ˆ\f\t.—
…: ‡- …. \b. - \f...’\b\b, 1956.— 423\n.
†\f\b‡ „.ƒ.
† \t Adephaga: \n\b. Rhysodidae, Trachypachidae; \n\b. Carabidae
( \n, \r € ‚‚‚‹). — ‘.: , 1983. — 342 \n. — (­ ‚‚‚‹. .
\n\b., ¥128. †\b\n€€\b; .1, €\t.2).
ˆ\f .
. ‹\n\t\n\b\b \b (Coleoptera, Carabidae)  \b\n \t ƒ
// ‡\b\n. \r.— 1978.— ¥1.— ‚.55—57.
ˆ\f .
. ¨\n\b \n\t\b\b\b\b \b  \b\n€ £\n\n\b \t ƒ//
‡\b\n. \r.— 1980.— ¥2.— ‚.32—35.
ƒ\b .
. \r  \t\t€ Pogonina (Coleoptera) \b\t\b\n \t\b\b œ\b
// ¦\r.
ª. . ˆ.— 1934.— ….8.— ‚.97—108.
\f „. ., ƒ\f\b \n. ‰., Š \f . ‰., ‹‚\b .
.­\f\r \b\f \n
‹‚‹.— ….: ‡Ÿ Ž, 1982.— 208 \n.
\f „. ., \r‚\b . 
. ­\f\r \b\f  / …: \n « »
…, 2003. — 479 \n.
 ..
 \n\t\n\b \n\b€  • \b\t\b // ‡\f\n. ˆ\b. \n\b\t.
\r\t. «œ\t\f». — 1930. — ‡\t. 7. — ‚. 5—27.
 .
. … \t\n  \t\n\b £€ \t \n-// . \r\t.
›. -: . ¦¦ .— 1950.—
 
. Coleoptera// †.  ‚‚‚‹; .III.  \n\b\t\b.— „.; ‘., 1950.—
 
.   …\t   € €// . \r\t. .
-: ¦\r\b\b   …\t (1945—1955).— 1956.—
 
. \n€\b \b€ £€  \n\b\n …\n ¬‚//
. .— 1953.—
 
\r\f Œ. .
… \t\rŒ €  (Coleoptera) „\n ‚‚‹ 
\n\t\b\b€  €// . \r\t. ›. -.— 1957.—
30
.— ‚.173—
Ž\f‡ .\n.
 \b   \t\b\n  Limnastis Motsch. (Coleoptera,
Carabidae)  ›\n \n € // ¦\r\b\n ›\n £. 
Ÿ\b\n. — 1998.—
  
‚\b \n. \n.
… \r\bŒ \b (Coleoptera, Carabidae) \t\b\n ›\n 
›\n \n// ‡\b\n. \r.— 1974.— ¥1.— ‚.43—49.
\f‡ .
.   \n\n\b \n\b€ \b Œ €// .
.— 1965.—
\b ..
‚   \n\b\b \b  \b\b (‚oleoptera:
‚arabidae, Tenebrionidae) \t\b\n \n\b\t œ\b\n \n\b \r\t\b
 €/ „.¦. // II „\b -\t\b\n \b
\b ®
\r\r\b  \n\b \r\b“ (\t\nŸ\b 200-\bŒ 
\n \b\n \n): 12—16 \n\b\b 2012 .: \b\r\n€ . — ‚\b
\t, 2012. — ‚. 221—224
\f\f .
. ¦\r\b\b\b \t\b\n \b (Coleoptera, Carabidae) Œ \t-
€ \n\b\t \t \b\b \n\n\n\b \n\n\b // . .— 1974.— 53,
\f\f .
. ‚\b\r  \n \b (Carabidae) Œ€ \t-
€€ \n\b\t\b// ­  £ \b\n\t\r€. œ.1.— „., 1977.— ‚.91—102.
\f\f .
. ¦\r\b\b\b \t\b\n \b (Coleoptera, Carabidae) Œ \t-
€ \n\b\t \t \t\b \r\b\n// ‡\b\n. \r.— 1979.—
\b \n. \n., \b . .
‚\b\r\b\n\b £\b\b€  \b \b
(Coleoptera, Carabidae) €// ‡\b\n. \r.— 1968.— ¥6.— ‚.47—52.
\b \n. \n., \b . .
… \r\bŒ \b € Pogonini (Coleoptera,
Carabidae) € € // ‡\b\n. \r.— 1970.— ¥4.— ‚.70—72.
\b \n.\n., \b ..
¬-\n\b\n \r \n  Cicindela
L. (Coleoptera, Carabidae) €// ‡\b\n. \r.— 1970.— ¥6.— ‚.35—40.
\b \n. \n., \b . .
… \r\bŒ € \b € \b\n …€//
 \n\b € \b\n …€.— ‚\b\t, 1970.— ‚.118—126.
\b \n.\n., \b ..
†\b€ (Coleoptera, Carabidae)
\r\b€ \n
 …€// ‡\b\n. \r.— 1971.— ‚.30—33.
\b \n. \n., \b . .
¬-\n\b\n \r \b  Chlae
nius
Bon. € // ‡\b\n. \r.— 1971.— ¥6.
\b \n. \n., \b . .
… £\b\b\n Œ …€
 \n \r\b \n\t\n\b \b (Coleoptera, Carabidae) // ‡\b\n.
\r.— 1975.— ¥5.— ‚.57—62.
\b \n.\n., \b\b . ., \b \n.
. †\b€ (Coleoptera, Carabidae) \t
-€  € // ‡\b\n. \r. — 1999.— . €\t\n ¥ 10.—
\b „.
. ˆ \b  \b \r \t\f   ƒ\f\f-‚\f
 ƒ\t  \f ‘\f\n\n\b\t// „\b\f .  \b \f.
- …ˆ.— …, 1966.— ‚.78—82.
\b „.
. ˆ \b  \b (Coleoptera, Carabidae) 
ƒ\f\t¯// . \t. . \r\bŒ °- \r\f  ‹‚‹.— 1969.—¥33.—
\b „.\n., \b ..
ˆ \b  \b (Coleoptera, Carabidae)
 \n\b\t\f // . \t. . \r.  ‹‚‹.— …., 1971.— ¥34.— ‚.60—64.
\b „. \n., \b . .
-\f\n\f \t\b\n \b (Coleoptera,
Carabidae)   \t\f\f-\r\f …// ˆ\t.  ‹‚‹. ‚\b. ‡.— 1971.—
\b „.\n., \b ..
‚\b\b\r\f\n\f  \t\b\t\f\f \b\b\b  
\f \b (Coleoptera, Carabidae) // . \t. . \r.  ‹‚‹.— ….,
\b . .
ˆ \b \b …\b\b\n \t\f\n …\n \n\f//
‡\f\n. …ˆ. ‚\b. \f.— 1967.— ¥9.— ‚.147—149.
\b‡ . .
† …€.
Carabidae, I// \t. …€. - \b\n\b\n\n\t.  Œ.
\t€.— 1911.—
\b‡ . .
† …€.
Carabidae, II// \t. …€. - \b\n\b\n\n\t.  Œ.
\t€.— 1912.—
\f\b .
. \b€\b €\b    Carabus \t\n \n// .
\r\t. . \n. -.— 1956.—
\f\b ..
… \n\n\b\b  \b\b\n \n\t\n\bŒ \b €
Nebriini
(Carabidae) \t\n \n// . \r\t. . \n. -. —
\f\b .
. ‹\n\t\b\b\b\b \b (Carabidae) \t\n \n// ¦\r\b\b
  ‚\b\n …\t (1945—1955): . \r\t. . \n. -.—
\f\b ..
€\b  \b\b  € \t\n \n € \b
(Carabidae, Coleoptera)// ˆ.  \nŸ. . \n. -. ‚\b. .— ,
\f\b ..
 \b \n\t\b\b\b \b (Coleoptera, Carabidae) 
\t\n \n // . . — 1963. —
\f\b ..
‡€ 
Pterostichus
 \b \b (Coleoptera, Carabidae)// ‡\t.
€ \t€ …\t.— , 1969.— ‚.124—131.
\b \n.
. †\b\n€€\b \tŽ\b (Coleoptera) \t \n\b\t \r€ €: 
\b. \n. ± . . .— …\b, 1985.— 20\n.
\b \n.
. \r € (Coleoptera, Carabidae) €  \t\b\n\t\b€ \b\b \r\b
// ‡\b\n. \r. — 1998. — . €\t\n ¥ 9. — ‚. 151—154.
\b \n..
\r \b  Carabus L. (Coleoptera, Carabidae) € €//
‡\b\n.\r.— 2008.—
\b \n..
\r \b € Chlaeniini (Coleoptera, Carabidae) € € //
„\b€ ›°V \nª\b\r ‹¬. — -ƒ\b\b, 2012. — ‚. 367.
\b \n..
\r \b  Amara Bon. (Coleoptera, Carabidae) € €//
‡\b\n.\r.— 2012.—
\b \n.
, \f… . .
†\b€ (Carabidae, Coleoptera)  \tŽ\b€ \t 
\b\n \n// . .— 1981.— 60, ¥5.— ‚.783—786.
\b \n.
\f . .
‘ \b (Carabidae, Coleoptera) \tŽ\b \t
Œ €// ¬.  \n. \n\b. €: ‚. . .— …\b; \b\n\n,
­‘ .
.  \n …\t.— ‘\f, 2003.— 208 \n.
­ .
. \r \b € \t ‡€-ƒ// ­  £
\t\b€ \b\n\t\r€ ‡€-ƒ  \t\bŒŸ \b.—
…\b:. , 2003.— ‚. 173—232.
­‘ .
. Miscodera arctica (Paykull, 1798) (Coleoptera, Carabidae) —  \f \f 
    // . \f\n \n -. — 2008. — ‡\t. 23. —
\f\b \n.
. †\b€ (Coleoptera, Carabidae) \t\n\b \r \tŽ\b€ \n\b\b
\n \n\b\t \r€ € // ¦\r. ›. £. Ÿ\b\n. — 2001(2002). —
\f\b \n.
. ‡ \n\n  \b\n \n € \b\n€€ (Insecta:
Coleoptera) \b\r ‚\b\t € // ¦\r. ›. £. Ÿ\b\n. —
\f\b \n..
… \r\bŒ € \b\n€€ (Insecta: Coleoptera) \b\r
\r€  \n\b\t \r\b € // ¦\r. ›. £. Ÿ\b\n. — 2005. —
\f\b ..
‡\n\n\b\b \b\n \t\b \b\b\r \t \bŽ\b
 \t\b\n€ \r. — ˆ\b, ¦\r- «‡\b\b», 2009. — 194 \n.
‹\f\f 
., \f ’. \n
. ‡ \n\n  \b€\b \n\t\b€ £ \b
(Carabidae, Coleoptera) \b\r \tŽ\b \t  ›\n \n//
¬. \n. \n\b€ €.— …\b, 1988.— ‚.47—52.
  
‹\f\f
\f\f\b . 
. ‚ \n\b\b  \t\t \b (Carabidae, Cole
optera)  \b\r ƒ\r: \b. ± . . .— „., 1990.— 17\n.
 . ., \f\b\f\b “..
… (Coleoptera, Carabidae) \r\t\b \n
-: \n  \b\b \r\b\b // ‡\b\n. \r. — 1993. — ¥5.—
”‡  .
., \f . ., \f\b . .
‡ \n\n \b (Coleoptera,
Carabidae) …€// ¬  \n \n\b€ €.— …\b: .
, 1988.— ‚.61—68.
•\b  .„.
† ‹\n\n  \t \t€.— ‚ƒ, 1905—1916.— 1024 \n.
Catalogue of Palearctic Coleoptera. Vol. 1. Archostemata— Myxophaga— Adephaga / Eds.I.Lobl &
Изучение видового состава клещей
÷åñêèé, íî è ïðàêòè÷åñêèé èíòåðåñ,
ляются потенциальными переносчика
ми возбудителей опасных заболеваний
÷åëîâåêà è ñåëüñêîõîçÿéñòâåííûõ æè
Сведения о клещах в гнездах птиц в
Украине имеются в ряде работ (Дуби
нин,1951, Харамбура, 1963, Сергиенко,
1983, Андрейко и др., 1985; Севастья
нов, 1990; Ужевская, 1993). По данным
ýòèõ èññëåäîâàòåëåé â ãíåçäàõ ïòèö â
щей: 23 вида гамазовых, 16 акароидных
 595.42:598.2(477.7)
\f
\f‹
\f
‹­\f
\t­ ­\f
\t\f\n 
\t\f
\r.\f. \n
  . \r\f\f\f \n \t\b\f,
. . \b, 15, -30, , 01601, \t\b\f\f
“-mail:
didykj
izan
kiev
Представлены результаты исследования 126-ти гнезд 6-ти видов птиц с территории
заповедника “Дунайские плавни” и Черноморского биосферного заповедника.
Основная масса нидикольных паразитов представлена акариформными клещами.
К л ю ч е в ы е с л о в а: клещи, членистоногие, птицы, гнезда, заповедники.
Наведено результати дослідження 126-ти гнізд 6-ти видів птахів з території запо
відника «Дунайскі плавні» та Чорноморського біосферного заповідника. Основна
маса нідікольних паразитів представлена акариформними кліщами. Всього зареє
Results of investigations among 126 nests of 6 species of birds are given. Most of the
nidicolous parasites belong to superorder Acariformes. Twenty-five species of mites from
© •.„.ˆ€
  
è 2 èêñîäîâûõ. Ïî äàííûì Ä.À.
обнаружено 35 видов клещей из 9-ти
семейств, а в оставленных гнездах — 18
видов клещей. Впрочем, мировая ака
рофауна гнезд птиц значительно бога
че за счет клещей, распространенных
в тропических регионах (Kranth, 2009).
Кроме того, в гнездах птиц отмечают
и других членистоногих: насекомых,
Цель данной работы — изучение ви
дового состава клещей в гнездах птиц
Материал для
исследований — клещи и другие чле
нистоногие обитатели гнезд птиц запо
морского биосферного заповедника.
Материал собирали в заповеднике
«Дунайские плавни» на островах: Бел
городский, Очаковский, Новая Зем
ля и кордонах вдоль устья
Быстрое. В
Черноморском биосферном заповед
нике материал собирали на острове
Смаленый и южных кордонах. Всего
в 2008-2009
гг. было исследовано 126
гнезд 6-ти видов птиц: ласточки бере
— 62 (в период
гнездования
— 37, после слета
— 25);
ëàñòî÷êè äåðåâåíñêîé (
tica
L.
— 36; чайки-хохотуньи (
Larus
) — 6; обыкновенной гаги
(Somateria mollissima
20; скворца
) — 1; белой трясогуз
Сбор и обследование гнезд про
дикам (Дубинина, 1955). Кроме того,
если гнездо было расположено на стене
çäàíèÿ èëè êðûøå, òî îñìàòðèâàëè è
находящиеся рядом с ним щели. Если
гнездо находилось на почве, то собира
ли субстрат под ним. Собранных после
осмотра гнезд обитателей фиксировали
но 25 видов клещей из 19-ти семейств.
Основная масса клещей представлена
свободно живущими некрофагами, ко
ми. Аргасовые клещи в обследованных
В гнездах ласточки береговой в пе
ðèîä ãíåçäîâàíèÿ çàðåãèñòðèðîâàíî
13 видов клещей:
Dermanyssus gallinae
De Geer, 1778;
Haemogamasus pontiger
Berlese, 1903;
Karg,
Neoseiulus conterminus
Haemolaelaps casalis
Berlese, 1887;
Platynothrus peltifer
C. L. Koch, 1839;
1 вид семейства Tydeidae. В гнезде бе
лой трясогузки отмечено 3 вида клещей:
Platynothrus peltifer
;
  
\b .Œ.
€ \b\r \b€ \t  \b\tŒŸ // ‡\b\n \r.—
  ..
œ\b\n\b, \n\r€\b \n \t   \b\r,  \t€ 
\b ‚\b\b ƒ // \b\b. — \n, 1967. — 24 \n.
  ..
œ\b\n\b, \n\r€\b \n \t   \b\r,  \t€ 
\b ‚\b\b ƒ: \b.  \n\n. \n\b\t\b . .  / ‚
.„.
— \n, 1967. — 24.
\t†\b\fˆ .€.
…\bŸ \n\b\b\n
Tarsonemidae
¤ \t\b€ \b\r \b\r \b\t
ŒŸ  \t // XI \b\b \n Ÿ\b\n \t\r (…\b, \n\b
 1993). — …\b. — 1993. — ‚. 167.
\f\f \f •.‰.
„\b\f  \b \b\t\r\f   \t\f 
. ‚\n    \r\f \n\b  / ›¨.°. — …,
 ‚‚‹, 1963. — 37—39.
Karbowiak G.
(5), 2012
 595.44: 574
\t (ARA
‡\n \f \t\f
(‹  ‡ \n, \t\f)
\f.. \b

, .. 
\n
,
..


\t†\b‡ \f\f‡ 
\b‡ \f‡ \f\b‡
 . . \b
  . .. \r\f\f\f \n \t\b\f
На территории Запорожской области (Украина) исследован видовой состав и
распределение пауков, обитающих в прибрежных биотопах Молочного лимана
На території Запорізької області (Україна) вивчено видовий склад та розподіл
павуків, які живуть у прибережних біотопах Молочного лиману (Азовське море).
The species composition and distribution of the spiders living in coastal biotopes of
Molochnyi Liman (Sea of Azov) were studied on the territory of Zaporizhzhia region
© „.‡. ‘\b, ‚.‡. ‡, ….‡. Ž\b
ческими особенностями, в последнее
время привлекает всё большее внима
íèå èññëåäîâàòåëåé-àðàíåîëîãîâ. Èç
÷èñëà ïðåäñòàâèòåëåé îòðÿäà Aranei
çäåñü îòìå÷åíû è ýíäåìèêè Óêðàèíû
(Харитонов, 1956; Ковблюк и др., 2008).
Большинство эколого-фаунистических
èññëåäîâàíèé ïàóêîâ äàííîãî ðåãèîíà,
было проведено в основном на терри
тории Донецкой области (Полчанинова
1993, 1998а, б, 2010; Прокопенко 1999,
2002, 2008, 2011; Собка и др., 2008). При
этом, Запoрожская область в аранеоло
гическом отношении остаётся слабои
зученной. К настоящему времени здесь
было отмечено всего 72 вида (Проко
ïåíêî è äð., 2010), ÷òî äàëåêî íå èñ÷åð
пывает видового разнообразия пауков,
распространённых на территории об
ласти. Целью данной работы было ис
следование видового состава и биотопи
ческого распределения пауков, обитаю
щих в околоводных биотопах побережья
Молочного лимана, расположенного на
Материал соби
  
рали на побережье Молочного лимана в
мае — октябре 1977—1978
гг. (С.В.
ловник). Были обследованы: побере
æüå ëèìàíà íà ó÷àñòêå ìåæäó ñåëàìè
Радивоновка — Алтагирь — Шелюги
(Àêèìîâñêèé ð-í) è Àëåêñàíäðîâñêàÿ
коса (Приазовский р-н); Алтагирский
(Приазовский р-н). Молочный лиман
на момент сбора материала представлял
собой закрытый водоём длиной около
км при ширине до 12
км, узким про
ëèâîì ñîåäèí¸ííûé ñ Àçîâñêèì ìîðåì.
Вдоль обследованного участка побере
жья лимана у высокого обрывистого
правого берега расположен ряд мелких
àêêóìóëÿòèâíûõ ïåñ÷àíî-èëèñòûõ êîñ,
стью. Большая же часть береговой по
лосы представляет собой череду пляжей
онно-хозяйственной деятельностью. На
ñêëîíàõ, îäíàêî, ìåñòàìè ñîõðàíèëèñü
êàëüöèôèëüíûå ñòåïíûå ôèòîöåíîçû
тельностью — участки злаков, разнотра
вья. Вблизи Шелюговского пода склон
в прошлом был террасирован и засажен
ñîñíîé êðûìñêîé (Ñàêàëî, 1958). Àëåê
ñàíäðîâñêàÿ êîñà äîñòèãàåò äëèíû 8
êì,
íèêîâûå âàëû ñ îçåðöàìè è çàðîñëÿìè
клубнекамыша, ситника и тростника
между ними. Значительные площади
êîñû çàíÿòû àññîöèàöèÿìè êîëîñíÿêà
÷åðíîìîðñêîãî, êàòðàíà ïîíòèéñêîãî,
êà ïðèìîðñêîãî (×åðíè÷êî è äð., 2000).
ский лес представляет собой гранича
щий с надлиманной террасой лесной
массив площадью 1100
га, заложенный
в 80-х годах XIX ст. Здесь было высаже
êîâ. Ïîä ïîëîãîì ëåñà ñëîæèëñÿ ñâîé
микроклимат с особым температурным
режимом, влажностью, освещенностью.
Лес растет на южно-черноземных, тем
ñòàâëåíû äðåâåñíûé, êóñòàðíèêîâûé è
травянистый ярусы, образованные при
ìåðíî 100 âèäàìè âûñøèõ ðàñòåíèé, à
также мхами, лишайниками и грибами
Площадь аккумулятивного остро
âà Ïîäêîâà â 1970-õ ãîäàõ äîõîäèëà äî
га. Его очертания и площадь, занятая
растительностью, сильно изменялись
от года к году. На острове заметную
часть площади составляли сухие и об
âîäíåííûå òðîñòíèêîâûå çàðîñëè, ëóãî
ñîëåðîñîì è ñâåäîé, à òàêæå îòêðûòûå
Пауков собирали преимущественно
ìåòîäîì êîøåíèÿ ýíòîìîëîãè÷åñêèì
ñà÷êîì. Ñ äðåâåñíûõ ñòâîëîâ, âåòâåé,
отдельно стоящих травянистых расте
íèé, èç ïîäñòèëêè, ïî÷âåííûõ ðàñêî
пов и из-под камней пауков собирали
вручную. Объём материала составил
803 особи, 367 из них идентифициро
ваны до вида, 10 — до рода. Определе
ние собранного материала выполнила
Äëÿ ñðàâíåíèÿ âèäîâîãî ñîñòàâà
пауков обследованных биотопов был
ïðèìåí¸í êîýôôèöèåíò Æàêêàðà (Ê)
(Миркин, Розенберг, 1983). Для оценки
÷àñòîòû âñòðå÷àåìîñòè ïðåäñòàâèòåëåé
âèäà èñïîëüçîâàíû ïîêàçàòåëè èíäåêñà
На обсле
íî 72 âèäà ïàóêîâ èç 53-õ ðîäîâ 17-òè
семейств (таблица). Наиболее широко
ïðåäñòàâëåíû ñåìåéñòâà Araneidae (19%
от общего количества видов), Salticidae
(13%), Lycosidae (11%) и Thomisidae
(11%). Наибольшее число видов пауков
çàðåãèñòðèðîâàíî â Àëòàãèðñêîì ëåñó
(52 вида), значительно меньшее — на
побережье лимана (23 вида) и острове
ние видового состава пауков обследо
ванных биотопов выявило максимальное
сходство для Алтагирского леса и побе
ðåæüÿ ëèìàíà (Ê=0,38). Ýòîò ïîêàçàòåëü
для пар о.
Подкова — побережье лимана
и о.
Подкова — Алтагирский лес значи
тельно ниже: 0,11 и 0,9 соответственно.
Larinioides cornutus
Drassylus praeficus
è
Дендробионты представлены
типичными лесными обитателями ство
Enoplognatha thoracica, Parasteatoda
Araniella cucurbitina, Dic
 âèäîâîì ñîñòàâå ïàóêîâ, âûÿâ
ленных на острове Подкова, преоб
ладают герпетобионтные виды (53%),
âñòðå÷àåìîñòü êîòîðûõ î÷åíü íèçêàÿ.
Наиболее высокая встречаемось (I
>50%) зарегистрирована для хортоби
Larinioides
\fš€ €
…
1. Atypidae
Atypus muralis
Bertkau, 1890
2. Dysderidae
Harpactea
sp.
3. Uloboridae
Uloborus walkenaerius
Latr., 1806
4. žeridiidae
Asagena phalerata
(Panzer, 1801)
Enoplognatha ovata
(Cl., 1757)
E. thoracica
(Hahn, 1833)
Parasteatoda lunata
(Cl., 1757)
Steatoda castanea
(Cl., 1757 )
5. Linyphiidae
Erigone dentipalpis
(Wider, 1834)
Linyphia triangularis
(Cl., 1757)
  
Neriene radiata
(Walck, 1842)
Oedothorax apicatus
(Blackw., 1850)
(5), 2012
13. Clubionidae
Clubiona lutescens
Westr., 1851
C. subsultans
žor., 1875
14. Gnaphosidae
Drassodes lapidosus
(Walck., 1802)
Drassylus praecus
(L. Koch, 1866)
D. pusillus
(C.L. Koch, 1833)
Gnaphosa lucifuga
(Walck., 1802)
Haplodrassus
sp. (1 juv.)
Zelotes apricorum
(L. Koch, 1876)
Z. subterraneus
(C.L. Koch, 1833)
15. Philodromidae
Philodromus aureolus
(Cl., 1758)
–anatus arenarius
L. Koch, 1872
–. pictus
L. Koch, 1881
Tibellus macellus
Simon, 1875
16. žomisidae
Ebrechtella tricuspidata
(Fabr., 1775)
Cozyptila blackwalli
(Simon, 1875)
Misumena vatia
(Clerck, 1758)
O. brevipes
(Hahn, 1826)
Pistius truncatus
(Pallas, 1772)
Runcinia grammica
(C.L. Koch, 1837)
–omisus onustus
Walck., 1805
Xysticus kochi
žorell, 1872
17. Salticidae
Evarcha falcata
(Clerck, 1758)
  
ˆ\f .“, \b . .
‚\n \b€  \n€\b £\b\n\b \n\b\n
\b´ \t\b  \n\b\t€ £\n\n\b \r\t\b «\n-». — …\b: ¦-
\r  ‚‚‹, 1991. — 56\n.
 —\b ..
… \t (Arachnida: Aranei) …€ // ‡\t\n€ \r …€.
-\t\b\n \n\n\n-\b\n \n. ‡€\t. 15. ƒ\b€
\b\r €\n €. — ‚\b\t: -ƒŒ\n, 2003 (2004). —
 —\b .., \b\b “.., \f‡ \n.\n.
ƒ \n\b\b\n Dysderidae €
(Arachnida, Aranei) // \r\n £\b\n . — 2008. — . 7,
ƒ\f‡ ..
­ \t\b\n \t\f  \f\b\r // ƒ\bŽ \b\b\f
 \b \r\f \n\b ‹‚‹ / \b\r. \t. — ‘\f, 1972. — ‚. 122—133.
\b .., ­  ..
€ \n \n\b\b \b. — „.: ,
\f\f .’.
ƒ \r\t\b «›\n \n\b\t» // \b\r. . „\b. \n\t.
«¬\b\n\b \n\n\b  \r\t\b \n\b\t \r€». — ›: ›
\n\b £\b\n\b Ÿ-, 1993. — ‚.54—55.
\f\f .’.
¬-\n\b\n \r \t (Araneae) \r\t\b «…
\b€\b „€» // „\b. „\f. . . «\f \t \r\b\b\b 
\f\b \n\b\t \b\n\n\b». — \n\f-», 1998. — ‚. 299—300.
\f\f .’.
… \r\bŒ € \t (Aranei) \r\t\b «…\b€\b „€»/
.•.ƒ // .  \n \n\b\t \t \r\t\b
«…\b€\b „€». — ….: ­\n\b, 1998. — ‡€\t. 1. — ‚. 114—118.
\f\f .’.
­  \n\b\b\b \t ƒ\b\n \n œ\b\n \n
\b \r\t\b (›\b\n\n ., ) // œ\b \t .ƒ.…\t
/ „\b. \b. . . 4—5 \b, ›, 2009. — ›, 2009.—
\f\f .’.
… \r\bŒ € \t (Aranei) \b€ \n\b\t\b ‡\n
€/ .•.ƒ // \b\r. \t. \b. . ., \t\n. 60- \f
\f . \b. - «‚\n\f \t\b \b\f» (. , 12—15 
2010.). — ….: …\f, 2010. — ‚. 19—20.
\b\b “..
‚ \t\b\n \t \t \t€ \b
\b, \t\b\n\t\b€
 \r\t\b //
. \n\n\b.  \t€ \b  . \n
. \b\r. .  •\b ., \t\nŸ\b 85-\bŒ . \n
›\n \n. \b\n\b, \n.€ 16—19 \n\b 1999. — ›. —
\b\b “..
… \r\bŒ € \t (Aranei) Œ-\n € // ¦\r\b\n
›\n £\b\n Ÿ\b\n. — 2002, .9, €\t. 1—2. — ‚. 185—192.
\b\b “.., ˜\b \n.., \f\b “..
¬\b\n \n \n\b\b \t
(Araneae) \r\t\b «…\b€\b „€»: \b€, \n\b\r€\b  €\b
\t\t€ // ƒ\b€ £  € \t€ \b\b \b: „\b\b.
\n. . . — ˆ\b: ˆ, 2008. — ‡€\t. 8. — ‚. 142—155.
\b\b „.., \fŽ „.., ˜\b „.., \fŽ „.™.
\f\f\b \f\r\f .
ˆ\f\t\t\b\n \n. ƒ (Aranei) /— ˆ.: ‡- ˆ\f\t\t\b. . -,
\b\b “.., \f\b “.’.
… \t\rŒ € \t (Aranei) \r\t\b «…\b€\b
„€» // „\b\f  \b\b\f \t\b\n\n- \n
,  \n\t\f\f\f  \n\t\f\f ˆ\b \f \f\b\n\b
\r \t\f\n -\n\f  \r \t\b\f 2009—2010 . . 1 / ƒ\f \b.
ƒ.‡.µ, ‚.‡.
\b\n\t. — ˆ\b: ³ \t\f, 2011. — ‚. 272—273.
\f\b\f Œ.‰.
\f \b\n  \f\n \f\f \n\f „\b\f\t
\n \t\b\f\n // „\b \t\n\f \n\b \t \t\b\f\n\f
 \b. — „\b\f\t, 1958. — ‚. 5—70.
\b\b ..
‹\n\f\n \n\f „ . ˆ\n\b \f  
\f \r 1970—1973 . — ….: . , 1976. — ‚. 232—233.
 \b\f “.\n., \f\b “.’., \b\b “..
„\b€  \r\bŒ € \t (Araneae)
\r\t\b «…\b€\b „€» //  ŒŸ\b \n\b€  \b \n
\t\r\b \t€ \b\n\n. \b\r. .  VII „\b. . . \n\t
 \n\b — ˆ\b: ˆ, ˆ. — 2008. — ‚. 24—25.
\f Œ.“.
\r \t \n\b\b\n Dysderidae € ‚‚‚‹ // \b€\b \r\t\n
„\n \n\n\b \b\n\b . .„. . — 1956. — .10,
š\b .., Ž .Œ., … \n.., Œˆ\f “.\n., \b\f ‹.\n.
„€ 
: œ\n\b\n  \r\bŸ\b\b \b\rŸ\n € \t  -€
 \r-œ\b\n \t\b\b €. — „\b\t¤…\b:
,
  
дения способствует усилению риска
ïðîíèêíîâåíèÿ àäâåíòèâíûõ âèäîâ,
÷üÿ àêêëèìàòèçàöèÿ è äàëüíåéøåå ðàñ
ïðîñòðàíåíèå ìîãóò ñîñòàâèòü óãðîçó
Ðàñïðîñòðàíåíèå àäâåíòèâíûõ âèäîâ
òåì, íî î÷åíü ìåäëåííûìè òåìïàìè, â
 632.913.1
\f\t\f\f
\f\t‹

\t\f
.. €
‚,
\f\f‡     \fˆ \t\b\f
. , .   , 13
\b.. \n
,
\f\f\fˆ \f\b\fˆ \f\fŽ \f\b \t\b\f
. , . \f\b\b\fˆ, 37
Ежегодно при карантинном осмотре в Украине выявляют до 200 видов орга
низмов, ранее отсутствующих в стране. Приведены краткие данные о распро
странении основных карантинных вредителей, списки карантинных отсутствую
щих в Украине, карантинных ограниченно-распространенных и регулированных
Щорічно за карантинного огляду в Україні виявляють до 200 видів організмів,
які раніше були відсутні в країні. Наведено короткі дані про поширення осно
âíèõ êàðàíòèííèõ øê³äíèê³â, ñïèñêè êàðàíòèííèõ îðãàí³çì³â, â³äñóòí³õ â Óêðà¿í³,
карантинних обмежено-поширених та регульованих некарантинних організмів,
Every year the quarantine inspection of Ukraine indicates near 200 species of organisms
that earlier did not known in the country. It’s necessary to enhance quarantine measures
in Ukraine because of the growth of goods turnover and the increase of plant production
export-import. Putting of modern diagnostic methods into the practice of phytosanitary
services can prevent risk of their intersection and distribution in the country.
It’s very
important to take into account that adventive harmful organisms have high biological
potential and can compete with aborigines. Some data according to main quarantine
organisms are given. The list of quarantine organisms which absent in Ukraine as well as
the lists of local propagated organisms and regulated non-quarantine ones are presented.
K e y w o r d s:
quarantine, invasive species, adventive species, insects, mites,
© ‡.ƒ. ­\b\b, ‘.. ƒ\t\b
æåò çíà÷èòåëüíî óñêîðèòü ýòîò ïðîöåññ.
Многочисленные маршруты и транс
ïîðòíûå ñðåäñòâà, çàíÿòûå â ìèðîâîé
òîðãîâëå, çíà÷èòåëüíî óâåëè÷èëè ðèñê
интродукции видов в новые места оби
òàíèÿ, ãäå îíè ìîãóò ðåàëèçîâàòü ñâîè
биологические преимущества
— генети
ческое разнообразие, способность изме
нять поведение или развитие; успешное
ðàçìíîæåíèå â îòñóòñòâèè åñòåñòâåííûõ
врагов, паразитов, патогенов и хищни
Ïîñëåäñòâèÿ òàêîãî âòîðæåíèÿ ÷àñòî
íåïðåäñêàçóåìû, íåêîòîðûå èç íèõ ìîãóò
мические последствия (Leung, Dudgeon,
2008). Íàïðèìåð, èç 100 àäâåíòèâíûõ
âèäîâ, èíòðîäóöèðîâàííûõ â òå÷åíèå
80-ти лет на территорию бывшего Со
ветского Союза, 57 стали вредителями
òóñ êàðàíòèííûõ îðãàíèçìîâ. Â ÑØÀ,
из 600 известных в качестве вредителей
растений насекомых, 235 видов являют
ся адвентивными (в то время как общее
íèè ñðåäè 198 àäâåíòèâíûõ âèäîâ 72%
считаются вредителями растений (тогда
как только 7% местных видов считаются
Åæåãîäíî ïðè êàðàíòèííîì îñìîòðå
в Украине выявляют около одной ты
низмов, из которых 20% — адвентивные
(Устинов и др., 2006). Акклиматизация
òàêèõ îðãàíèçìîâ ïðåäñòàâëÿåò óãðîçó
äëÿ ðàñòèòåëüíûõ ðåñóðñîâ è ïðèâîäèò
к огромным потерям. Это обусловлено
тем, что системы защиты культур от
комплекса наиболее распространенных
в стране вредителей, не учитывают уси
ëåííûå ïðîöåññû àäàïòàöèè àäâåíòèâ
ных видов, и в новых условиях суще
ствования они становятся более опас
ными. Обследование угодий с целью
âûÿâëåíèÿ êàðàíòèííûõ è èíâàçèîííûõ
видов приобретает стратегически важ
ное значение (Ижевский, 1990, 2008;
Карантин…, 2002; Дульгерова, Омелю
та 1998; Дядечко, 1964; Priesner, 1928;
ñóäàðñòâåííîé èíñïåêöèè ïî êàðàíòè
ну растений Украины, результаты соб
ственных маршрутных обследований за
2007—2011 годы. Учеты численности
вредных организмов проводили по об
щепринятым методикам (Трибель и др.,
Perg) спорадически
регистрируется в Украине с 1994
г. —
âðåìåíè åãî ïåðâîãî âûÿâëåíèÿ â ñòðà
ëè÷íûõ õîçÿéñòâàõ Äíåïðîïåòðîâñêîé,
ковской и Тернопольской областей на
общей площади 6,99
га, что превышает
данные 2007
г. на 5,54 га (табл.). Вид
íå âûæèâàåò ïðè òåìïåðàòóðå íèæå 0°Ñ,
потому для овощных и цветочно-деко
ðàòèâíûõ ðàñòåíèé îòêðûòîãî ãðóíòà
этот вредитель значения не имеет. Оча
ñà âîçìîæíû ëèøü â îòàïëèâàåìûõ
тепличных хозяйствах и ботанических
садах, в которых выращивают вышеу
Drury) в 2011
г. выявлена на
площади 69,9
га. Зона распростра
нения охватывает 20 областей Украи
ны, осбенно численна в АР Крым и
Ñåâàñòîïîëü, ãäå îíà çàñåëÿåò 13,9
ãà ñîîòâåòñòâåííî. Â ñåìè
других областях
— Черновицкой, Вин
ницкой, Кировоградской, Одесской,
Харьковской, Херсонской и Запорож
ской — очагами вредителя было охваче
распространения бабочки с 2007
г. на
ãà è çàñåëåíèå 20-òè èç 24-õ
областей Украины свидетельствует
об успешной акклиматизации вида в
ðàçëè÷
íûõ êëèìàòè÷åñêèõ çîíàõ Óêðà
ины, что обуславливает необходимость
ñíÿòèÿ ñ íåãî ñòàòóñà «êàðàíòèííîãî
Zell.) распространена в южных
  
областях страны на общей площади в
га в АР Крым, Донецкой, Запо
рожской, Одесской, Херсонской облас
òÿõ è ã.
Ñåâàñòîïîëå (÷òî íà 1,0
òûñ.
ãà
меньше чем в 2007
г.). Однако, суще
ñòâóåò îïàñíîñòü ïîïàäàíèÿ âðåäèòåëÿ â
хранилища, где он размножается и вре
дит клубням картофеля при температуре
выше 10°С. Это обуславливает необходи
ìîñòü êàðàíòèííîãî êîíòðîëÿ çà ïåðåìå
щением семенного картофеля в местах
Diabrotika
Le Conte) выявлен на
площади 23,0
тыс. га в Закарпатской
тыс. га), Львовской (1160
га), Тер
нопольской (6535
га), Ивано-Франков
ской (1077
га) и Хмельницкой (100
га)
областях. В зоне риска находятся степ
ные и центральные области, особенно
îñíîâíûå òðàíñïîðòíûå ìàãèñòðàëè
ñòðàíû è ãëàâíûå âîäíûå àðòåðèè. Ñ
г. площадь очагов увеличилась на
ãà èç-çà ïåðåëåòà èìàãî â ëåò
íèé ïåðèîä è åãî ïàññèâíîãî ðàñïðî
ñòðàíåíèÿ ïðè äâèæåíèè àâòîòðàíñïîð
та и перемещении растительных грузов.
Основные приемы контроля: ограни
чение выращивания кукурузы в моно
культуре; использование севооборотов
с насыщением зерновыми колосовыми,
злаковыми и многолетними бобовыми
культурами; возвращение кукурузы на
годное увеличение площадей заселения
ÇÊÆ, ÷òî ñâèäåòåëüñòâóåò î ñëîæíîñòè
Êðîìå ïåðå÷èñëåííûõ âèäîâ èç
ãèñòðèðîâàëèñü î÷àãè 3-õ âðåäèòåëåé èç
списка «карантинных, отсутствующих на
Wied.): по ре
ринга выявлена в Одесской об
þæíîàìåðèêàíñêàÿ òîìàòíàÿ
Meyr — в АР
Крым (1,0
га) и Одесской области
òàáà÷íàÿ áåëîêðûëêà
Bemisia tabaci
Gen. — во Львовской области на
Ïðè ýòîì åñëè âñïûøêè
ñapitata
и в предыдущие годы, с последующей
óñïåøíîé ëîêàëèçàöèåé è ëèêâèäàöèåé
очагов, то обнаружение
природе — первично. На возможность
âàëè ðåçóëüòàòû ïðîâåäåííîãî ðàíåå â
Институте защиты растений анализа
ôèòîñàíèòàðíîãî ðèñêà, ÷òî ñâèäåòåëü
ñòâóåò î äîñòîâåðíîñòè íàó÷íîãî ïðî
гноза и необходимости срочного пере
смотра действующих фитосанитарных
ðåãëàìåíòàöèé (Êóäèíà, Ïèëèïåíêî,
2010; Кудина, 2010; Федоренко, Пили
С целью своевременного выявления
è ëîêàëèçàöèè î÷àãîâ êàðàíòèííûõ îð
ганизмов необходимо выполнять следу
— регулярно обследовать сельскохо
çÿéñòâåííûå óãîäüÿ, íàñàæäåíèÿ, ìåñòà
хранения и переработки растительной
ïðîäóêöèè, ñâîåâðåìåííî âûÿâëÿòü è
ïðàâèëüíî èäåíòèôèöèðîâàòü âðåäíûå
— своевременно накладывать и при
äåðæèâàòüñÿ êàðàíòèííîãî ðåæèìà â
— уничтожать всеми разрешенными
ñðåäñòâàìè êàðàíòèííûå îðãàíèçìû â
— при необходимости обеззаражи
— обработку проводить разрешен
íûìè äëÿ èñïîëüçîâàíèÿ ñðåäñòâàìè
защиты растений в соответствии с ре
— выращивать в зонах заражения
óñòîé÷èâûå ê êàðàíòèííûì îðãàíèçìàì
— придерживаться самого высокого
уровня агротехники и системы защит

  ”Š  „……ƒ”Š ”Š €,
 ¡  ¦† Š  › € 
  €
    „ ƒ, „
-1 ”  ƒ”,  …€…§¦    ”
Acleris gloverana Wals.
Acleris variana Fern.
Aeolesthes sarta Sols.
Aleurocanthus spiniferus Quaint.
Aleurocanthus woglumi Ashby
Amauromyza maculosa Mall.
Anoplophora chinensis Forst.
Anoplophora glabripennis Motsh.
Anthonomus bisignifer Schen.
Anthonomus signatus Say
Bactrocera dorsalis Hend.
Bactrocera zonata Saund.
Bemisia tabaci Gen.
Cacoecimorpha pronubana Hubn.
Callosobruchus chinensis Linn.
Callosobruchus maculatus Fabr.
Carposina niponensis Wals.
Caryedon gonagra Fabr.
Ceratitis capitata Wied.
Ceratitis cosyra Walk.
Ceratitis rosa Karch.
Choristoneura con¶ictana Walk.
Choristoneura fumiferana Clem.
Choristoneura occidentalis Freem.
Choristoneura rosaceana Har.
Conotrachelus nenuphar Herb.
Cydia packardi Zell.
Cydia prunivora Wals.
  
Malacosoma americanum Fabr.
Malacosoma disstria Hub.
Malacosoma parallella Staud.
Margarodes vitis Philippi
Melanotus communis Gyll.
Monochamus alternatus Hope
Monochamus carolinensis Oliv.
Monochamus marmrator Kirb.
Monochamus mutator Le ‚ont.
Monochamus nitens Bat.
Monochamus notatus Drury
Monochamus obtusus Cas.
Monochamus scutellatus Say
Monochamus titillator Fabr.
Naupactus leucoloma Boh.
Numonia pyrivorella Mats.
Opogona sacchari Boj.
Pissodes nemorensis Germ.
Pissodes strobi Peck.
Pissodes terminalis Hop.
Popillia japonica Newm.
Premnotrypes latithorax Pier.
Premnotrypes suturicallus Kusch.
Premnotrypes vorax Hust.
(5), 2012
2
3
-2 ”  ƒ”  „‚ - ”
   ”
Diabrotica virgifera virgifera Le Conte
Frankliniella occidentalis Perg.
Hyphantria cunea Drury
Phthorimaea operculella Zell.
„……ƒ”
”
 ƒ”
Lopholeucaspis japonica Cock.
Quadraspidiotus perniciosus Comst.
Viteus vitifolii Fitch.
  ­.
†\b‡ ..
œ\b\r\b€\b \b\b  ‚‚‚‹ / ‚.‚.¦\b\n // Ÿ \n\b. —
†\b‡ ..
¦\r \b\r\b€ \b\b\b  \t\b\n \n ‹\n\n \t
\b\n / ‚.‚.¦\b\n // Ÿ   \n\b. — 2008. — ¥6. — ‚.25—28.
\f\f
\n\b / \t \b. .‚.‡\nŒ. — „., 2002. — 536\n.
\b\f
\t \f \r\n\n \t\b\n\f / ‚..\b, ˆ.ˆ.‚\f,
„.ƒ.‚\b  \f.  \b \t. ‚..\b. — ….: ‚\f, 2001. — 448 \n.
Œ\f .„.
    Ž\f — \r\f \f \t\n
(Trankliniella occidentalis žysanoptera) / ‡..ˆ\b, ‡.ƒ.\bŒ // ‡\b\n
\r . — 1998. — ¥9. — ‚.51—52.
Œˆ\b ..
\t\n€ \t\b\n \n ‚‚‚‹ / .ƒ.ˆ\b. — ….: , 1964. —
Priesner H.
Die žysanortera Europas / H.A.Parsans. — Sien, 1928. — 755 s.
€\b ..
\b \r\b\r\t\b\b \f\n\f \n µ‚  : \t\b
\f \t\b\n\t\b / ‡.ƒ.­\b\b, ‘..ƒ\t\b // … \f \r\n \n. —
Œ\f .\n.
„ \t\n  \b\t \n \tŸŒ \b\b€ Ž\b / ‡..ˆ
\b, ..ˆ\b\b // °\b \r\n \n  \t ››° \n\f. — ….:
…\f, 2004. — ‚.545—548.
Mrowcrynski M., Sosnowska D.
Ochrona terenu kraju przed przedostawaniem I rozprzestrze
niaem sieorganizmow kwarantannowych I innych IOR. — Poznan, 2010. — 144 s.
Leung K.M.Y., Dudgeon, D
. Ecological risk assessment and management of exotic organisms as
sociated with aquaculture activities. In M.G. Bondad-Reantaso, J.R. Arthur and R.P.Subas
inghe (eds). Understanding and applying risk analysis in aquaculture / FAO Fisheries and
Aquaculture Technical Paper. — 2008. — No. 519. — Rome, FAO. — P. 67—100.
Lpez-Darias M., Lobo J.M.
Factors a¡ecting invasive species abundance: the Barbary Ground Squir
rel on Fuerteventura Island, Spain // Zoological Studies. — 2008. — 47(3). — P.268—281.
 
© ‘.‚. œ\b‰
\t \t ­\f 
\f \t\t:
 „   ­..“\f€  „  —  ˆ œ
š   „¨¨ \fˆ † „  „ „‚ „  …€…
ƒ.“..“„ ƒ €
\b..
‚ƒ
‰ ‘› ‘. ‰.‰. \r\f\f\f \n \t\b\f›,
. .\b, 15, › œ 30,  01601
ë³ÿ Ãðèãîðîâè÷à Íàäâîðíîãî ïðèïàäàº
íà ðîêè íàâ÷àííÿ â î÷í³é àñï³ðàíòóð³
Московського державного університету
Ломоносова, де він здобував
ïðîôåñ³éíó ìàéñòåðí³ñòü íà êàôåäð³
ентомології біолого-ґрунтознавчого фа
культету (1962—1965
рр.). Під керівни
цтвом доктора біологічних наук, профе
сора Б.В.
Добровольського він успішно
виконав дисертаційну роботу на тему:
«Щелкуны Смоленской области и би
ологическое обоснование мероприятий
по борьбе с ними». Ще в час навчання
в аспірантурі В.Г.
Надворного було на
городжено Бронзовою медаллю Вистав
êè äîñÿãíåíü íàðîäíîãî ãîñïîäàðñòâà
ÑÐÑÐ (Ïîñòàíîâà Êîì³òåòó Ðàäè ÂÄÍÃ
№ 210-Н від 25.11.1965
р.) за розробку
системи заходів обмеження чисельності
ϳñëÿ ïîâåðíåííÿ â Óêðà¿íó, ³òàë³é
цював викладачем зоології безхребетних
тварин — спочатку у Полтавському пе
ленка (1965—1969
рр.), а потім у Ки
¿âñüêîìó íàö³îíàëüíîìó ïåäàãîã³÷íî
му університеті ім.
Драгоманова
рр.). В ученому званні до
цента В.Г.
Надворного Рішенням Вищої
Атестаційної Комісії СРСР було утвер
З 1976 по 1992
рр. В.Г.
Надворний
був головою секції охорони тваринного
Êè¿â).
Вивчення ґрунтових безхре
бетних і охорона природи були
÷èòü ïåðåë³ê éîãî ïðàöü, ÿêèé
подаю з надією на те, що до
слідження в такому розрізі бу
äóòü íå ò³ëüêè ïðîäîâæåí³ àëå
й узагальнені майбутніми фахів
öÿìè, ÷îãî, íà æàëü, íå âñòèã
çàâåðøèòè ³òàë³é Ãðèãîðîâè÷,
ïåðåä÷àñíî ï³øîâøè ç æèòòÿ ó
березні 2011 року. Біографічні
дані В.Г.
Надворного опубліко


\f‡ ..
·\b€ ‚\b\n \n  \b\n\b \n\b \b
\t \t \b \n : \b. ± \n. . . . — ¦\r- „\n\n
\b\n\b, 1965. — 19 \n.
\f‡ ..
\t\b\b\b\b \n  \t\b  \t // ‹\b\b€
€ \nŸ\b.
-\t\b€ \b „. 13— 15 \t\b 1965. ƒ
\b    \b \b\b. — ¦\r- „\n\n
 \b\n\b, 1965. — ‚.60 — 61.
\f‡ ..
 \t\b\b\n \t \t\n\b \n\b\n\r\n\b€
  ‚\b\n \n // ‹\b\b€  IV  \b\b
€ \b€-. — ¦\r- „\n\n \b\n\b, 1966. — ‚.72—
\f‡ ..
‡\b€\b   Ÿ\b  \b-\t\r\n€
\t: „\b€ ‡ ‡\n\b\nŒ\r \n\bŸ \t \t\b \t\b \r
. — „.: , 1966. — ‚.91—92.
Œ .., \f‡ ..
‘
Orithales serraticornis
(Coleoptera, Elateridae) // 
\b\n . — 1967. — . ›LV1. — ‡€\t. 9. — ‚.1409—1411.
\f‡ ..
‡ \n\n Ÿ\b ‚\b\n \n // \b€\b \r\t\n
‚\b\n \t\b\n. — 1967. — ‡€\t. XVII. — ‚.192—197.
Nadvornyj V.G.
Wireworms (Coleoptera, Elateridae) / of the Smolensk Region, their distribu
tion and incidence in di¡erent soil types // Pedobiologia. — 1968. — Bd. 8. — S. 296 — 305.
\f‡ ..
ˆ\b\n\b  €  \t\bŒ \b\r // ›  \n\b
\n \r\n\b. — 1968. — ¥ 5. — ‚.(325) 5 — (329) 9.
Nadvornyj V.G.
 
 \n ‘\b\n\n\b\t € // ƒ \b\n  \b\n\b
\n\b\n € \n \b€ \r : \b\r. . ƒ\b …\b\n \n
\b\b. — …\b, 1974. — ‚.117—120.
\f‡ ..
„\b\r \n\n\b \n\b\b \b\b ˆ\b\t  \b´ \r\n\b\b
\r\b\b // VIII „\b€ \b\nc \t \rŸ\b \n\b : \b\r. . — „\n,
\f‡ ..
\n\b€\b \t\b€ \t \b\b ˆ\b\t // €\b
\t\n€ \r\b. VI ‡\n\b\nŒ\r \r\b\b\n . : \b\r. . — …
Ž\b, 1975. — ‚.166.
\f‡ ..
\n\b\n \r \b\n\t\r€  \t \b \n
‘\b\n\n\b\t € // ƒ\b€ \t\b \r: „\b€ V ‡\n\b\nŒ\r
\n\bŸ. — ‡Œ\n, 1975. — ‚.233—236.
\f‡ .., \r\f\f\f ..
„\b\r \t€ \b ¦\t\b. — ƒ\b€
\t\b \r: „\b€ V ‡\n\b\nŒ\r \n\bŸ. — ‡Œ\n, 1975. —
\f‡ .., \b \n.\n.
… \r\bŒ \b € \t\b€ \t
\b\b ˆ\b\t //
\b\n\b \n€ \n\b, \b\n  € 
 
\b\n\n : \b\r. . IV \r\b\n \b\b
\b\n\n
‚‚‹.— „\n, 1976. — ‚.185—186.
\f‡ ..
„\b\r\b\t\b \t\b€  € \b \n\n\b ˆ\b\t //
\b\n \n \t : \b\r. . — „.: , 1976. — ‚.169—171.
ƒ\fŽ „.., \r\f\f\f .., \f‡ .., \f\b \n.., \b‡ ’.€.
\b \b\r \t\b€  . ‹\n //
\b\n \n \t :
\b\r. . — „.: , 1976. — ‚.129—131.
\f‡ .., \b \n.\n.
‚€ \t\b€ \t .ˆ\b\n€ //
\b\n \n \t : \b\r. . — „.: , 1976. — ‚.171—173.
\f‡ ..
­ \t\b€ \n\b€ \t\b€ \t \n\b\b ˆ\b\t
 \b\b \r\b\b\b  \n\r \n \n\r\b \n\n\n\b€ Ÿ // VII „\b
€ \n\t\r \t £\b ‚\b\b \t€. ‘\b, 19—24 \n\b
1977 : \b\r. . — ‘.: , 1977. — ‚.69 —70.
L.M. Kopaneva, V.G. Nadvorny
ž \b\fˆ . ., \f‡ ..
\b\b\n \b\n \n\b€
€— \r\t (Neuroptera, Chrysopidae) \n ‚‚‹ // VII ‡\n\b\nŒ\r \r\b
\b\n \b\b: \b\r. . — „.: , 1979. — ‚.82—84.
\f\f ƒ.., \f‡ ..
¦\n\t\r\b € \nŸ\b\n  \r\b
\b\n  // VII ‡\n\b\nŒ\r \r\b\b\n .: \b\r. . — „.:
, 1979. — ‚.127.
\f\f ƒ.., \f‡ ..,  \f ..
‹\n\t\b\b\b\b \t€€  
\b  \n\r \n \t\b\n€ \t  \b £€  \rŸ\b \n\b 
\t\b\b ˆ\b\t  ¦€Ž // ¦\n\n\b \t £    \b:
\b\r. . II \nª\b\r ¬. , 1—3  1980. — …\b, 1980. — ‚.36—38.
‹\b\f\b \n.., \f‡ .., \b \n.\n.
\n\b\n \n\t\n\b
€ \t\b€ \t \b •
  ¦ // ¦\n\n\b
\t £    \b: \b\r. . II \nª\b\r ¬. , 1—3
 1980. — …\b, 1980. — ‚.63—64.
\f‡ .., ‹\b\f\b \n.., \b \n.\n.
… £\b\n \r \t\b
€ \t \b ¦  •
 // ¦\n\n\b \t £ 
  \b: \b\r. . II \nª\b\r ¬. , 1—3  1980. — …\b,
\f‡ ..
 \r\t \f\t\f \b ˆ\f\t // „\f  
  \t  : \f  \t. — ….:  , 1980. —
\f‡ ..
 \r\t .‡\b // „\f    \t 
: \f  \t. — ….:  , 1980. — ‚.35—37.
\f\f ƒ.., \f‡ ..
\t\b€\b \n\b€\b (Blattoptera Mantoptera,
Orthoptera, Dermaptera) \t€ ˆ\b\t  \b \t // ¬\b\n\b \r\b
\b. — 1981. — .60, ¥2. — ‚.290—310.
\b \n.€., \f‡ ..
‡\b \t\b€   \t\b€
\b\n\t\r€ \t\b€ \t \b \b\b \b ‚€ //
\b\b
\b\n\b \n\b\n. \b\n ƒ\n   : ‚. €  —
ˆ\b\t\t\b\n, ˆ, 1981. — ‚.166—173.
\f‡ ..
†€   \t \b ‡€\b  ƒ\t // ‡ \n
   \b\b «†€ 
\b\n\n ƒ\b\n, 
 \b \n\t\r\b». — \b, 1981. — ‚.46—47.
\f‡ .., \b \n.\n.
… \r\bŒ \n \t\b€ \t \b
‡€\b  ƒ\t // ‡ \n   \b\b «†
\b\n\n ƒ\b\n»,   \b \n\t\r\b.— \b,
\f\fˆ ƒ., \f‡ ..
\n\b\n \n\t\n\b \b\b 
\t\b€ \t \n\n\b ˆ\b\t // € ‡\n\b\nŒ\r £. Ÿ\b\n.
‡\t\n€ Ÿ\b £. — ‘.: , 1981. — . 63. — ‚.73—75.
\f‡ ..
¦\r\b\b\b \n\n \t\b \b\r€ \t\b€ \t \b
\n\n\b ˆ\b\t \t \b \t\b\n \t\b\n  // ƒ\b€ \t
\b \r: \b\r\n€ . VII ‡\n\b\nŒ\r. \n\bŸ — …\b, 1981. — ‚.148—
\b \n.\n., \f‡ ..
‚€ \t\b€ \t € \b\b
ˆ\b\t // ƒ\b€ \t\b \r: \b\r. . VII ‡\n\b\nŒ\r. \n\bŸ —
…\b, 1981. — ‚.162—163.
\b \n.\n.,‹\b\f\b \n.., \f‡ ..
… \t\n  \t\r, Ÿ 
\b\r \b \b€  \b€  Œ-\n€  € //
ƒ \b\n  \b\n\b \n\b\n € \n \b€ \r
: \b\r. . ƒ\b \b\n\t\n . . (…\b, 7—10.I›.82 .). — …\b,
\f‡ ..
‡\b Ÿ€ \b\n€€  \n\b\b \n\b\n \b\b
\b  \t \n. ­\b    \n\b\b \b
\r// \b\r. . ‡\n\b\nŒ\r \n\bŸ. — „.: , 1982. — ‚.79—81.
 
\f‡ ..
­ \b€ \t\t \b\n\t\r€ \t\b€ \n ˆ\b\t
 \b  \b\b \t\b\n  \b\n  // ‡\b\n \r. —
\f‡ .., ƒ— ..
„ \t\b€ \t \b\b ˆ\b\t //
\b\n\b \n€ \n\b, \b\n  €  
\b
\n\n: \b\r. . V \r\b\n \b\b (20—21 \b 1983.). —„\n:
  \b, 1983. — ‚.78—79.
\f‡ ..
‹\n\t\n\b\b €  \t\b ƒ\t  \b \t //
\b \n   \b\b «†€ 
\b\n\n ƒ
\b\n,   \b \n\t\r\b»: \b\r. .— \b, 1983. — ‚.10—11.
\f‡ .., \f\b A.M.
„Ž
Melyridae, Coleoptera) \t\b€ 
\t € \b \n\n\b \b\b ˆ\b\t // \b \n  
\b\b «†€ 
\b\n\n ƒ\b\n,   \b \n\t
\r\b»: \b\r. . — \b, 1983. — ‚.70—71.
\f‡ . ., \b \n. \n.
‚€ \t\n \b\n  \t\b€ \n
 \t \b ƒ\t  \b\b\b // ‹ \t\n  \b\n€ \b\r:
„\b€ ‡\n\b\nŒ\r \n\bŸ. — „.: , 1983. — ‚.135.
\b \n.\n., \f‡ ..
‚€ \t\b€ \t \b \b\b\b //
\b \n   \b\b «†€ 
\b\n\n ƒ
\b\n,   \b \n\t\r\b»: \b\r. . — \b, 1983. — ‚.124—125.
Nadvorny V.G.
Vertical migration and life activity of the soil mesofauna in the central part
of the Ucrainian forest steppe // Pedobiologia. — 1983. — Bd. 25. — S. 49—61.
\f‡ ..
\n\b\n \n\t\n\b \t\b \b\r€ \t \b\b
€ \b \n\n\b \n\b\b ˆ\b\t // IX \nª\b\r ‡\n\b\nŒ\r £\b\n 
Ÿ\b\n: \b\r. . — ….:  , 1984. — œ. 2. — ‚.60.
\f‡ .., \b \n.., \f\f . .
­\b € \b\n\t\r€
 \b  \n \b\n \b  \t\b \b ¦\b // IX \nª\b\r
‡\n\b\nŒ\r £\b\n Ÿ\b\n: \b\r. . — ….:  , 1984. —
\f‡ .., \f\fˆ ƒ.., \f\f . .
ƒ\b \b\r \b ‡\n€ 
‚\b\b ˆ  \b\b \r\b\b\b \t \b \t\b\n \t\b\n //
ƒ\b€ \t\b \r: \b\r. . VIII ‡\n\b\nŒ\r. \n\bŸ. … 2. —
Ž, 1984. — ‚.25—26.
\f‡ ..
ƒ\b \b\r \t \b ˆ\b\t  \t\b\n\t\b€ \b´
\r\b\b  \n\r \n \n\b\n \t€  ˆ\b\t\n \b // ƒ\b€
\t\b \r: \b\r. . VIII ‡\n\b\nŒ\r \n\bŸ. … 2. — Ž,
\f‡ .., \f\fˆ ƒ..
‚€  \t\b\b \t\b\n \b
(Cleoptera, Tenebrionidae) // „\b\r€ \t\b\b: „\b€ III ‡\n\b\nŒ\r 
\b\b \t \t\b\bŒ €. — „.: , 1983. — . 1. — ‚.232—233.
\f‡ ..
¦\r\b\b\b \b\r€ \t\b€ \t ˆ\b\t  \n\r \n \n\r
\b \n \n\n\n\b€ Ÿ // V°°° ‡\n\b\nŒ\r \r\b\b
\n \b\b: \b\r. . — ‘\b, 6—8 \b 1985 . — „\n, 1984.—
\f‡ ..
‡\r\n\r \b £\t \b\b\r \b, \b\b
\r  \b\n\nŒ \n  // ­\b\b\n   \b
\t\r\b // \b\r. . V ‡\n\b\nŒ\r \n\bŸ (-,  1984). —
‘\b, 1984. — ‚.93—94.
\f‡ ..
ƒ\b \b\r \t\b€ \t \b € // œ\b\b
\n   \b\b «†€ 
\b\n\n ƒ\b\n,
  \b \n\t\r\b»: \b\r. . — \b, 1985. — ‚.108—109.
\f‡ ..
¦\r\b\b\b \n\n \t\b \b\r€ \t \b \nŽ\b
// œ\b\b \n   \b\b «†€ 
\b\n
\n ƒ\b\n,   \b \n\t\r\b»: \b\r. . — \b, 1985.—
\f‡ ..
\b\n\t\r€\b \t\b€ \t \b ˆ\b\n€ // ‡\n\b\nŒ\r\b \n
\bŸ\b \t \t\b\b \n  \b  : \b\r. . œ\n 2. — „\n,
\f‡ .., \b‡ ..
­\b \b\r€ \t\b \t 
€ \t \n (‚Ÿ\b\b 1) // , \r\b\b  Ÿ\b\b \n
\b : ‹\b\n\t\n \b\b\n\b€ € \n. — ….: ‡Ÿ
Ž, 1986. — ‡€\t. 13. — ‚.104—108.
\f‡ ..
\n\b\n \n\t\n\b Ÿ€ \b\n€€  \t\b€
\t .‚€  \b\b \t // ƒ\b€ Ÿ\b  \b . — ….:
‡Ÿ Ž, 1986. — ¥5. — ‚.62—66.
\f‡ ..
¬ \n
\b\b\r // III \nª\b\r \n £
\b\n Ÿ\b\n: \b\r. . — …\b, 1987. — ‚.132—133.
\f‡ .., \b \n.\n.
… € \b ‹\n // III \nª\b\r 
\n £\b\n Ÿ\b\n: \b\r. . — …\b, 1987. — ‚.133—134.
\f\fˆ ƒ.., \f‡ ..
\n\b\n \n\t\n\b \b\b  \t
   \n\n\b \n\b\b  \b ˆ\b\t // ‡\b \b\n
\b  \n  \b \b\b\r: \b\r. . ‡\n\b\nŒ\r
\n\bŸ — ‚€€, 1987. — ‚.158—160.
\f‡ ..
­ \b€ \t\t \b\n\t\r€ \n ˆ€ // ƒ.
Ÿ\b
 \b . — ….: ‡Ÿ Ž, 1987. — ‡€\t. 6. — ‚.64—68.
\f‡ ..
„\b\r \t\b€ \t € \b ³\b \n ‹\b\n
\t … // ƒ\b€ \t\b \r: „\b€  °› ‡\n\b\nŒ\r
\n\bŸ. — \n: „\b\b\b, 1987. — ‚.194—196.
\f\fˆ ƒ.., \f‡ ..
œ\b\b \t\b€ \t \b ¦ 
•
 // ƒ\b€ \t\b \r. — „\b€  °› ‡\n\b\nŒ\r
 \n\bŸ. — \n: „\b\b\b, 1987.— ‚.196—197.
\f‡ ..
†\r\b\b\b\n \t\b€ \b\n\t\r€  \n\b\b-\r
\t\b  ³\b ‘\b\n\n\b\t € // ‡\b\n \r. — 1987. — ¥5. —
\f‡ ..
\b€\b \t\t€ \b\n\t\r€ \t\b€ \t \b \b\b
\b // ƒ\b€ Ÿ\b  \b . — ….: ‡Ÿ Ž, 1988. — ¥7.—
\f‡ .., \f\fˆ ƒ..
¦\r\b\b\b \t\b \b\r€ \t\b€ 
\t € \b ‚\b\t € \t \b \t\b\n \t\b€ 
 / ƒ\b€ Ÿ\b  \b . — ….: ‡Ÿ Ž, 1988. — ¥7.—
\f‡ ..
­ \r \t\b€ \t \b ˆ\b\n€, \b\b\b, ƒ\n //
ƒ \n   \b\b «†€ 
\b\n\n ƒ
\b\n,   \b \n\t\r\b»: \b\r. . — \b, 1988. — ‚.41—42.
\f‡ ..
… \b\r  \b\n\t\n \t€ \b ƒ\n // ƒ
\n   \b\b «†€ 
\b\n\n ƒ\b\n,
  \b \n\t\r\b»: \b\r. . — \b, 1988. — ‚.42—44.
‹\b\f\b \n.., \b \n.\n., \f‡ ..
… \n\n\bŒ \t\b\n
\r\b\n   \t\b€ \t € \b // ƒ \n
  \b\b «†€ 
\b\n\n ƒ\b\n,   
\b \n\t\r\b»: \b\r. . — \b, 1988. — ‚.50—51.
\f‡ ..
†\b€ \t\nŸ € \b ˆ\b\t // ‹\b \n\t
\r\b, , \n\t\r\n \b\n \b\n\n  £\b\n\b \n\t
\b: \b\r. \b\n\t\n \b\b (27—29 \n\b 1988 .). — \t\b,
Gramma V.N., Nadvorny V.G.
Entomological reserves as reservation of useful entomofau
na// XII „\b€ \n\t\r \t £\b ‚\b\b \t€. …\b, 25—30
\n\b 1988: \b\r. . — …\b, 1988. — ‚.59.
Mordkowitsch V.G., Nadvorny V.G.
kologische
Unterscheidungsmerkmale der europäi
 
chen und asiatischen Schwarzkäfer
(Coleoptera, Tenebrionidae) in den Steppengebieten
der Ukraina und Sibirien // XII „\b€ \n\t\r \t £\b ‚\b\b
\t€. …\b, 25—30 \n\b 1988: \b\r. . — …\b, 1988. — ‚.115.
Blinstein S.J., Nadvorny V.G.
‚hanges of agrocenoses insect fauna of the Ukraine under
the in¶uence of irrigation.// XII „\b€ \n\t\r \t £\b ‚\b\b
\t€. …\b, 25—30 \n\b 1988: \b\r. . — …\b, 1988. — ‚.27.
Gramma V.N., Nadvorny V.G.
Entomological reserves as reservation of useful entomofau
na// XII „\b€ \n\t\r \t £\b ‚\b\b \t€. …\b, 25—30
\n\b 1988: „\b€. — ….:  , 1991. — ‚.57—60.
Mordkowitsch V.G., Nadvorny V.G.
Ökologische Unterscheidungsmerkmale der europäisch
en und asiatischen Schwarzkäfer
Ÿ\b\b. œ.°°°. \b\n\b \n\n\b: \b\r. . ‡\n\b\nŒ\r \b\b. —
, 1990. — ‚.99—102.
\b \n.\n., \f‡ ..
†-\n€ — € \n\n 
\b\r …\t\n \r\t\b // \t\b ‚‚‚‹ —  \nŸ\b\b  Ÿ\b\b.
œ.III. \b\n\b \n\n\b: \b\r. . ‡\n\b\nŒ\r \b\b. — ,
\f‡ .., ƒ\f‘\f ‹.
. ‡\r‰\r¯\r \f\b\r\f \f \t\b\n\f \b\r\b\b 
\r\t\f „\n „ // , \b \f \r\b \n \n\f: ‹\b\n
\t\f\n \f\f  \r\f. — ….: ‘\f. — 1990. — ‡\t. 17. —
\f‡ .., ‹\b\f\b \n..
\f\b\f \t\b\n  \r\t  \f \t
\b\b ˆ\f\t // ‹\n \n\f    : \r\f 
\t.— …, …ˆƒ°, 1990. — ‚.60—65.
\f‡ ..
­\n\b\n\b \t\b\n€ \b\n\t\r€ — € \n
\n £\n\n\b Ÿ ˆ\b\t // „\b. ‡\n\b\nŒ\r -\b\b\n
 \n\bŸ \r \t\b\r. œ. 1. — „, 1990. — ‚.204—206.
\f‡ ..
‡\b  \t€     \r\b\b\b \n\n
 \t\b \b\r€  ‘\b\n\n\b\t \b\t\b\n \n ‚‚‚‹ // ¬\b\n\b
\n\t\b€ \n\t\r  € \t\b€ \b\n\n „: \b\r. . \b\n\t
\n \b\b. 12—13 Œ 1990. . 1. — …Ž\b, 1990. — ‚.109—111.
\f‡ .., \f\f . .
\b\n\t\r€\b, ŒŸ\b  \t \b€ \t
\b€ € \b €  „ // ¬\b\n\b \n\t\b€ \n\t\r
 € \t\b€ \b\n\n „: \b\r. . \b\n\t\n \b\b.
12, 13 Œ 1990.— …Ž\b, 1990. — . 1. — ‚.111—113.
\f‡ ..
\b\n\t\r€\b, ŒŸ\b  \n \t —   \t
€ \b \b\t\b\n \n ‚‚‚‹ // ƒ\b€ \t\b \r: „\b€
 X ‡\n\b\nŒ\r \n\bŸ — \n\n, 1991. — ‚.77.
\r\f\f ’.., \f‡ ..
†\r\b€\b € \t\b€ \n\b € 
€ // ƒ\b€ \t\b \r: „\b€  X ‡\n\b\nŒ\r \n\bŸ
— \n\n, 1991. — ‚.177.
\f\fˆ ƒ.., \f‡ ..
 \b\b
Bolitophagus reticulates
L. 
Uloma
culinaris
L. (Coleoptera, Tenebrionidae)  \b\n\n\b\t \r\b € // ¬. 
\r\b\b. — 1991. — . 70. — ‡€\t. 2. — ‚.349—354.
\f‡ .., \f\f . .
€ \n \n\b // ‡\b\n \r. —
\f‡ ..
‡\r‰\r¯\r \f\b\r\f \f \t\b\n\f \b\r\b\b  ƒ\f\n
\b \r\t\f // , \b \f \r\b \n \n\f: „\f
\f  \r\f. — ….: ‘\f, 1992. — ‡\t. 19. — ‚.27—35.
\f‡ .., \f\f .., ‘…‡ .•., \b \n. .
 \t\b
\b \r ›\b\n  // ƒ\b \r  \b \f\f:
„\f\f  \r\f \t. — ….: ‘\f, 1992. — ‡\t. 10. — ‚.83—89.
\f‡ ..
­\f\n\f \t\b\n \b\r\b\b — \f\f \n \r
\t \f\t\f \f ‚, Œ  ƒ\n // \f \r\t\n …ˆƒ°. — …, …ˆƒ°,
\f‡ ..
 \r\t \f\t\f \f ‡  ‚ // IV \r¯\r 
\n \b\f \n: \b\r \t. — X\f, 1992. — ‚.111—112.
\f‡ .., \f\f ƒ.
. ­\f\n\f \t\b\n  …\f\n  \b
\f\n \f\n // IV \r¯\r \n \b\f \n: \b\r \t. — X\f,
\b \n.\n., \f‡ ..
‚\f\f\f (Coleoptera, Staphylinidae) ’ \t
 \f \t // IV \r¯\r \n \b\f \n:
\b\r \t. — X\f, 1992. — ‚.124—125.
\f‡ ..
­\n\b\n\b \t\b\n€ \b\n\t\r€  \n 
\n\n\b \n\b\t \r\t\b «„\n \b» // ¬\b\n\b
\n\n\b  \r\t\b \n\b\t \r€: \b\r. . — ›, 1993. — ‚.43—46.
 
\f‡ ..
‡\b \b\b\n \n  \r\b\b\b\n \b\n\t\r
€  \r\t\b\b ˆ\n\b \t
// ¬\b\n\b \n\n\b  \r\t
\b \n\b\t \r€: \b\r. . — ›, 1993. — ‚.46—48.
\f‡ .., \f‡ ’..
\n\b\n \r\b\b\b\n \b\n\t\r€
 \b\b€ \n ˆ\b\t\n-\b\n \r\t\b  \b\b ‚\b\b
ˆ\b\t
 // ¬\b\n\b \n\n\b  \r\t\b \n\b\t \r€: \b\r. .—
›, 1993. — ‚.48—50.
\f‡ ..
\n\n\f \tŽ\b \b\r\b\b  \r\t  \f 
\f\r \r\b \n   \b\b // \f \r\t\n. „\b\f
\r\f- \b\b\f \f ˆƒ \f.„.ƒ.ˆ \r 1992 \f. —
…: ˆƒ, 1993. — ‚.378—380.
\f‡ ..
\n\n\f \tŽ\b  \t\b  \b\r\b\b  ¨
\n \f\n \f\n \r\t\f // \f\f \n \t. \b 
\f \n \t-\r\t\f : \b\r \t. — ‹\f, 1993. — ‚.186—188.
\f‡ ..
­\n\b\n\b \t\b\n€ \b\n\t\r€ \t\b€ \t
\b \n  \b´ \t // „\b\f „\f \b\b\f «­ ‚\f …
\t: \n\n \n \f ». — , 1993. — ‚.302—305.
\n\b .\n., “ˆ .., †\f\b‡ .., \b .., \f‡ .., 
‚\b .., \f \n..
­\n\b\n\b \t\b\n€ \n  \t\b€ \t
ˆ   £\b\n \n\n \b
‡€\b \b\n\n€. — 1993. —
.20, ¥4. — ‚.529—538.
Akimov I.A., EmelŸyanov I.G., Nadvornyi V.G. and other.
Faunistic Complexes of the Chan
nel and Bank Habitats of the Danube as an Index of the River Ecological State. // Water
resources, Vol. 20, ¥ 4, 1993. Trsnslated from Vodnye Resursy. — 1993 — Vol. 20, ¥4. —
P.529—538.
\f‡ ..
‚Ÿ\b\n \b\n\t\r€ \t\b€ £\n\n\b \b  \n\b
\b \b\b ˆ // ‡€\b \b\n\n€. — 1993. — . 20, ¥4. — ‚.539—547.
Nadvornyi V.G.
\f‡ ..
‡ \n\n, \n\t\n\b\b  \n\b\n \r\b\b\b\n
 \n\b\b  \b\n\n œ\b€\n ¬‚  \r\bŸ \b
  \t\n\b  \t\b // ¦\r\b\n ›\n £\b\n
Ÿ\b\n. — 1995. — . 3, ‡€\t. 1—2. — ‚.116—127.
\f‡ ..
‡ \n\n, \n\t\n\b\b  \r\b\b\b\n \n\b€ 
\r€ \b\r ƒ\b\n\n \n\n\b \r\t\b // ¦\r\b\n ›
\n £\b\n Ÿ\b\n. — 1996. — . 4, ‡€\t. 1—2.— ‚.19—64.
\f‡ ..
\b\n \n\t\n\b  \n\b\b\b \n\n\b €
\b\n\t\r€  € £\n\n\b \b € ˆ\b\t // ƒ\b€
\t\b \r: „\b€  I ‡\n\b\n\n\n \n\bŸ. — ‹\n-
-ˆ: ¦\r- . ¦, 1996. — ‚.105—106.
\f‡ .., \b \n.\n.
\b\n\b \n\r \n (Coleoptera, Staphy
linidae)  \n\b   \t\b\n\n \t\r. // ƒ\b€ \t\b \r
: „\b€  I ‡\n\b\n\n\n \n\bŸ. — ‹\n--ˆ: ¦\r-
. ¦, 1996. — ‚.106—108.
\f‡ ..
\b\n \n\t\n\b  \t\n \b\n\t\r€, 
ŒŸ  € £\n\n\b \b € \b\b ˆ\b\t // ‚\b\b
\b\n \r\r
\b\n\n ƒ\r\b: \b\r. . \b 
-\t\b\n \b\b. — ‡\b\n, 1996. — ‚.68—69.
\f‡ ..
‹ \b\n\t\r€  \b\n \b\n \bŸ\b\n 
€ £\n\n\b \b € ˆ\b\t //
\b\n \b\n
   ŒŸ\b \n\b€: \b\r. . — …\b, 1996. — ‚.14—15.
\r\f\f ’.., \f‡ ..
‹ \n\b (Coleoptera, Histeridae
 \r 
\b\n \bŸ\b\n  \b € //
\b\n \b\n 
  ŒŸ\b \n\b€: \b\r. . — …\b, 1996. — ‚.15—16.
\f‡ ..
­ \b\n\t\r€ \n …€ // Sustainable development:
system analysis in ecology: 2
nd
International Conference. Sevastopol, Ucraine. — Sevastopol,
1996. — P.61—62.
\f‡ ..
¬-\n\b\n\b \t\b\n€ \b\n\t\r€ \r€
£\n\n\b …\t\n \n\b \r\t\b // „\b€ \b
\n\b «‹\r\b \n\n\b€ \b\n\n\b€ \n \b€ \t€
\b». — …\b, 1996. — ‚.73—78.
\f‡ ..
\r\r\b  \t\n \b\n\t\r€  \t\b€ £
\n\n\b \b ‚\b // \b\b\b \f\f\r\f  \f: \b\r \t. — ….: \b,
Nadvorny V.G.
Efect of climatic conditions on plant development and animal activity in
forest-steppe zone in Ukraine // \b\b\b \f\f\r\f  \f: \b\r \t. — ….:
\b, 1997. — ‚.76.
Nadvorny V.G.
Biediversity and density of invertebrates in ¶oodlands of the Seim river //
\b\b\b \f\f\r\f  \f: \b\r \t. — ….: \b, 1997. — ‚.76 — 77.
\f‡ ..
‡\b £\n\b€ \b\n \n  \r\b \n\b
  \r\b\b\b\n €  \n\b\b \n ‘\b\n\b\t € // \b\b
\b \f\f\r\f  \f: \b\r \t. — …, 1997. — ‚.42—43.
\b \f ’.\n., \f‡ ..
‚\n \n \n \n\f\f   
\t  \r\f\r  ƒ\t // „\f\f \n\t\b \b 
 \f\f\r\f …\t. „\b\f „\f -\t 
\b\b\f.— ‹\f, 1997. — ‚.188—191.
\f‡ ..
\b\n\t\r€\b   \t …\b\b\n Ÿ //
ƒ\b€ \r\b \b€ \n \b\r: \b\r. . ‡\n\b\n\n\n \n\b
. — ‚, 1997. — ‚.19—20.
\f‡ ..
\b\n\t\r€\b \t\r\b   \t\b\b …\b\n 
Ÿ // ƒ\b€ \r\b \b€ \n \b\r: \b\r. . ‡\n\b\n
\n\n \n\b. — ‚, 1997. — ‚.20.
\f‡ .
\r\r\b, \t\nª  \n\b\n \n\t\n\b
\b\n\t\r€  \t\b€ £\n\n\b € \b \n ƒ\b\n // \b\r.
 
 „\b  \b\b «‚\b\b€\b \t\b€ \r\b,
\n\t\r  € \t€ \t\b\n ƒ\b\n» 22—25 \n\b 1998. —
„\n, 1998. — ‚.209—210.
\f‡ ..
‡\b \nŽ\b-\b€ \n\n\b  \r\b\b\b €
\b\n\t\r€  \t € \b \n ƒ\b\n // \b\r.  „\b
  \b\b «‚\b\b€\b \t\b€ \r\b, \n\t\r
 € \t€ \t\b\n ƒ\b\n» 22—25 \n\b 1998. — „\n, 1998.—
\f‡ ..
„\n\n\b \r\b\b \n, \tŒŸ\b   …\b
\n  …\b\b\n Ÿ // IV ‡\n\b\n -\t\b\n
\b\b “‡ — \t\b€  \bŽ\b”. — ˆ\b\t\t\b\n: , 1998. —
\f‡ ..
\n\b\n \n\t\n\b   \b\n\n\b  \n\b €  
 …\b\n  …\b\b\n Ÿ // IV ‡\n\b\n -
\t\b\n \b\b “‡ — \t\b€  \bŽ\b”. — ˆ\b\t\t\b\n: 
, 1998. — ‚.105—108.
\f‡ ..
\n\b\n \r \b\n\t\r€  \b\n\n\b\t \r\b €//
‡\b\n \r. — 1998. — ¥9. — ‚.112—115.
\f‡ ..
­\b \r\b\r  \b\r    \t\b …
\b\n Ÿ // „\b€ III „\b \b\b \t \n.
\rŒ «ƒ\b€ \n. \b, \b\b\b  £». — \t\b,
\f‡ ..
œ\b\b — € \n\n \t\b€ £\n\n\b
€ \b ‘\b\n\n\b\t € // „\b€ III „\b \b\b \t
\n. \rŒ «ƒ\b€ \n. \b, \b\b\b  £». — \t
\b, 1998. — ‚.65—68.
\f‡ ..
‡\t \t\b\t\f \f  ‰\f\f\n \b\r\b\b  ‘\f\n\n\b
\t\f \r\f  // \b\r \t. V \r¯\r \n \b\f \n.—
›\f, 1998. — ‚.109.
\f‡ .., \b \n.\n.
-\f\n\f \t\b\n \n\f\f\f  \f
 ‘\f\n\n\b\t \r . —
\b\r \t. V \r¯\r \n \b\f
\n. — ›\f, 1998. — ‚.110.
\f‡ .., ­\f ƒ..
‚\t \n \r\b \n\f  \r\f
\b Ÿ\f  \f\n\n\b\t\f \r\f  // \f \r\t\n: .  \n
\b \f \t\b\f \f\b\n\b \f\b\f „.ƒ.ˆ. — ….: ƒ,
\f‡ ..
\f\f\r\f  \n\n\f \tŽ\b \f  \r\b\b\f
œ  \r\n \f // \f \r\t\n: .  \n\b \f
 \t\b\f \f\b\n\b \f.„.ƒ.ˆ. — ….: ƒ, 1998. — ‡\t.3.—
\f‡ .., \b \n.\n.
-\f\n\f \t\b\n \n\f\f\f  \f
 ‘\f\n\n\b\t \r  // \b\r \t. V \r¯\r c \b. 
\n.— ›\f, 7—11 \b\b\n 1998. — …, 1998. — ‚.109.
\f‡ ..
\n\b\n \n\t\n\b  \r\b\b\b\n \b\n\t\r€
 \t   Ÿ \n\n\b ˆ\b\t // „\b. II
(XII) ‡\n\b\n\n
\n \n\bŸ \t \t\b \r. — „.: ¦\r- …„…, 1999. — ‚.278—279.
\f‡ .., \f‡ ’..
‹ŒŸ \r\b\b\b\n \tŒŸ
€    \t …\b\b\n Ÿ // „\b. II
(XII)
‡\n\b\n\n\n \n\bŸ \t \t\b \r. — „.: ¦\r- …„…, ‚.280—281.
\f‡ ..
\r\r\b  \t\nª \nŸ\b\n \b\n\t\r€, Œ
Ÿ  \t\b€ £\n\n\b \b ¦\b // \b\f \f \b\f …\n: „\b
\f \b\f -\t \b\b\f. — … ‹\f, 1999. — ‚.38—39.
\f‡ ..
\r\r\b  \n\b\n \n\t\n\b \b\n\t\r€ 
\b \b \b ¦\b // \b\f \f \b\f …\n: „\b\f \b\f
-\t \b\b\f. — … ‹\f, 1999. — ‚.39.
\f‡ ..
\n\b\n \n\t\n\b  \n\n€ \b \t\n \t
Ÿ  \b\b Ÿ \n\n\b ˆ\b\t  œ\b  // „\b:
. 
 \t. ‡\t. «­\b\f\n\f ». — ›\b\n: , 1999. —
\b .., \f‡ ..
\r\r\b, \n\b\n \n\t\n\b
€  \t\b€ £\n\n\b € \b \n ƒ\b\n // „\b: .
 \t. ‡\t\n «­\b\f\n\f ». — ›\b\n: , 1999.—
\f‡ ..
\r\r\b, \n\b\n \n\t\n\b  \r\b\b\b\n
 \n  \b  \b\n\n œ\b€\n ¬‚  
\t\b // ‚-\b \n\n\b \b\n \r\r
 
\b\n: \b\r. . VIII \r\b\n  \b\b. —
„\n, 1999. — ‚.320—321.
\f‡ ..
\r\r\b  \n\b\n \n\t\n\b \b  \b\n
\n œ\b€\n ¬‚   \t\b // ‚-
\b \n\n\b \b\n \r\r  
\b\n: \b\r.
. VIII \r\b\n  \b\b. — „\n, 1999. — ‚.322—323.
\f‡ ..
\f\f\r\f  \n\n\f \tŽ\b \b\r\b\b  \r\t\f
 “‹\r” // ‚\n \n  \t\b\n\t\b \r \t-\b\f
  \f \n\f: .  \t, \t\n\b 25-\fŒ \t-\b. 
\b \f \t\b\f \f\b\n\b \f.„.ƒ.ˆ. — …,
\f‡ ..
\f\f\r\f, Ÿ\f\f\n  \n\n\f \tŽ\b   \f
\f \f ƒ\n // ‚\n \n  \t\b\n\t\b \r \t-\b\f
  \f \n\f: .  \t, \t\n\b 25-\fŒ \t-\b. 
\b \f \t\b\f \f\b\n\b \f.„.ƒ.ˆ. — …,
\f‡ .., \f \n.\n.
\f\f\r\f    \b\n\n\b
\n\f ˆ\f\t  \b \f\n …‰ // ‚\n \n  \t\b\n\t\b \r \t
-\b\f  \f \n\f: .  \t, \t\n\b 25-\fŒ \t
-\b. \b \f \t\b\f \f\b\n\b \f.„.ƒ.ˆ
. — …, 1999. — ‚.72—81.
\f\f .., \f‡ ..
‡\f  Ÿ \n\f\n \n\b\b \r\f: \t¯\f \b
 \b\n \f ƒ\b\n\b // ¦\r\b\n ›\n \b
\b\n Ÿ\b\n. — 1999. — . VII, ‡\t. I. — ‚.180—185.
\f‡ ..
\r\r\b, \n\b\n \n\t\n\b  \r\b\b\b
\n \b€ \t\t \b\n\t\r€  \t\b€ £\n\n\b \b ˆ\b\n€ //
ƒ\f \b\n\n, \b\f   \r¯ ƒ\f\n\n. ‡\t. III. — ‘, 2000. —
\f‡ .., \f\b A.M.
‡\r\n\r \r \n\b  \r\b\b\b\n
 € \n \b\n \n   \b ’ 
 \t \t // ƒ\f \b\n\n, \b\f   \r¯ ƒ\f\n\n.
‡\t.III.— ‘, 2000. — ‚.112—118.
\f‡ .., \f\b A.M.
¬-\n\b\n \r  Ž
(Coleoptera, Malachiidae) ’  \t \t  \b \b\n
\n\b// ƒ\f \b\n\n, \b\f   \r¯ ƒ\f\n\n. ‡\t. III. — ‘,
\f‡ ..
\n\n\f \tŽ\b  \f\f\r\f \b\r\b\b  \n
œ\n \f\n\b \r\t\f // \f \r\t\n: .  \n\b
\f \t\b\f \f\b\n\b \f\b\f „.ƒ.ˆ. •\f\b 
\t\n. — …: ƒ, 2000. — œ. 2. — ‚.34—44.
\f‡ ..
-\f\n\f \t\b\n \b\r\b\b °-„Ž
\n \b\f  \t\b   // \f  \f \n\f  \t\b\f
\r . „\b\f ‡\n\b\n  \b\b\f. — , 2000. —
Nadvorny V.G.
Peculiarities of distribution and vitalactiviti of some invertebrates from the
 
botton land ecosystems of the seim // Biodiversity and Dynamics of Ecosystems in North
Eurasia. Part 3: Biodiversity and Dynamics of Ecosystems in North-Eastern Asia. Novosi
birsk, Russia, August 21—26, 2000. — Novosibirsk, 2000. — V.5. — P.58—59.
Nadvorny V.G., Petrenko A.A.
Biodiversity, density and peculiarities of the spread of Staphy
linidae in small rivers ¶oodland ecosystems the Ukrainean forest-steppe zone // Biodiversity
and Dynamics of Ecosystems in North Eurasia. Part 3: Biodiversity and Dynamics of Eco
systems in North-Eastern Asia. Novosibirsk, Russia, August 21—26, 2000. — Novosibirsk,
2000. — V.5. — P.60—61.
\f‡ .., \b \f ’.\n.
\f\f\r\f \n \n\f\f  \t\b\n\f \b\r
\b\b  \t\b\b \b\n\n\b \n\f ³\b ƒ\f // ƒ
\f\f\f  \b\f. — \t\f, 2000, — ‡\t. 5, ¥3. — ‚.126—130.
\f‡ ..
\n\n\f \tŽ\b  \f\f\r\f \b\r\b\b  \t\b
\b \b\n\n\b …\n \nŸ // \f \r\t\n: .  \n\b
\f \t\b\f \f\b\n\b \f\b\f „.ƒ.ˆ. — …: ƒ,
\f‡ ..
\n\n\f \tŽ\b  \f\f\r\f \b\r\b\b   \r
\t \b\n\n\b \f ‡\n // .  \t ƒ\n \b
\t\b\f \f\b\n\b. ‚\b\f “\f.
\f\f\f ”. — ƒ, 2001.
\f‡ ..
‡\r\n\r \t\b\n \b\n\t\r€ \n \n\b€ \n\n
  \t\b€ £\n\n\b \b \b\b \b ¦\t\b // ‚\n\f \b
\f\f \t\b \n ƒ\f\n\n  \n\f \b\f ( 50-\f \f 
œ‚).— \f, 2001. —
\f‡ ..
\r\r\b, \n\b\n \n\t\n\b \t\n\n€
 (Coleoptera, Scarabaeidae)  \t\b€ £\n\n\b .ƒ\t  \t\b\b
 …\b\n Ÿ   \t\n\b   œ\b€\n ¬‚ // ‚\n\f
\b\f\f \t\b \n ƒ\f\n\n  \n\f \b\f ( 50-\f \f
 œ‚). — \f, 2001. — ‚.93—95.
\f‡ ..
\n\b\n \n\t\n\b  \r\r\b \b\n\t\r€
 \t\b€ £\n\n\b \b \n \t\b\b …\b\n Ÿ//
\f \r \b\f\f : \b\r \t. „\f \b\b\f. ˆ\f\t\t\b
\n, 17—20 \b\b\n 2001. — ˆ\f\t\t\b\n: ‹‡‡ ˆ, 2001. — ‚.84—85.
\b .., \f‡ ..
‡\b\b  \b\r €  ‘\b\n\n\b\t \r\b
€ // ­\b\f\n\f : .  \t. — ›\b\n: ‹‹, 2001.—
\f‡ ..
\r\r\b  \n\b\n \n\t\n\b \b  
 \n\b€  € £\n\n\b \b ‡  ‚ // ­\b\f
\n\f : .  \t. — ›\b\n: ‹‹, 2001. — ‚.131—134.
\f‡ ..
\t\t  \n\b\r \r \n\b\b\n €\n \r \bŒŸ \n
  \n \b // ­\b\f\n\f : .  \t. — ›\b
\n: ‹‹, 2001. — ‚.134—135.
\f‡ ..
\f \n \n\f\f  \t\b\n\f \b\r\b\b  \r\t
\b\n\n\b \f ‚  Œ \t\f \f‰Œ \t\f \f // ƒ\b 
\b \t ƒ\f\n\n. — ‘, 2001. — ‚.95—100.
\f‡ ..
\r\r\b, \t\nª  \n\b\n \n\t\n\b \b\n\t\r
€  \t\b€ £\n\b € \b ‹ …€ // „\b€ \t \r\bŒ
 . — \b\n\n: \n-\t, 2001. — ‚.56—62.
\f‡ ..
\r\r\b  \n\b\n \t\b\n \n\t\n\b
\b\n\t\r€  \t\b€ £\n\b \b \b // \f\f \n\f\b 
\f  \b\f \n\f. — … ‹\f, 2001. — ‚.36—38.
\f‡ ..
\n\b\n \n\t\n\b  \r\r \b\n\t\r€
 \t\b€ £\n\n\b \b \n \t\b\b …\b\n Ÿ //
‚  \f   \n\b\b  \t  \n
 \b\n\n\b: \b\r I „\f  \b\b\f. ˆ\f\t\t\b\n,
17—20 \b\b\n 2001. — ˆ\f\t\t\b\n: ˆ, 2001. — ‚.83—84.
\f‡ ..
\r\r\b  \n\b\n \n\t\n\b \b\r\n\t\r€
 \t\b€ £\n\n\b \b  // \f\f \t\b \f  Ž  
\fŽ\b — ƒ, 2002. — ‚.118—120.
\f‡ ..
‡\t \b\f \n  \t\b \f 
\t \b\r\b\b  \r\t \b\n\n\b …\n \nŸ // \b
\f \f \n\n\f\n. — …, 2002. — ‡\t. 7. — ‚.95—107.
\f‡ ..
‡\t \b\f \n \b\b \r \f ‘\r\bŸ
(…\t)  \n\f \n\f\f  \f \t\b\n // \b\f \f \n\n\f\n. —
\f‡ ..
‡\b \b\n  \b\n   \r\b\b\b \b
\b\n \n€ \b\b \r€, \r\r\b \b\n\t\r€ 
\r\r\b\b €  …\b\n Ÿ\b // VI „\b -\t
\b\n \b\b «‡: \t\b€  \bŽ\b». — ˆ\b\t\t\b\n, 2002. —
\f‡ .., \b \n.\n.
\r\r\b  \n\b\n \n\t\n\b
\n (Coleptera, Staphylinidae)  \t\b€ £\n\n\b …\b\n 
Ÿ // „\b€. III (XIII) ‡\n\b\n\n\n \n\bŸ \t \t\b \r
. — ¹Ž-, 2002. — ‚.124—125.
\f‡ ..
‹\n\t\n\b\b, \n\b\n \r\b\b\b\n  \t\b€ \n
\b \nŸ\b\n \t\b€ \b\n\t\r€  \b€  € \b ‘\b
\n\n\b\t €. — ¹Ž-, 2002. — ‚.126—127.
\f‡ ..
\n\n\f ‰\f\n\f  \r‰\r¯\r \t \b\r\b\b
 \r \t   \r\t \b\n\n\b  \f …\t //  \f\n
‡\n \b \f\b\n\b \f.‘.. — 2002.— ¥6. — ‚.95—99.
\f‡ ..
\n\n\f \tŽ\b, Ÿ\f\f\n  \f\f\r\f \f
(Coleoptera Tenebrionidae)  \r\t \b\n\n\b \f °\b // . 
\t ƒ\n \b. \t\b. \f\b\n\b \f.‡..…\b. ‚\b\f “\f.
\f
\f\f ” — ƒ, 2002. — ‡\t. 3(24). — ‚.78—81.
\f‡ ..
‡\b \b\n  \b\n   \r\b\b\b \b
\b\n \n€ \b\b \r€, \r\r\b \b\n\t\r€ 
\r\r\b\b €  …\b\n Ÿ\b // ‡\t\n€   \b\n \b
: -\b\b\n . — 2002. — ¥5. — ‚.242—244.
\f‡ ..
\n\b\n \r\b\b\b\n   \b\n\t\r€  
\b\n \b\n \bŸ\b\n  \t € \b  \t \b\b Ÿ \n\b
\b ƒ\b\t // ‡\t\n€   \b\n \b: -\b\b\n
. — 2002. — ¥5. ‚.117—125.
\f‡ ..
\n\n\f \tŽ\b, Ÿ\f\f\n  \f\f\r\f \f
(Coleoptera Carabidae)  \r\t \b\n\n\b \f °\b // .  \t
ƒ\n \b. \t\b. \f\b\n\b \f.‡..…\b. ‚\b\f “\f.
\f\f\f
” — ƒ, 2003. — ‡\t. 4(31). — ‚.128—136.
\f‡ ..
\f\f\r\f Ÿ\f\f\n  \n\n\f \f\t\f \tŽ\b
\b\r\b\b  \r\t \b\n\n\b \f \n (œ\b\n \n) // ‡\f\n:
\r.  \n\b \f \t\b. \f\b\n\b \f.„.ƒ.ˆ. — …:
ƒ \f.„.ƒ.ˆ, 2003. — ‡\t. 6. — ‚.58—68.
\f‡ ..
\n\n\f \f\t\f \tŽ\b  \f\f\r\f \b\r\b\b
  \n \n\f\f  \r\t \b\n\n\b \f ‚ (…\n .)//
.  \t ƒ\n \b. \t\b. \f\b\n\b \f.‡..…\b. ‚\b\f
“\f.
\f\f\f ” — ƒ, 2004. — ‡\t. 4(37). — ‚.98—111.
\f‡ .., \f‡ ’..
\n\b\n \n\t\n\b  \r\r\b
\nŸ\b\n \b\n\t\r€  \t\b€ £\n\n\b \b \b\b \b 
\n ƒ\b\n // ­\b\f\n\f : .  \t  2- .— ›\b\n:
‹‹, 2005. — . 2. — ‚.33—35.
\f‡ ..
\r\r\b  \n\b\n \t\b\n \n\t\b\b\b \n
Ÿ\b\n \b\n\t\r€  \t\b€ £\n\n\b \b \b\b .¦\t\b //
‹\f\r\f   \r\b\r  \t \f \t\b \b\n\n\b: °°° „\f
 
 \b\b\f. . ˆ\f\t\t\b\n, 4—6.10.2005. — ˆ\f\t\t\b\n:
ˆ, 2005. — ‚.139—141.
\f‡ .., ‡ \f ..
\r\r\b  \n\b\n \t\b\n 
\n\t\n\b €  \b\b€ \n \b \n  …\b\n
Ÿ // ‹\f\r\f   \r\b\r  \t \f \t\b \b
\n\n\b: °°° „\f \b\b\f. . ˆ\f\t\t\b\n, 4—6.10.2005.—
ˆ\f\t\t\b\n: ˆ, 2005. — ‚.139—141.
\f‡ .
\f\f\r\f  \n\n\f \tŽ\b   \n \n
\f\f  \r\t \b\n\n\b \f ‡\fŽ (œ\b\n \n) // . 
\t ƒ\n \b. \t\b. \f\b\n\b \f.‡..…\b. ‚\b\f “\f.
\f
\f\f ” — ƒ, 2005. — ‡\t. 4(43). — ‚.94—106.
\f‡ ..
‚\b\b\b \n\n\b  \t\b€ \n\b \n\b€ \n\n
  \nŸ\b\n \b\n\t\r€  \t € \b ‚\b\b ƒ\b\t//
V’ -\t\b\n \b\b «‡: \t\b€  \bŽ\b». — ˆ\b\t\t\b
\n: , 2007. — ‚.57—69.
\f‡ ..
\r\r\b \b\n\t\r€  \t\b\b\b €, \t\b\b\n\b
ŒŸ\b …\b\b\n\b Ÿ\b (\b\n\n .œ\b\n\n€) // IV „\f 
 \b\b\f:
\f\f\r\f     \b\n\n\b. ˆ\f\t\t\b\n,
9—12.10.2007 . — ˆ\f\t\t\b\n: ˆ, 2007. — ‚.30—34.
\f‡ .., \b \n.\n.
\n\b\n \t\b\n \n\t\n\b \n
  \t\b€ £\n\n\b …\b\n Ÿ// °› -\t
\b\n \b\b «‡: \t\b€  \bŽ\b». — ˆ\b\t\t\b\n: ,
\f‡ ..
¦\r\b\b\b \n\n \t\b \b\r€  \t € \b ‚\b
\b ƒ\b\t  \n\r \n \n\b\n \nŽ\b-\b€ \n\n
\b// °› -\t\b\n \b\b «‡: \t\b€  \bŽ\b». — ˆ\b
\t\t\b\n: , 2010. — ‚.106—109.
\f‡ ..
\f\f\r\f \n \n\f\f   \t  \r
\t \n\b\b   \b\f \f ‚\t\f (…\n, œ\b\n .) // 
\n\t\n \f \t\b\f \f\b\n\b \f.„.ƒ.ˆ. ‚\b\f 4.
\b\f \f \n\n\f\n. — ‡\t. 10(20). — ‚.38—45.
\f‡ .
\n\n\f \tŽ\b  \f\f\r\f \t  \f \n
 \n\f\f  \t\b\b \b\n\n\b ›\f\f\n \nŸ (‹\f\b
\n \n) //  \n\t\n \f \t\b. \f\b\n\b \f.„.ƒ.ˆ
. ‚\b\f 4. \b\f \f \n\n\f\n. — ‡\t. 12. — ‚.138—149.
\f‡ .., ‘Ž‘ ..
‡\r‰\r¯\r § \b\r \f\r Ž
\t\b\n \f  \r \t\t\b\b \t\f\b //  \n\t\n \f
 \t\b\f \f\b\n\b \f.„.ƒ.ˆ. — ‚\b\f 4. \b\f \f
\n\n\f\n. — ‡\t. 17. — ‚.67—83.
\f‡ .., \f‡ ’.., š¡‡ ƒ..
· \b  \f 
\f-\f (Coleoptera, Tenebrionidae) œ\n 1. \n \b\f
. — 2011. — ¥2 (3).— ‚.40—49.
\f‡ .., \f‡ ’.., š¡‡ ƒ..
· \b  \f 
\f-\f (Coleoptera, Tenebrionidae) œ\n 2. \n \b\f
. — 2012. ¥1 (4).— ‚.36—48.
€‘ ‰.. \f‡ ..
‡\r‰\f \t\r\b\b \t\f\b \r \f\f \r
 \t \t \fŽ // \f \r\t\n …\b\b\b \t\b. \f\n
.— 1962. —. VII. — ‚.35—40.
\f‡ .., Œ‘ ..
ˆ  \f \b\t\f\n \n\f // „\b\f 
\b \t \b\n\n\f ƒ\f. — \b\t\f, 1963. — ‚.164—165.
\f‡ ..
¦€ Ÿ\b \t\b\b \b€  // ‚\n. — 1963.—
\f‡ ..
†€ \b \t\b // ƒ\b\n. — 1965. — ¥10. — ‚.17.
\f‡ .., \f\b .•.
\b\n \n\b\n\r\n\b€  \t
  \r\n ¨\b\n \b-\t\r\n\b \t\b
 // ‡  \b\b \r \t\b\b\n \n ‹‚­‚‹.—
…\n, 1964.
\f‡ ..
‹ \r\n € \t \t\n € \t€ \b\n
\n// ‹\b\n\t\n  \b\b: «ƒ\b€ € \t€. ƒ
\b \r\b  \n\t\b». — ›, 1979. — ‚.45—47.
\f‡ .., … \n. .
‡\r\n \b\n\t\n \n  ŽŒ \t\b
Œ \rŒ \t \b \t€ —  \r  \r € \t\b
€ \r  \t\b\r € // ‹\b\n\t\n  \b\b:
«ƒ\b€ € \t€. ƒ\b \r\b  \n\t\b».— ›
, 1979. — ‚.50—52.
\f‡ .
ƒ ‡\nŒ (·  \n\b\n  …\n \t\b
\f\n \f..„. \t \f \t) // ‹\f \t, 1979. — ¥ 4. —
\f‡ ., \fŽ ., \f\f ƒ., ‡\b .
\n\t\b\f «‚ — 84» // ‹\f \t
. — 1985. — ¥ 1. — ‚.18—19.
\f‡ ., ­\f\b‘ „., \f .
· \r \n \f //   \t. — 1985. —
\f‡ ., \n¡\b¡¡\b .
‹\b “ˆ\f\t” // ‹\f \t. —1986. — ¥1. —‚.58—
\f‡ ., ­\f\b‘ „.
‹\f \f \n: \t\b \r\n //   \t. — 1986. —
 ‡., ‘\f ˆ. „\f \n\t\f \r\b\f // ‚\f\f\n . — 1987. —
\f‡ ., ­\f\b‘ „.
ˆ \b\b \f œ\b\bŽ //   \t. — 1987. —
\f‡ ..
°\r «  \b»:  \n \f \b\n\t\b\f «ƒ\b
-87» // 
 \t. — 1988. — ¥4. ‚.18—19.
\f‡ ..
…\t\b\n€\b \n\b\b\n\b £\n\t\b \t \b \t€ — 
  € ŒŸ\b \n\b€ // ‚\bŽ\b\n\b \t
\r  \n\t \b\b\n  \n\b\b\n \b  \n\b\b \b
 \b€ Ÿ\b\r\b  \t\b\n Ž€: \b\r. . \b\n\t
\n  \n\b. „\b\t, 22—25 \n\b 1987 . — „\b\t:
 ’.., \f—\b .., \f‡ .
. ’€ \b\n\b «‹ \t»—
 \r £\b€  £\b\n \r \b // ‚\bŽ\b\n
\b \t \r  \n\t \b\b\n  \n\b\b\n
\b  \n\b\b \b \b€ Ÿ\b\r\b  \t\b\n\n
Ž€: \b\r\n€ . \b\n\t\n  \n\b. „\b\t, 22—25 \n\b
, 1987. — „\b\t: „ƒ¦, 1988. — ‚.37—38.
­\f\b‘ „., \f‡.
ˆ\t Ž //   \t. — 1988. —
\f\f . ., \f‡ .., \f\fˆ ƒ..
\b \b \n // \n\b Ÿ\b\n
€ \t€. — 1988. ‚.1—4.
\f‡ ., ’‚\b „.
„\f\n\b \n — \r\t\f // : ƒ\f\n
\r\f \r \t\b \n\f \b\f. — ….: „, 1989. — ‚.139—144.
Nadvornyj V.G.
Ecological education of student youth at a pedagogical college // Interna
tional Conference on: “Teachers education in the  eld of environment protection”. — Po
land, Cracow, 1989. — P. 83—89.
\f‡ ..
†\b\n€€\b  \t\b ˆ\b\n€ // \b\b ˆ\b\n \r\b: ‚. \b\b\n\t
 
\n \b \t \t\b \n\n\b .ˆ\b\n€. — : ƒ\n\b \b
\r-. — 1989. — ‚.154—160.
 ’.., \f‡ ..
\f\b  \n\b\n \f  \t\b\f
\r\f // ƒ\b \b\f \n\f  . — …: …ˆƒ°, 1989. — ‚.16—21.
\b ™., \f‡ ., ­\f\b‘ „.
‚\f\n Ž, ˆ\b\n //   \t. — 1989. —
\b ™., ‘\b ., „‚\b . \f‡ . \f ‘.
ˆ\b\n  Ž // ‹\f
\t. — 1989. — ¥1. — ‚.9—11.
‹\b ‰., \f‡ ., ­\f\b‘ „., \f .
„  ˆ\b\nŒ: \f \b\n
\t\b\f «ˆ\b\n—90» //   \t. — 1990. — ¥12. — ‚.5—7.
\f—\b .., \f „.Œ., …\b-\b .., \f‡ ..
­ \f\r\f
\t  \r \f\nŒ Œ  \n\f ‹‚‹ // ƒ\b
 \f \f\b \t-\b\n\n \t\b\f \f ƒ\f. — \b
\t\f: ˆƒ°, 1990. — ‚.111—113.
\f „.Œ., \f‡ .., \f—\b ..
­ \t “ƒ — \n\n\t\f
\n — Œ” // ƒ\b  \f \f\b \t-\b\n\n \t\b\f
\f ƒ\f. — \b\t\f: ˆƒ°, 1990. — ‚.107—109.
\f‡ .., \f\f . .
\nŸ\b\b  \t\b€ Ÿ \r\t\b 
€// \t\b ‚‚‚‹ —  \nŸ\b\b  Ÿ\b\b. œ. 1. €\b \t\n€ \r
\t\b \b. — , 1990. — ‚.247—250.
\f‡ ..
“ƒ\b”  \r \n //   \t. — 1990. — ¥2. — ‚.6—7.
\f‡ ..
­ œ\bŸ // ‹\f \t. — 1990. — ¥2. — ‚.62.
\f‡ ., ­\f\b‘ „.
\b\r ˆ //  \f \n. — 1991.—¥1. —
\f‡ ., ­\f\b‘ „.
\b\r ˆ //  \f \n. — 1991.— ¥2. —
\f‡ ., ­\f\b‘ „.
\b\r ˆ //  \f \n. — 1991.— ¥3. —
\f‡ ., ­\f\b‘ „.
\b\r ˆ //  \f \n. — 1991.— ¥4. —
\f‡ ., ­\f\b‘ „.
\b\r ˆ //  \f \n. — 1991.— ¥5. —
\f‡ ., ­\f\b‘ „.
\b\r ˆ //  \f \n. —1991.— ¥6. —
’‚\b „., \f‡ .
† «\f»:   \n \n\f // ‹\f
\t. — 1992. — ¥1. — ‚.41—43.
\f‡ ..
‚\f-\b\f\f \t\b \b  \r\b\b\b  
\r\t\f  // ‚\f-\b\f\f \f \b\f-\t\f \n\t\b \r

\r\t\f \n\t  \f: \b\r \t. -\t \n\b\f. 17—19 \b\b\r
 1992 . — ‹\f, 1992. — ‚.85—88.
\f‡ ..
‚\b € €, ŒŸ  \n \b\b
Ž // ‡\b\n ˆ\b\t\t\b\n \b\n\b.
  £ —
ˆ\b\t\t\b\n: ¦\r- ˆ, 1993. — ‚.11—12.
\f‡ ..
\b\n\t\r€\b € £\n\n\b  …\b  \r\b
Ÿ \b, \t\b€  € // \f\r\b Ž‰ \n\b\bŸ\b: 
 \t  \r¯ Œ. — …, 1996. — ‚.145—148.
\f‘\b\f .., \f‡ .., \b\b ..
­ \f\f\f \f
\r\n\f \f —  \f\r Ž\f \t \n\f\f \f  œ‚ // \f
\f \n\f. „\b\f °° „\f -\t \b\b\f. — œ\b\n,
\f‡ .., š‡ ‰.. \f ‘.
\n\n\f \t\b\b \t \t \r 
\n \r\f, \f  §\r\n  \r\f\b \t\f \f‰Œ \t\f \f
\t Ž // \b\f \f \t \b \t, \n\t.  Ÿ\f 
\n\b\b\f Ž\f: „\b\f ‡\n\b\n -\t \b\b\f. — ,
\f‡ .., \b \f ’.\n.
\f \b \f\n —  \r  \t\b 
\b   \t-\b\f \n\t\f //  \b. — ‚.117—119.
\f‘\b\f .., \f‡ .. \f ‘.
ƒ \t\n\n \f\f‰  \n\b\b
\f Ž\f  //  \b. — ‚.110—111.
\f‡ ..
‚\n \n  \t\b\n\t\b  \n \r\f \b\r\b\b
  \t\b\f\b\n\b  //  \b. — ‚.121—123.
\f‡ ..
­ \f \b -\n\f  \t\b  \r \t
 Œ \n\b\bŸ  \t\b\f\b\n\b  //  \b. — ‚.123—
\f\f ., \f‡ ..
œ \n\f \t? // ‹\f \t. — 1998. — ¥4. — ‚.28—
\f‡ .., \f\b\fˆ \n..
\n\b\n \b\n \t\n\bŸ\b
\n\b  \r € \t \b \b\n \n\t // \b  £
 \b\r\t\n \r\b\b\b\n.— ‚ƒ., 1998. — . I. — ‚.366—369.
\f‡ ..
ƒ  \t\b\n  Ÿ\b\n\b€ \n\t\b \t
£\b\n \rŒ \n\b  \t\b\b\n\b € // \f \f
\n\f: \t \b\f  \t. „\b\f IV „\f \b\b\f. — œ\b
\f\b\fˆ \n.., \f .., \f‡ ..  .
\b€\b \b€
 \b\n \n Ÿ\b\n \b //  \b. —
\f—\b B.C., \f‡ ..
‹ \n\n\f  \f  \f\b\f 
\r\t\n\f œ\bŸ //  \b. — ‚.142—145.
\f‡ ..
…\t¯Œ\b   \t \f\f \f\f\r\fŒ // ‹\f
\t. — 1998. — ¥ 1—3.— ‚.82.
\f‡ ..
‡€ \r  \n\b\n € \n \b  \t \b
\n\n\b ˆ\b\t // „\b: .  \t. ‡\t. «­\b\f\n\f ». —
›\b\n: , 1999.— ‚.125—129.
\f‡ .., \b \f ’.\n.
¬\b\n\b \n\t\b€ \n\t\r \r
€ \b ( \t\b\b . ˆ€, ) // \b  £  \b\r
\t\n\n \r\b\b\b\n: „\b. IV ‡\n\b\n\n -\t\b\n 
\b\b. — ‚-ƒ\b\b, 1999. — ‚.295—299.
\f‡ ..
‚\n\f \t\b \t\f \n\f\f \b\f \f\f
 \r  // -\f\n \f\n. -\b \f\n.—
\f‡ ..
ƒ\bŽ \n\b\n \f\n \b\n\t\b\fŒ \t\b \t ‚\f // ‹\f
\t. — 1999.— ¥1.— ‚.30—31.
\f‡ ..
­ \f \b \t   \t-\b
\f \b\f // ‚\n \n  \t\b\n\t\b \r \t-\b
\f  \f \n\f: .  \t, \t\n\b 25-\fŒ \t-\b.
\b \f \t\b\f \f\b\n\b \f.„.ƒ.ˆ.— …,
\f‡ ..
‹  \r  £\b\n \r \n\b \t
\r\b \t€ \b\n\n  \t € \b € // …‰\r\n \f 
\r: \n\f, , \n : „\b\f II „\f -\t
\b\b\f. — …, 2000. — ‚.49—52.
\f‡ ..
ƒ  \n\b\b\n £\n\t\b  \t €
\b €,  \r €  £\b\n \r \n\b // 
\b. — ‚.52—55.
\f‡ ..
‚\b\n\f \f \b\n\t\b\f —  \f\r  \b \n \r\t
 \b\n\n\b  \f ‘\f\b\b  // .  \t ƒ\n
\b. \t\b. \f\b\n\b. — ƒ, 2001. — ‚.328—330.
 
\f‡ .., \b .., ‹ \f\f „..
‡\n\t\b £\b\n €
Ž    // \f\f \t\b: Ž  \t\b\n\t\b 
\fŽ\b  \b\f . — œ\b\n, 2001. — ‚.60—65.
\f‡ ..
‡Œ \f Œ  \n\f \f Œ // ‹\f \t
.— 2001.— ¥5. — ‚.38—39.
\f‡ ..
\b\f\f  \f \b \b\f \n\f \f 
\n\b\n
  \f\n \f  \t\b\f\b\n\b  \fŽ  \r
// \f \r\t\n \b\f . ˆƒ. — ….:  , 2001.—
\b .., \f‡ ..
\f\f \n \f\n …‰ — \r  
 \b\f  \f\n  \n\b\n \f //  \b.— ‚.114—122.
\b .., \f‡ ..
¬\b\n\b \r\b  \n\t\b Ž
 \t \t\b\t \b\n\b\n\b€ \n\t //  \b. — ‚.232—235.
\f‡ ..
‹ \n£\b\n £\n\t\b «ƒ \t \r   \b»
 \r\b \n\n \t€ \b\n\n \t \b\b ˆ\b\t  œ\b  //
„\b
\f
 „\f -\t \b\b\f «ƒ\b \r
\n\t-\r \r \f ‰\r\n  \r \n\f». — …, 2002.—
\f‡ ..
£  \r // „\b€ II „\b \n\t
\r \t £\b. — …\b, 2002. — ‚.101—102.
\f‡ ..
¦\n\t\r\b £\b\b £ \t \r\b \n \r
\b\n\t\r€  \t\b\b\n\b € //  \b. — ‚.102—103.
\f‡ ..
‹ \t \t \f\r \n \f  \r\f  \t\f\f 
\n\f\f \b \f\f //  \b. — ‚.100—101.
\f\b\fˆ \n.., \f‡ .., \r\b ..
¬\b\b€ £  \t\b\n\n\b \t\b
\t \b\n \n\t \n\b \t\b\r //  \b. — ‚.97.
\b \f ’.\n., \f‡ ..
¦\n\t\r\b £\b\b £ \t \r\b €
 € \t\b\n€ \b € //  \b. — ‚.109—110.
\f‡ ..
ƒ  \r  \t \b\n\n\f  \r\t 
\f  \n\b\nŒ \nŒ \b\fŒ \f\r\f‰Œ // ƒ 
\n\n\f: \b\f \t\f  \f: „\b\f ƒ\bŽ \n\b\n \b
\b\f \b\f \n\n\f. — …, 2001. — ‚.164—166.
\f‡ ..
¬\b\b \r\b \n\b \t \r\b \r\r
\b\n\t\r€  \t € \b, \t \b\b Ÿ,  \n œ\b
  \r\t\b € // \f\f \n\f\b \f \n\b\f ‘\f\b
\b : .  \t. — ‚: ‚ˆƒ, 2002. — ‚.38—54.
\f‡ ..
¦\r\b\b \n\b€ \n\n  \nŸ\b\n €  \b
\t\b\b £\n\t\b€ \n\b \b ‚ (…\b\n \n) // \f
 \f\n ƒ\b\b\n-›\b \b \t\b. \f\b\n\b ‚\t\b\f
\t\n. ƒ\b\f. — ƒ\b\b\n-›\b, 2004. — ‚.401—407.
\f‡ .. \f ‘.
\n \b-\f\n \n\f. -\b
\t\n\f — …, 2005. — 490 \n.
\f‡ ..
\r  \t\b\b \f \t \t \n\b\f-\f\f //
‹\f Ž. — 2006. — ‚.54—55.
\f‡ ..
‚\n\f \t\b \b\f \n\f \f  \n\b\f  Ž
\f   \t\f \f ‚\t\f // I› -\t\b\n \b\b «‡:
\t\b€  \bŽ\b». — ˆ\f\t\t\b\n: \f, 2010. — ‚.88—101.
 \b‡ .., \f‡ ..
\n\n\f \t\b\b \b\n\t\b\f \t \bŒ
\t \b\n\n\f \t \n ³ \t \b\n\t \f
 // °› -\t\b\n \b\b «‡: \t\b€  \bŽ\b». — ˆ\b
\t\t\b\n: , 2010. — ‚.82—87.
ïîâíèëîñÿ
100 ðîê³â ç
íîãî â ãàëóç³ åíòîìîëî
㳿
³ çàõèñòó ðîñëèí, äîê
тора біоло
гічних наук,
ïðîôåñîðà, àêàäåì³êà
ÀÍ Óêðà¿íè, Çàñëóæå
рович в м.
Одеса, в сім’ї
учителя. Ще навчаючись
ó øêîë³, Âàäèì Ïåòðîâè÷
çàö³êàâèâñÿ êîìàõàìè òà
зібрав велику їх колекцію. Це, напев
не, було першим кроком до опанування
майбутньої професії. Після закінчення
школи (у 1929
р.) працював практикан
том в ентомологічному відділі Льговської
äîñë³äíî-ñåëåêö³éíî¿ ñòàíö³¿ Êóðñüêî¿
області, а згодом (04.1931

їнської дослідної станції бавовництва
дентом щойно відкритого факультету за
хисту рослин Харківського сільськогос
ïîäàðñüêîãî ³íñòèòóòó. ϳñëÿ çàê³í÷åííÿ
ð. òåîðåòè÷íîãî êóðñó íàâ÷àííÿ
працював в Українському науково-до
ñë³äíîìó ³íñòèòóò³ ïëîä³âíèöòâà. Ïðà
цюючи в цьому інституті, підготував
кандидатську дисертацію і у 1940
р.
çàõèñòèâ ¿¿ â Êè¿âñüêîìó óí³âåðñèòåò³
æàâ â÷åíèé ñòóï³íü êàíäè
Від свого батька Ва
äèì Ïåòðîâè÷ óñïàäêóâàâ
÷å â³ääàâàâ çíàííÿ ñâî¿ì
ó÷íÿì òà ä³ëèâñÿ äîñâ³äîì
вання з будь-яким спів
розмовником відбувалося
ñïîê³éíî é ïîâàæëèâî.
Він ніколи не підвищував
ãîëîñ ó ðîçìîâ³ ç³ ñâî¿ìè
ð. äî
чизняної війни Вадим Петрович був у
діючій армії бійцем Козацького кавале
ð.),
орденом «Отечественной Войны» II
(1944
р.); медалями: «За боевые за
слуги» (1943 р.), «За оборону Кавказа»
р.), «За победу над Германией»
ювілейними медалями за участь у Ве
1946 року Вадим Петрович повернув
ñòèòóò ïëîä³âíèöòâà (ì.
Êè¿â), äå çãîäîì
ð. óñï³øíî çàõèñòèâ
докторську дисертацію на тему: «Еколо
гічні основи побудови системи боротьби
У 1953—1979
рр. Вадим Петрович
працював на посаді директора Укра
­.. ­ \t\n‰­ —
­  ­\f\n
­\t\b
­\f\t\b
Œ 100-‘ˆ ‘ ˆ \f†ˆ
.
‰ \fŽ  \n\n \t\b\f›,
.\f\b‘\b\f, 33, ›,
03022, \t\b\f›\f
© ‚.. \b
 
¿íñüêîãî íàóêîâî-äîñë³äíîãî ³íñòèòóòó
çàõèñòó ðîñëèí (íèí³ ²íñòèòóò çàõèñòó
рослин НААН України) і був ініціа
òèâíèì êåð³âíèêîì òà îðãàí³çàòîðîì
цієї установи. Роки, коли установою
керував Вадим Петрович, були періо
дом будівництва нинішнього комплек
та комплектування нових лабораторій,
а саме: біологічного та біофізичного
методів, імунітету до збудників хвороб
òà ñò³éêîñò³ ïðîòè øê³äíèê³â, â³ää³ëó
хімічного методу, лабораторії хімічно
тицидів в ґрунті та продуктах урожаю,
â³ää³ëó çàõèñòó çåðíîâèõ êóëüòóð ïðîòè
шкідників і хвороб та інших структур
У 1959—1984
рр. вченого обрано го
ловою Українського ентомологічного
товариства, а в 1964—1984
рр.
— віце-
президентом Всесоюзного ентомоло
гічного товариства. У 1959—1979 роках
â³í ïðåäñòàâëÿâ ÑÐÑÐ ó ªâðîïåéñüê³é
³ Ñåðåäçåìíîìîðñüê³é îðãàí³çàö³ÿõ ³ç
захисту рослин. Був активним членом
ðåäàêö³éíèõ êîëåã³é ÷àñîïèñ³â, îðãêî
завжди успішно завершував розв’язання
çàâäàíü, ïîñòàâëåíèõ ïåðåä íèì òà î÷î
ності ним були обґрунтовані екологічні
ïàðàìåòðè ðîçâèòêó òà ðîçìíîæåííÿ
øê³äíèê³â ïëîäîâîãî ñàäó òà óòî÷íå
но строки застосування засобів захис
ту рослин. Результати цієї роботи ста
ли основою кандидатської дисертації.
рович обґрунтував екологічні принци
ïè ñèñòåìè çàõèñòó ïëîäîâîãî ñàäó â³ä
Ó ïîâîºíí³ ðîêè ïåðåä ³íñòèòóòîì
було поставлено завдання пошуку ме
тодів і засобів захисту цукрових буряків
від найнебезпечнішого на той час шкід
ника
— звичайного бурякового довгоно
сика. На вирішення цієї проблеми були
ституту і було розпочато вперше у світо
вій практиці великомасштабну роботу з
нового способу застосування інсектици
дів — обробки насіння цукрових буряків
ника. Нині цей спосіб набув широкого
ïîøèðåííÿ ó ñâ³òîâ³é ïðàêòèö³ çàõèñòó
ìàéæå óñ³õ ïîëüîâèõ òà îâî÷åâèõ êóëü
тур. Виробники пестицидів виробляють
ни для обробки насіння будь-якої куль
тури. На початковому етапі були відсут
í³ ñïåö³àëüí³ ïðåïàðàòè, òåõíîëîã³ÿ ¿õ
застосування та необхідні машини. Про
те цей спосіб, як найраціональніший, у
технології вирощуваних культур набув
Паралельно з обробкою насіння
рових буряків та інших культур роз
роблялись комплексні системи захисту
Òðèâàëèé ïåð³îä Âàäèì Ïåòðîâè÷
очолював лабораторію хімічного мето
ду. Ним обґрунтовано перспективи та
õèñòó îñíîâíèõ ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêèõ
культур. Ці положення було оприлюд
íåíî â äîïîâ³ä³ íà ïëåíàðíîìó çàñ³äàíí³
IХ Менделеєвського з’їзду із загальної
і прикладної хімії (Москва, 1965
р.) на
тему «Сучасні хімічні засоби захисту
Çàâäÿêè ïðàöÿì Âàäèìà Ïåòðîâè÷à
та очолюваного ним колективу теоре
тично обґрунтовано економічну доціль
õèñòó ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêèõ êóëüòóð,
розроблено економічні пороги шкідли
âîñò³ ô³òîôàã³â, ïîêàçíèêè åêîëîã³÷íî¿
безпеки хімічного методу за дотримання
ëàìåíò³â çàñòîñóâàííÿ ïðåïàðàò³â òà
òåîðåòè÷í³ îñíîâè ³íòåãðîâàíîãî çàõèñòó
ëèâèõ îðãàí³çì³â. Íàêðåñëåíî øëÿõè
îïòèìàëüíîãî çàñòîñóâàííÿ ñó÷àñíèõ
ãîñïîäàðñüêîãî, àãðîòåõí³÷íîãî, ³ìóíî
логічного, біологічного і хімічного), їх
лого століття ним обґрунтовано комп
ëåêñíó øê³äëèâ³ñòü îñíîâíèõ ô³òîôàã³â
та розроблено методику розрахунків
íîâèõ êóëüòóð ³ ïëîäîâîãî ñàäó çà óìîâ,
вищує економічного порогу шкідливос
ті, але сумарна їх чисельність перевищує
Бачення проблем захисту рослин, ре
çóëüòàòè âëàñíèõ íàóêîâèõ äîñë³äæåíü,
теорія побудови інтег
рованих систем за
хисту рослин викладені більше як у 200
íàóêîâèõ ïðàöÿõ, ñåðåä ÿêèõ 10 ìîíî
Вершиною творчих досягнень Ва
томологів визнає тритомне видання:
тур и лесных насаждений» за редакцією
Васильєва, що вийшло з друку в
рр. За це видання Вадиму
Петровичу та іншим авторам була при
ñóäæåíà Äåðæàâíà ïðåì³ÿ Óêðà¿íñüêî¿
нографія, виправлена і доповнена, була
перевидана у 1987—1989 рр. Серед віт
чизняних і зарубіжних видань того пе
ріоду це видання виз
нано як найбільш
ïîâíå ç åíòîìîëî㳿 ³ çàõèñòó ðîñëèí,
Óñ³ íàóêîâ³ ïðàö³ Âàäèìà Ïåòðîâè÷à
відзначаються оригінальністю, новиз
ною, практичним значенням, читаються
з цікавістю і легкістю та актуальні для
До праць, що не втратили своєї су
шения / В.П.
Васильев, В.
Писа
рев, Г.
Хозин // Общая редакция
и ряд разделов (монография). —
М.: Международные отношения,
2.
Охрана окружающей среды при
использовании пестицидов /
[Л.И.
Буб

лик, В.П.
Васильев,
ковский и др.]. Под ред. В.П.
сильева. — К.: Урожай, 1983. —
3.
Вредители плодовых культур
/
Васильев, И.З.
Лившиц. Из
дание 2-ое перераб. и доп.
— М.:
Âðåäèòåëè ñ.-õ. êóëüòóð è ëåñíûõ
ñèëüåâà. Ðÿä ðàçäåëîâ. Èçäàíèå
2-îå èñïðàâëåííîå è äîï. Â 3-õ
— К.: Урожай. Т.1. — 1987;
— 1988; Т.3 — 1989. — 35,7
5.
Äîâ³äíèê ïî çàõèñòó ïîëüîâèõ
культур / [В.П.
Васильєв, М.П.
совий, .В.
Веселовський та ін.].
За ред. В.П.
Васильєва та М.П.
сового. 2-е вид., переробл. і до
— К.: Урожай, 1993. — 224 с.
История защиты растений от вре
дителей и болезней в Украи
не/
Васильев, М.П.

К.: Аграрная наука, 1996. — 132 с.
Еволюція термінів та змісту захо
мології / В.П.
Васильєв // Захист
і карантин рослин. — 1996.

 îñòàíí³é ³ç íàâåäåíèõ ïðàöü Âàäèì
âàíèõ òåðì³í³â â ñó÷àñí³é ïðèêëàäí³é
åíòîìîëî㳿 ³ çàõèñò³ ðîñëèí. Çîêðåìà
öå ñòîñóºòüñÿ òåðì³í³â
õèñò ðîñëèí»
, ïðàâèëüí³ñòü óæèâàííÿ ÿêèõ ïî
требує пояснення. За В.П.
Васильєвим
з історичної давнини здебільшого цим
òåðì³íàì íàäàºòüñÿ îäíîçíà÷íèé çì³ñò,
à çà òëóìà÷íèì ñëîâíèêîì Â.
Äàëÿ ÷è
Ожегова «боротьба» більш відпові
äຠàêòèâíèì ä³ÿì ïðîòè ñóïðîòèâíèêà,
а «захист» — до пасивних, превентивних
(запобіжних) заходів, які здійснюють
завчасно, щоб боронитись від можливо
безпеки застосування пестицидів вима
гає обґрунтованого та виваженого їх за
стосування, а не «стрільби з гармати по
горобцях». В.П.
Васильєв вважав, що,
çàïðîâàäæåíèé Äåðæêîìñòàòîì ÑÐÑÐ
постановою № 4256 від 16 вересня 1981
â³äïîâ³äຠíèí³øí³ì ðåàë³ÿì, îñê³ëüêè
Є ще один важливий термін, поши
рений в науковій літературі, що вжива
 
ºòüñÿ íå çàâæäè ïðàâèëüíî, à
. В.П.
Васильєв пише:
«Для умов багаторічного іс
íóâàííÿ ñàäîâîãî íàñàäæåííÿ
можливе певне наближення
çó», ïðîòå äëÿ ïîëüîâèõ êóëüòóð
за щорічного територіального
переміщення рослин за схе
мою ротації у сівозміні за один
âåãåòàö³éíèé ïåð³îä íå âñòèãàº
ñôîðìóâàòèñÿ íàâ³òü ïî÷àòêî
âà ñòàä³ÿ óòâîðåííÿ ñèñòåìè.
Отже, комах фітофагів і ен
селяють поля, мігруючи з ін
øèõ ðåçåðâàö³é, ñë³ä îçíà÷èòè
ÿê òèì÷àñîâèé ôàóí³ñòè÷íèé
комплекс. Багатокомпонентну
ñèñòåìó ê³ëüêîõ ð³âí³â ìîæå
утворити сівозміна або її лан
êà, äî ÿêî¿ âõîäÿòü óñ³ ïîëÿ, äå
íàÿâí³ ðîñëèíè, ïðèäàòí³ äëÿ
æèâëåííÿ øê³äíèê³â ïåâíî¿
стійних або зимових резервацій. Лише
òàêó ïðîñòîðîâî-åêîëîã³÷íó ñòðóêòóðó
ïðàâîì³ðíî òðàêòóâàòè ÿê àãðîöåíîç
або краще
чення відповідає визначенню біоценозу
Мебіус, Д.М.
Кашкаров, В.М.
ганізмів, які займають певну територію
(арену життя), де відбувається їх повний
Не можна не відзначити ще одну
позитивну рису великого вченого — у
них публікацій. В опублікованій допо
â³ä³ Âàäèìà Ïåòðîâè÷à íà ïëåíàðíîìó
засіданні IХ Менделеєвського з’їзду
ëèí, â³í æîäíîãî ðàçó íå ç³ñëàâñÿ íà
свої публікації. А у виданні «Вреди
òåëè ñåëüñêîõîçÿéñòâåííûõ êóëüòóð è
ëåñíûõ íàñàæäåíèé» â ðîçä³ëàõ «Ôèçè
êî-ãåîãðàôè÷åñêèå óñëîâèÿ è îñíîâû
Óêðàèíñêîé ÑÑл è «Ýêîíîìè÷åñêîå
значение защиты растений от вредите
тор яких — В.П.
Васильєв, є лише одне
посилання на власні публікації. В книзі
«История защиты растений от вредите
лей и болезней в Украине», де викладе
но історію сільськогосподарської енто
ної служби із захисту рослин в Україні,
названо прізвища багатьох вчених, котрі
зробили вагомий внесок в розвиток цієї
íà ë³òåðàòóðí³ äæåðåëà Âàäèì Ïåòðîâè÷
Аналізуючи розвиток прикладної
åíòîìîëî㳿 ³ ô³òîïàòîëî㳿 â Óêðà¿í³ çà
період 1956—1975
рр. (це лише двадця
тирічний період роботи очолюваного
Âàäèìîì Ïåòðîâè÷åì ²íñòèòóòó çàõèñòó
ðîñëèí), ìîæíà â³äì³òèòè òàê³ îñíîâí³
1. Сформувалась повномасштабна
ìåðåæà ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêèõ íàóêî
бораторіями із захисту рослин, що дало
  „šˆ¨  „ ƒ… (€. š€ € ):
\f.\f. † €
— \r. \b ‡ˆ° \f. \r\n\f
\r\n \n ();
.. ۠
— \t\b\n,
\b ‡ˆ° \f\f‰ \f \n\f \t\b\n\f,
\t\n\n  \t\f\b \b\f\f;
.­.  €“
— \b\f  ‹‚‹, \t\b\n,
\b ˆ° \f \f\f;
­.. ­†Ž€ —
\b\f  ‹‚‹, \b \n
ˆ° \r\n \n
змогу забезпечити вивчення шкідників і
хвороб практично усіх культур, які виро
щуються в Україні; Український НД
захисту рослин став республіканським
íàóêîâî-ìåòîäè÷íèì, êîîðäèíàö³éíèì
2. Успішно вирішені завдання щодо
обґрунтування заходів захисту рослин
â³ä îñíîâíèõ øê³äëèâèõ îðãàí³çì³â, ðîç
3. Äîñÿãíóòî çíà÷íîãî ïðîãðåñó â
óäîñêîíàëåíí³ õ³ì³÷íîãî ìåòîäó â çà
оптимізовано асортимент пес
цидів та відібрано найкращі
із них серед зарубіжних та віт
розроблено нові технології зас
ня хімічних засобів захисту
рослин (обробка насіння, вне
ñåííÿ ãðàíóëüîâàíèõ ïðåïàðàò³â ó
ґрунт, малооб’ємне обприскуван
ня, централізоване протруювання
обґрунтовано агроекономічні,
åêîòîêñèêîëîã³÷í³ òà ã³ã³ºí³÷í³
цидів, що знижують до мінімуму
чи виключають небезпеку забруд
ща і продуктів урожаю шкідливи
розроблено хімічні аналітичні ме
тицидів у ґрунті, воді, рослинах,
4. Проведено величезну роботу з
удосконалення біологічного методу
ідентифіковано види роду три
õîãðàìè ³ âèçíà÷åíî ¿õ ñïåö³àë³
зацію в паразитуванні на різних
удосконалено технологію масо
âîãî ðîçâåäåííÿ òðèõîãðàìè íà
îñíîâ³ ìåõàí³çàö³¿ òðóäîì³ñòêèõ
обґрунтовано регламенти застосу
вання трихограми для контролю
÷èñåëüíîñò³ îçèìî¿ ³ êàïóñòÿíî¿
ñîâîê, êóêóðóäçÿíîãî ³ ëó÷íîãî
вивчено мікробіологічні засоби
çàõèñòó ðîñëèí â³ä øê³äíèê³â,
розроблено технологічні регла
менти застосування бактеріаль
çó÷èõ ãóñåíèöü â îâî÷³âíèöòâ³ ³
випробувано і рекомендовано
грибний препарат Боверин проти
патологічне оцінювання агротехнічних
досліджено вплив на розмно
æåííÿ øê³äíèê³â ³ ðîçâèòîê
збудників хвороб нових прийомів
(безвідвальної оранки, поверхне
вого обробітку ґрунту), а також
щування сільськогосподарських
культур, що включають внесення
підвищених доз мінеральних доб
визначено види і норми міне
ральних добрив з додаванням
мікроелементів, що підвищують
толерантність цукрових буряків,
êóêóðóäçè òà ³íøèõ êóëüòóð ïðîòè
6. Розгорнулись експериментальні
роботи з генетичної теорії механізму
³ìóí³òåòó ðîñëèí, à òàêîæ ïðàêòè÷íî¿
на стійкість сортів проти хвороб і шкід
7. Åêñïåðèìåíòàëüíî îö³íåíî íîâ³
методи контролю чисельності шкідни
ків: статевої стерилізації та управління
поведінкою комах за допомогою син
тетичних феромонів. Одержали цінні
êè ïîïóëÿö³é, ìåòîäèêè ìàñîâîãî ðîç
âåäåííÿ êîìàõ íà øòó÷íèõ ïîæèâíèõ
8. Розгорнуто дослідження щодо
ïðîãíîçóâàííÿ äèíàì³êè ðîçìíîæåííÿ
øê³äíèê³â. Ñòàòèñòè÷íèìè ìåòîäàìè
íÿ äèíàì³êè ïîïóëÿö³¿ êîìàõ çà äîïî
 
Íàâ³òü öåé çàãàëüíèé ïåðåë³ê îñíîâ
хисту рослин, очолюваного Вадимом
Ïåòðîâè÷åì, ñâ³ä÷èòü ïðî ãðàíä³îçí³
масштаби робіт, результати яких дали
змогу стати цій установі рівною се
світових установ з проблем захисту
Вадим Петрович був прекрасним пе
та 50 кандидатів наук. Він зав
жди щиро
äîì ç³ ñâî¿ìè ó÷íÿìè. Óì³â «íåïîì³òíî»
запропонувати оригінальну ідею щодо
òåìè äîñë³äæåíü, íàêðåñëèòè øëÿõè ¿õ
äîãî íàóêîâöÿ çà ïðàâèëüíå ð³øåííÿ.
Спілкування з ним окрилювало моло
äîãî â÷åíîãî, äàâàëî çìîãó âèð³øóâàòè
Ùå îäíà óí³êàëüíà ðèñà Âàäèìà
Петровича — відмова від спільних пуб
ë³êàö³é ç³ ñâî¿ìè ó÷íÿìè.  ïåðåë³êó
його робіт майже відсутні пуб
лікації з
Одного разу автор цих спогадів підго
тував статтю за результатами досліджень,
³äåÿ ÿêèõ íàëåæàëà Âàäèìó Ïåòðîâè÷ó,
і поставив у рукописі його прізвище.
Вадим Петрович, прочитавши статтю,
ñõâàëèâ ¿¿ çì³ñò, ïðîòå âèêðåñëèâ ñâîº
прізвище і сказав так: «Ніколи не впи
суйте в свої публікації тих, хто не при
писуйтесь під публікаціями своїх учнів».
Äåðæàâà âèñîêî îö³íèëà âàãîìèé
âíåñîê Âàäèìà Ïåòðîâè÷à ó ðîçâèòîê â³
ò÷èçíÿíî¿ íàóêè. Ó÷åíîãî íàãîðîäæåíî
Американським біологічним інсти
тутом, що є головним центром з біблі
îãðàô³÷íèõ â³äîìîñòåé ïðî âèäàòíèõ
ä³ÿ÷³â íàóêè ³ êóëüòóðè âñüîãî ñâ³òó,
Âàäèìó Ïåòðîâè÷ó ïðèñâîºíî ïî÷åñíèé
виток науки щодо захисту рослин на
стільки актуальний і вагомий, що буде
ïðèíîñèòè êîðèñòü àãðàðíîìó ñåêòîðó
Добра пам’ять про цю Велику Лю
дину закарбована в його унікальних на
укових працях і буде передаватись із по
ƒ‘\f\b
 \f \r Ž\f   \f//  \n . — ›\b
\n, 1932. — ¥ 5. — 0,5 ..
\r\b‘\b
  \f  \n\f \t\b\f\f//  \n . — ›\b
\n, 1932. — ¥ 3. — 0,3 ..

\t  \b//  \rŸ . — „., 1932. — ¥ 6. — 0,2 \t..
‰‘
 \r  \f\n\b// . . ¦¦ . — \b\n\n, 1936.—
\nŽ‘\b\f
\t \f \f . ‹\r. «
 \r Ž\f». — ….: ˆ\b
\n\f\n\t, 1938. — 0,8 ..
 \f
\r \bŒ \t\bŒ// ‚  . — 1938. — ¥ 6. — 0,4 ..
 \f
\r \bŒ \t\bŒ// ƒ. — ….: ˆ\b\n\f\n\t, 1939. — 0,4 ..
8.
ƒ\b\b\b \r\b\n\b \t\b\n \r \n\b€  \b\t\b€
 \b\b \n \t\r: ˆ\n± .. . — …., 1939. — 6 \t..
”¢¢\b
\t€\n \n\b \b\b \b\n \t 
 \t// . . ¦¦ \t\n. — …., 1940. — 2 \t..
\b
 \b\n \t€\n \t  \t// . . ¦¦
\t\n. — …., 1940. — 1,5 \t..
\fˆ-ˆ
£\n  \b \n  \t / ‡.ƒ.‡\n\b,
‡.ƒ.‹\b// . . ¦¦ \t\n. — …., 1940. — 0,5 \t..
\f\f
\t £ \b\b \n\b  ‚‚‹// ‡\b\n \rŸ€ \n\b
.— ‘\b, 1940. — ¥ 3. — 1 \t..
 \f
\r \n \n// ƒ. — ….: ˆ\b\n\f\n\t., 1940. —
 \f
\r Ÿ\f  \n// ƒ. — ….: ˆ\b\n\f\n\t., 1940. — 0,3 ..
 \f
\r Ž\f \n  \b\n \t\b\f// ‚  . — …., 1940. — ¥ 3. —
\n\b\f‘\b
\t \t \r\n, \n\f  \f. ‹\r. «

\r Ž\f». — ….: ˆ\b\n\f\n\t, 1940. — 0,6 ..
\n\b\f‘\b
\t \t \r\n, \n\f  \f. ‹\r. «

\r Ž\f». — ….: ˆ\b\n\f\n\t, 1947. — 0,5 ..
­\f
\n\t€ \n ˆˆ  ›³  \b \n \n€ \n// .
. ¦¦ \t\n. — …., 1947. — ‡€\t. 31. — 1 ..
\f‘
(\t\f) / ‡.ƒ.‡\n‰, „.ƒ.\n\b, ¦.¦.…. — ….: ˆ\b
\n\f\n\t, 1947. — 27..
\n‘\f \b\fˆ
 \f \r Ž\f \n// ‚  . — 1948. — ¥ 3. —
‘\b\f‘
\r \t \f \r Ž\f \n// ‚  . — 1948. — ¥ 1. —
 \f
\r \bŒ \t\bŒ// ƒ. — ….: ˆ\b\n\f\n\t, 1948. —
 \f
\r \bŒ \b\bŒ  \bŒ \t\t\b\bŒ// ƒ. — ….: ˆ\b
\n\f\n\t, 1948. — 0,5 ..
£\f\fˆ
\t\b\t ˆˆ  \f \r Ž\f// ‚\f\n\t\b. — ….:
ˆ\b\n\f\n\t, 1949. — 0,3 ..

\r¯\b Ž\f\f  1949 .  \n // ‚  . — 1949. —
“¢\b‘ ŒŒ‹
 \f \r \bŒ \t\bŒ  \f\f\n , Ÿ \r
Ž‰\n  \t \t\f\n \t\n// ‚  . — 1949. — ¥ 7. — 0,5..

\n// …\r \t\r\n\b £\t\b. — „.: ‚\b\r\r,
1949, — 0,8\t..
 ŒŒ‹
 \b \n  \t / ‡.ƒ.‡\n\b, ‚..‚\b\b
// ‚  . — „., 1949. — ¥ 7. — 0,4\t..
\b
\n \r  \t  ‚‚‹// \b\r\n€ . °°
£\b\n \b\b — …., 1950. — 0,4\t..
\r\b‘\b
\n   \r // ƒ. — ….: ˆ\b\n\f\n\t, 1950. — 0,4 ..
\b\f‘\b
\t \n\f \f \f. ‹\r. «
 \r Ž\f» — ….: ˆ\b\n\f
\n\t, 1951. — 0,4..
\t‘…
\n \r Ž\f  \n// „\f\f\b. — …., 1951. — ¥ 8. — 0,3..
£‚‡
Ž\f\f \n// ƒ. — ….: ˆ\b\n\f\n\t, 1951. — 0,3 ..
”\b\b
\n  \r\b \b \n\t\n\b  \t
  ‚‚‹// . . ¦¦ \t\n. — …., 1951. — ‡€\t. 32. — 0,3\t..
”¢¢\b
\t\b\b \t\b\t ˆˆ  \b \n \b\b \t€
// . . ¦¦ \t\n. — …., 1951. — ‡€\t. 32. — 2\t..

\r\b \t\b\t ˆˆ  ›³// . \n\b \rŸ€ \n\b ‡‚›¦‘.—
„.: ‚\b\r\r, 1952. — 0,8\t..
”\b\b
\n€ \t\n\b \n\n\b€ \b\t \t \b \n \b\b
\t€ : ˆ\n±.. - . , 1952. — 45\t..
 
\f‘.
‹\r\f «
 \r Ž\f  » (ƒ\f) ˆ 
   \n\f \n\f\n \n\t\n. — ….: ˆ\b\n\f\n\t,
 \f
\r Ž\f \n// ‚\f\n\n\t\n \b. — ….: ˆ\b\n\f
\n\t, 1953. — 0,3..
 \f
\r Ž\f// ‡\r\f \t \n\f. — ….: ˆ\b\n\f\n\t, 1953.—
\r\b‘\b
  \n.
ŽŒ. — ….: ˆ\b\n\f\n\t, 1953. — 0,3..
„\f‘\f‘ˆ
\n\f  \n\t. ‹\r\f «\t\n  \tŒ \b\b
 \f\f». ƒ\f. — ….: ˆ\b\n\f\n\t, 1953. — 0,6..
\r\b‘\b
\n   \r . ‘\b\f \n \t \tŽ\bŒ \t\f 
 \r. — …., 1954. — 2..
£\f\fˆ
\f\b-\n \b\n\f  \f \r Ž\f \n. °\n
\f. — ….: „‚ ‹‚‹, 1954. — 0,3..
\t \f \r Ž\f \n  \n\f-\r \t\b\f// …\n\t 
 \f
\r Ž\f// ‚\f. ƒ\f     
\n\t \n. — ….: ˆ\b\n\f\n\t, 1954. — 0,6..
”\b
\b \n ‚‚‹  \t€ // \b\r€
 °°° £\b\n \b\b. — …., 1954.

\t€ \n\b. „. — ….: ¦\r.  ‚‚‹, 1955. — 18..
‘\f
 \n\f  \f \b\n// . «\f \b
 \r  \n» — ….: ¦\r.  ‚‚‹, 1955. — 0,8..
\f
\r\f \t \f \r Ž\f \f  \t  \f 
 1955 \f. — ….: ‡. „‚ ‹‚‹, 1955. — 2..
£‚\f
 \n// …\n\t , 1955. — ¥ 3. — 0,4..
‘‘‘
\r\n  \r \n//  \f . — …., 1956. — ¥ 4. — 0,4..

\r\b \b€ \n\b  \n\b  € \n \b\b
\n// . ‡‚›¦‘. ‚. «ƒ\b\b\b \b€ \n\b  \t€ \n» — „.:
‡‚›¦‘, 1956. — 0,5
\r\b‘\b
\n. \b \b// ’\f   \n\f\n\n\t\n
\n. ƒ\n\f  \f. — ….: ˆ\b\n\f\n\t, 1953. — 30..
†
\b\n \rŸ€ \n\b  \b\b\b  \n\b \n\t\r
\r\bŽ\b€  \t\b\bŒ  ‚‚‚‹ \n\b  // \b  
\n \t\b\n. ‚. . °°° ‡\n\b\n\nŒ\r. . . — ….: \b, 1955.—
Œ‘
 \r  \n  \n\t \r „\f\n „‚ 
Ž. — ….: …. . \t\f \n.-., 1956. — 2..
\b\fˆ
 \n \n\b€ \n// Ÿ \n\b. — „.,
„\b\f
\b\n \b € \n \n\b€ \n// . ¦\n
£  \t  ‚‚‹. — …., 1956. .7. — 0,8
­\f‡\f
\t\b\n \n ‚‚‚‹  …\r  Ž\b \b\b\b \t
€ // \b\r. . °°° ‡\n\b\nŒ\r \n\bŸ ‘\b, 1958. — .1. — 0,2
ˆ
 \r \bŽ\b \r \b\n \b € \n \b\b
//
Œ. ..  . ¦¦ \rŸ€ \n\b — …., 1957. — ¥ 4. — 1,5
‘
\n\t\n  \r  \n / ‡.ƒ.‡\n‰, µ.„.….
Ž. — ….: ˆ\b\n\f\n\t, 1957. — 2,5..
‘‘‘
\n\t\n  \r Ž\f  \n\f¯ \n// …\n\t 

€ \n \n\b€ \n// Ÿ \n\b — „., 1957. —
‘
\r  \r  \n// . \n.-.   40-\f ‡\b.
†. — ….: ‚, 1958 — 0,68..
‘†\f‡
\b\n \t \r\n \n// ‡\f\n \n.-. . — …., 1958. — ¥ 2. —
„
\b€ \rŸ€ \t€   \b\b\b// \b\r. . ª\b. \n\b\n\n
‡‚›¦‘  ‚›. — „.: ‚\b\r\r, 1958. — 0,2..
‘‘‘
\r\n  \r Ž\f \n.-. \n / ‡.ƒ.‡\n‰, ˆ.­.‹‰. „
\f. — ….: ˆ\b\n\f\n\t ‹‚‹, 1958. — 10..
”\b
 \b\n\b \t\b€  °V „\b \b\n\n\b \t
\rŸ\b \n\b// \b\n . — „.: ¦\r.  ‚‚‚‹, 1958. — ‡€\t.9. —

€ \n \t    \t€ \t  ‚‚‚‹.// ˆ.
 °› „\b. . \t   \rŸ\b \n\b. — „.: ¦\r- „‚› ‚‚‚‹,

\t€  / ‡.ƒ.‡\n\b, ¦. .‘Ž. „. — „.: ‚\b
\r\r, 1958. — 25
\t‘Ž
\t\fŸ\b \b\b\n\f \f-\f\f  \r  \n /
‡.ƒ.‡\n‰, ˆ.­.‹‰, ‡..‚\f// ‡\f\n \n.-. . — …., 1958. — ¥ 1. — 0,8..
 \f
\n \t. \r. ˆ.  °› „\b. . \t   \rŸ\b
\n\b// Ÿ \n\b. — „., 1958. — ¥ 6. — 0,4

\n\t\n€ € \n \n\b€ \n / ‡.ƒ.‡\n\b, .¦. \b
\n, ˆ.­.‹\b [ .]// ‡\b\n \n. . . — „., 1959. — 1,0
„
\b€ \rŸ€ \t€   \b\b\b// ‚. ‹\r\b \n
\n  \n …€. — ‚\b\t, 1959. — 1,5
Stand
and Perspectiven der Rübenrüsslerbekämpfung mit chemischen Mitteln// °› Intern
P¶anzenschutz Kongressá. — Braunschweig, 1959. — 0,5..
\r\b‘\b
\f  \n / ‡.ƒ.‡\n‰, „.°.’Ž. ‹\n. — ….: ˆ\b
\n\f\n\t, 1960. — 9,0..
­
 \t\b\n\t\b€ \b\n \b  \n\b\b \n\n\b\b \b\t \t \r
Ÿ\b \n\b// \b\r. .  \b. . \t . \b \rŸ€ \n\b. — ….,
‹\b\b\f‘ˆ
\n\f  \f \f\r \f\n\b / ‡.ƒ.‡\n‰, µ.„.…\f
// . ƒ\f . ˆ° ‹.- …., 1960. — .10. — 0,5..
\f

Œ \b€\b ¦ ‹// Ÿ \n\b. — „., 1960. — ¥ 2. — 0,5
\f
\b\t \t \b \n \n\b€ \n  \b// 
Ÿ \n\b. — „., 1960. — ¥ 11. — 0,7
‘
\r  \r Ž\f \n.-.  (
Ž). — ….: \n 
\tŽ\b \t\f   \r, 1960. — 2,2..
\r\b‘\b
  \t   \r  \r  (
Ž). — ….:
\n  \tŽ\b \t\f   \r, 1961. — 2,5..
£\f
 \t\b\n\t\b€ \b\n \b// Ÿ \n\b. — „., 1961. —
 \f
 \f \t\b\n\t\b \b \b\f \r\n \n.-.  \f Ž\f\f//
‡\f\n \n.-. . — …., 1961. — ¥ 9. — 0,5..
Grundlagen
der Schädlingsdekämfung in Obstbau// ›° Intern Entomol. Kongress. — Wien,
”¢¢\b
\n  \n \n \n\b / ‡.ƒ.‡\n\b,
..…// Ÿ \n\b. — „., 19672. — 0,3
Œ‘\b 
 \r\n \n. ‹\r\f «’\f \t ». \b \b
 / ‡.ƒ.‡\n‰, ‡.­.ƒ\b\b\n\t\f. — ….: ˆ\b\n\f\n\t, 1962. — 50..
£\f\fˆ
 \t -\n\f  \t \r\n \n// ‡\f\n \n.-.
.— …., 1963. — ¥ 3. — 0,8..

\b\n\b \n\b\n € \n \b\b \n\b// ‚. ›\b\n\b \n\b
 
\n \rŸ€ \n\b. — ….: \n. ‚„ ‚‚‹ \t  .. , 1963. —
 \t\b\f\b
\n\b \rŸ \n\b. ¦ € \r 1953—63 €  10-\bŒ
\n\b\n ƒ\b ³… …ƒ‚‚// Ÿ \n\b. — „., 1963. — ¥ 2. — 0,8
„ \f
 £\b\n \t\b\b ª\b \t€\n  \b
\n \b\b \n.-.   \b\b\n€ \n\b / ‡.ƒ.‡\n\b, ˆ.­.‹\b
[ .]// ‚. «‹\r\b \b\r  \n\b\n \t \b \n \n, \b\b
\n\b». — „.: ‚Œ\r\n\b\r\b, 1963. — 1
£\fŽ
Œ// ›\f . — …., 1963. — ¥ 1. — 0,4..
‘‘‘
\r\n  \r Ž\f.
Ž. — ….: ˆ\b\n\f\n\t, 1964.—
„
\f\f\r\f \r\b\b\n. ‹\r\f «›\f\f\f \r\n \r\n \n». ˆ\f. —
….: ˆ\b\n\f\n\t, 1964. ¤5..
‘‘‘
\r\n \r\n \n//
 \f. — …., 1965. — 0,8..
„
\t\b \b\n \b / ‡.ƒ.‡\n\b, ˆ.­.‹\b// Ÿ
\n\b. — „., 1965. — ¥ 6. — 0,5

\b\n\b \n\b\n \rŸ€ \n\b// „\b€ °› „\b\b\b\b\n
\nª\b\r. — „.: , 1965. — 2,2

\b\n\b \n\b\n \rŸ \n\b  \b\b\b// ›  \n\b
\n \r\n\b — „., 1965. — ¥ 10. — 0,5
\b
\n\b\n \rŸ€ \n\b.
ŽŒ. — „.: \b, 1966. — 2,2
‘‘‘
\r\n \r\n \n.  \b. ‡.ƒ.‡\n‰, ‘.°.„\b\b / ˆ\f. — ….:
, 1966. — 12,2..
 \f
\r Ž\f —  \b\r\b \r\fŽ\b   \n.-. 
 / ‡.ƒ.‡\n‰, ‡..ˆ\f// . „. . . \t \bŒ \t \n
ƒ\f. — ‘\f, 1967. — ‡\t. °°. — 0,4..
–e Basic
princeples of chemical control of  eld Crops// V° Intern. Congr. of Plant pro
tect.— Vienna, 1967. — 0.2..
Œˆˆ
 \r\f \r\n  \f Ž\f\f  \f// ‡\f\n \n.-. . — ….,
\f\b
 \t€ \n\b ˆˆ \t \b \b \t\b\b / ‡.ƒ.‡
\n\b, .‚. ˆ\b\b [ .]// ›  \n.-. — „., 1967. — ¥ 10. — 0,3
‹\b\b\fˆ
\n \n\b / ‡.ƒ. ‡\n\b, .. …€.// Ÿ \n\b —
\b‡
\b  \b \n \n\b€ \n  \b// ‡.ƒ. ‡
\n\b, .‚. ˆ\b\b [ .]// Ÿ \n\b. ‚.- ….: , 1967. ‡€\t. 6. —
Œ ‘‘›
\r\n \n \n\b \f Ž\f\f  \f.// \n \n. ..
ˆ
\rŸ€ \t€ \n\b  \b\b\b  \b// Ÿ \n\b
. ‚.. . — ….: , 1967. ‡€\t. 6. — 0,8
“‘ˆ
/ ‡.ƒ.‡\n‰, ‡..„ — ‚// °\n\f  ‹‚‹. — ….:
 , 1967. — 0,5..
\t ¤
€// Ÿ \n\b. — „., 1968. — ¥ 7. — 0,5

\t-€  / ‡.ƒ.‡\n\b, .‚.ˆ\b\b// ‚\t
. — „., 1968. — 1,8
ˆ
 \r \n\bŽ\b\n \b € \n \b\b \tŽ\b€.//
‡.ƒ.‡\n\b,
..\bŽ// ‹\n\b\b\n. ‚. . . — ….: ,
\b\fˆ
\f\n\b\f  \f\f \f\f\r\f \n \t Ž\f\f / \n
\n. . . \t. — ….: , 1969. — ‡\t. 8. — 0,7..
\r\b‘\b
\f  \n.-. \n. ‹\r. « ’\f \n». ƒ\f \b. ‡.ƒ.‡\n‰,
‡.­.ƒ\b\b\n\t\f. ˆ\f. — ….: , 1969. — 35..
‚
\r \b€ \b// Ÿ \n\b, — „., 1970. — ¥ 4. —
„‘
\t -\b\f \t\b\n  \r\n\f \n \f Ž\f\f// ‡\f
\n \n.-. . — …., 1970. — ¥ 4. — 0,5..
£\f‚\f
\n\b / ‡.ƒ.‡\n\b, ¦..œ\b// ‚\b\n\r\n\b £\t\b
.— „.: …\n, 1970. — 0,4
£\fŽ
\n// ‚\f\n\n\t\n \b\t\b\f. — ….: , 1970. — 0,3
Time
and Methode of chemical control of pests in connection witn problem of pesticide
residues// V°° Internat. Congress of Plant protection. — Paris. 1970. — 0,5..

 \b \n\b\n  \t \n \t\b\b\b \n\b
Ž\b / ‡.ƒ.‡\n\b, ‡.ƒ.ƒ\n// ‡\b\n \r — …., 1970. — ¥ 6.—
„  \f\b\fŽ
ˆˆ   \r€ \n\b \b\b   \t  / ‡.ƒ.‡\n
\b, .‚.ˆ\b\b// ›  \n.-. — „., 1971. — ¥ 5. — 0,4
Œ\fˆ
\t¯ \f \f\n\f \n ˆ° \r\n \n// \n \n.
„\f\f. \b. . \r. — …., 1971. — ‡\t. 14. — ‚.3—10.
Œ\f‘\b\f
\t\b\n\f  \t\f \n\f\r\f\f// . . \t. \n \n. — …., 1971. —
„\f\b
\t\b\n  \t\b \n\b\b / ‡\n\b\nŒ\r. \n. \t \n\n\b. \t\b\n
.— , 1971. — 3\n.
Orgent
 
”\bˆ
 \b€\b Ž\b / ‡.ƒ.‡\n\b, ‡.ƒ\n\b, .›\r//
„\b€\b Ž\b. — „., 1978. — 15
\f
\b\t \t \rŸ\b \t€   \b\b\b  \b\r\b /
‡.ƒ.‡\n\b, ‡.­.ƒ\b\b\n€\t, ¦. .‘Ž [ .]. — „.: …\n, 1980. — 48\n.
\f
\rŸ€   \b\b\b / ‡.ƒ.‡\n\b, ‡..\n, ‡.ƒ.\bŒ
// Ÿ \n\b. — „., 1981. — ¥ 4. — ‚.32—33.
\t\f\f ¥
\t€\n\b  \b\b  \b \n \n  /
.ƒ.†,
.¦.·\b, ..
\b\b\r, ‡.ƒ.‡\n\b// ¦\b
\rŸ \n\b  \b\b\b  \b\r\b \r\b€  € . . .
‚›. — 1981. — ‚.47—48.
­\b\f
\t \b \n \t  \t€ \n / ‡.ƒ.‡\n\b, ‡..
\n, ‡.ƒ. \bŒ. — „.: …\n, 1981. — 16\n.
­\b\f.
‚\n\b \b\t \t \rŸ\b \t€   \b\b\b
 \b\r\b  ‚‚‚‹ / ‡.ƒ.‡\n\b, ‡.­.ƒ\b\b\n€\t, ‡..\n [ .]. — „.:
…\n, 1981. — 48\n.
­\f 
\b\n \b € \n \b\b  \b\r \t \n
 \r\b «…\b» \t\n . / ‡.ƒ.‡\n\b, .‚.ˆ\b\b, ‡..\n
›\n—„›°›¥—‚—147. &&& 
\n\b  \n\b\b / ‡.ƒ.‡\n\b, ‘.¦.
, ‡.. \b
\n [ .]// Ÿ \n\b. — „., 1981. — ¥ 8. (‚.22—23) — 0,5
\fˆ
\b\f \b\b\n\f \r\f  \r Ž\f / ‡.ƒ.‡\n
‰, •.‡.‘\n, ‡.. \b\n// \f \f \f\r\f \n\f\n
\n\t\n. — ….: , 1981. — ‡\t. 66. — ‚.64—70.
Œ†ˆ
£\b\n // Ÿ \n\b. — „., 1982. — ¥ 9. —
­\b
\f\b \t\f  \n\n\b\f \r\f \t \f \r Ž\f \n//
‡\f\n \n.-. . — …., 1982. — ¥ 10. — ‚.5—8.
\b
\b\b \t \t\b\b\bŒ £\b\n £\b\n .
\b € \n €\b€ \n\b€ \n \t \n \b
 \r\b€ \n \n\b€ / ‡.ƒ.‡\n\b, ..\n, ‡.. 
\b\n. — ….: •.. ‡‚›¦‘, ¦¦ ‹, 1982. — 14\n.
\b
\b\b \t \b\b  \t\b \r\r\b 
ŒŸ\b \n\b€ \t \b \t\b\n \n.-.  / ‡.ƒ.‡\n\b  . — ….:
¦- \r  ‚‚‹, ¦¦ ‹, •.. ‡‚›¦‘, 1982. — 6\n.
„Ž\f\f
ŒŸ\b \n\b€ \t \n\t\r \t\b\n / ‘.¦.
, ‡.ƒ. ‡\n
\b, .. \n [ .]. ƒ. \b. \b  ‚‚‹ ‡.ƒ. ‡\n\b. — ….:
, 1983. — 124 \n. (6,72

\t€ . ¦\r 2-\b \t\b\b.  \t. / ‡.ƒ. ‡\n\b, ¦. . ‘
Ž. — „.: …\n, 1984. — 399 \n. (25
\b
\b\b \t \t\b\b\bŒ £\b\n £\b\n
\b\n \b € \n \b\b \n€ \n\b \t \t\b\b
\b€ \n\n\b / ‡.ƒ.‡\n\b, ‡..‡\b, ..\n,
‡..\n [ .] — ….: •.. ‡‚›¦‘, ¦¦ ‹, 1984. — 10\n.
\fˆ
\n\t ¦\n ƒ\b (1904—1981) / ‡.ƒ.‡\n\b, .­.…€Ž,
// ¬\b\n\b \r\b\b. 1986. —  LXV., ‡€\t.1. — ‚.202—213.
£\f
\b\n \rŸ€ \n\b  -\b\b\n \t\b\n\n\b \n.-.
\t\r\n// . . . \n \n. — 1986. — ‡€\t. 33. — ‚.3—10.
‰¢‘\b\f‘ˆ
\r\f Ÿ \r\n \n —  \b\r\b \r\fŽ\b 
 \n.-. \t\f// ‡\f\n \n.-.  — 1987. — ¥ 5. — ‚.1—8.

\n.-.   \b\n€ \n\b. ‹ \r\b. Ÿ\b\b \b\b.
2-\b \r\b \n\t\b\b  \t\b\b. ‡ 3- . — ….: , 1987. —  1. —
„ \b
£\b\n \t \b\n\n// Ÿ \n\b. — „.,

\b\b\n\r\n \t\b\b \t\b\n / ‡.ƒ.‡\n\b, ‡..…\b,
// Ÿ \n\b. — „., 1989. — ¥ 10. — ‚.15—18.
\f\fˆ
\n\n \t\b\n \t \n\b\t\b \t\n\n  \b \t\b
 \r\r\b ŒŸ\b \n\b€ / ‡.ƒ.‡\n\b, ‡..…\b, ‘.¦.
// . — „., 1989. — ¥ 6. — ‚.97—102.
 ˆŽ
\r€ \t \b £\n\n\b / ‡.ƒ.‡\n\b, ¦. .‘Ž//
Ÿ \n\b. — „., 1991. — 1\t..
Œ‘\b
\t \r\n \t . 2-. \t\b\b. \f \t\b\b. ‹ \r\f\f. 
\b. ‡.ƒ.‡\n‰, „.ƒ.‘\f\n. — ….: , 1993 — 224\n. (13,02..).
ˆ
\rŸ€ \n\b  \b\b\b  \b\r\b  \b / ‡.ƒ.‡\n\b,
„.ƒ.‘\b\n. — ….:  , 1996. — 132\n. (6,93\t..).
“—‘ˆ
\b\f\f  \r\f\n \r\f  \n.-. \b\f// \n \f  \n.
„\f\f. \b. . \r. — ….:  , 1996. — ‡\t. 44. — (‚.171—181) — 1..
\n¤\b\b
\t\t€ \t\r \b\n \rŸ€ \n\b / ‡.ƒ.‡
\n\b, ‘.¦.
, ‡..…\b// \b\r. . -\t\r\n\b \b
\b, \t\nŸ\b 25-\bŒ
\b ¦¦ ‹. ‡ 2- \n. „\n-ƒ 14—16
\b 1996 . œ. °°. — ‚.65—66.
\bŽˆ‡\fˆ
£  \b// Ÿ   \n\b. — „.,
1998. — ¥ 9. — ‚.41—43. — 0,8\t..
‰\f\f
\n\n\b \r\f \f\r \r\n \n// ˆ\f \f\r \r\n \n.  \b.
„.ƒ.‘\f\n. — ….: , 1999. — 744 \n. (‚. 31—58).
 
\f
,
\t\n
,
 
  100-‚‚› € ›  ¡›
 œ  ..“›‚
.. €
‚
\b  ‘‘Ž \f\b, ¢,
\f\b\f‘\b \n\n \t\b\f›, \f†‡ ‘ˆ \f\b ‘ Ž‘\b \t\b\f›,
 \t\b\f›\b ‘ \f\f,
\f‘\f \b\f¢ ‘› ‘‘ ¢\f ..Œˆ\b\f
\f.\f. 
\b\f\f  ‘‘Ž \f\b, 
\f‘\f‡ ‘  ‘‘
‘ \b\fˆ \t\b\f›
âèì ñòèëåì âèïîâíèëîñÿ 100 ðîê³â â³ä
äíÿ íàðîäæåííÿ â³äîìîãî â Óêðà¿í³ é
íîãî, ïåäàãîãà ç âåëèêî¿ ë³òåðè, äîêòî
ра біологічних наук, професора Мико
ëè Ïëàòîíîâè÷à Äÿäå÷êà. Ïîíàä ø³ñòü
äåñÿòèë³òü ñâîãî æèòòÿ â³í ïðèñâÿòèâ
улюб
леній справі — розвитку ентомоло
гічної науки, зокрема вивченню динамі
êè ÷èñåëüíîñò³ êîðèñíèõ òà øê³äëèâèõ
комах в агробіоценозах, розведенню та
застосуванню корисної ентомофауни,
розробці засад біологічного методу за
õèñòó ðîñëèí, ÿê åêîëîã³÷íî¿ îñíîâè
підвищення врожайності та якості сіль
Народився Микола Платонович в
старовинному містечку Путивлі, що на
Сумщині, в сім’ї робітника. Після за
íàâ÷àííÿ â Ðèëüñüêîìó àãðîòåõí³êóì³,
який закінчив з відзнакою у 1932 році.
З 1932 по 1934 рр. працював вчителем
біології та хімії в Буньківській середній
не бажання вчитися й досліджувати
привело його на біологічний факультет
Ñóìñüêîãî ïåä³íñòèòóòó, ÿêèé â³í òàêîæ
закінчив з відзнакою, а потім у цьому
ж інституті залишився працювати асис
òåíòîì êàôåäðè çîîëî㳿.  öåé ïåð³îä
Микола Платонович займався вивчен
ням ентомофауни Сумщини під керів
© ‡.ƒ. ­\b\b, „.„. ƒ\n
блікував першу наукову статтю «Хижі
òóðóíè», àëå ðîçïî÷àëàñÿ Âåëèêà ³ò
чизняна війна і Микола Платонович був
Після нетривалих курсів у Харків
ському військово-політичному училищі
Миколу Платоновича призначено за
лецької дивізії. Брав участь у боях на
Âîðîíåçüêîìó ôðîíò³. Ç âåðåñíÿ 1945 ïî
листопад 1946 — слухач Вищої офіцер
ської школи в Оранієнбаумі (м.
Ломо
носов). В листопаді 1946 року — демобі
ë³çîâàíèé ó çâàíí³ ñòàðøîãî ëåéòåíàíòà
і поступив на роботу в Глухівський пе
У жовтні 1947
р. Микола Платоно
вич переходить на роботу до нституту
òóò çàõèñòó ðîñëèí ÍÀÀÍ Óêðà¿íè) íà
посаду молодшого наукового співробіт
ника, а з березня 1953 по березень 1959
— старший науковий співробітник.
1956 року Микола Платонович очо
лює лабораторію біологічних методів
боротьби з шкідливими комахами. З
1959 року
— завідувач відділом сільсько
ãîñïîäàðñüêî¿ åíòîìîëî㳿, äå î÷îëèâ âñ³
дослідження щодо колорадського жука
та біометоду. Разом з відомим ентомо
ëîãîì, ñïåö³àë³ñòîì ïî ïàðàçèòè÷íèõ
ïåðåòèí÷àñòîêðèëèõ êîìàõàõ (
Hyme
noptera, Ichneumonidae
) М.А.
Теленгою
(1905—1966 рр.) М.П.
Дядечко розро
бляє теоретичні та практичні підходи до
âèêîðèñòàííÿ åíòîìîôàã³â â ðåãóëÿö³¿
Микола Платонович виконує глибо
дарської ентомології, пи
ше монографію
«Кокцинеліди України» (1952), що стала
основою його кандидатської дисертації,
успішно захищеної у 1952 році. Микола
Платонович виконав ряд глибоких до
графії «Трипси, або бах
ромчастокрилі
Європейської частини СРСР» (1964).
Ця робота була представлена як док
торська дисертація і успішно захищена
29.07.1966 року. Микола Платонович
одержав диплом доктора біологічних
наук, а 17 липня 1967 року — атестат
 
З 1968
р. й до ос
ніх днів свого
ська діяльність Миколи Платоновича
була пов’язана з Українською сіль
ськогосподарською академією (нині
Національний університет біоресур
ñ³â ³ ïðèðîäîêîðèñòóâàííÿ Óêðà¿íè).
рр. М.П.
Дядечко очолює
ôàêóëüòåò çàõèñòó ðîñëèí. Àâòîðè öèõ
рядків в той час були студентами і з осо
бливою шаною згадують свого декана,
його розуміння студентських проблем,
ãîòîâí³ñòü çàâæäè ïðèéòè íà äîïîìîãó
У 1974—1987
рр. Микола Плато
нович Дядечко завідував кафедрою
ìîëî㳿. ϳä éîãî âì³ëèì êåð³âíèöòâîì
укову роботу з вдосконалення і впро
вадження біологічного методу захисту
ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêèõ êóëüòóð, ÿêèé â
òîé ÷àñ âèêîðèñòîâóâàâñÿ â Óêðà¿í³ íà
площі майже 10
га. Провадилась
велика робота щодо управління дина
мікою чисельності шкідливих і корис
ку громадську роботу — він член трьох
ñïåö³àë³çîâàíèõ ðàä ïî çàõèñòó äèñåð
тацій. Очолюваний ним методичний
öåíòð âäîñêîíàëåííÿ ³ âèêîðèñòàííÿ
біологічних засобів захисту рослин в
Україні здійснював масштабну пропа
гандистську роботу з впровадження біо
«Вчителю, повторися в учнях» — хто
ç ïåäàãîã³â, òà é íå ò³ëüêè ¿õ, íå çíàº
í³é ì³ð³
відносяться і до Миколи Платоновича,
який щедро ділився багатими знан
нями,
з особливою любов’ю ростив молодих
íàóêîâö³â, âèïëåêàâøè ö³ëó øêîëó ñïå
ціалістів із біологічного захисту рослин.
майже тридцятилітню діяльність на фа
íàä 200 äèïëîìîâàíèõ ñïåö³àë³ñò³â äëÿ
ñ³ëüñüêîãî ãîñïîäàðñòâà òà íàóêè Óêðà
À糿, Àôðèêè, Öåíòðàëüíî¿ òà ϳâäåííî¿
Àìåðèêè. Éîãî øêîëó ïðîéøëè 98 àñï³
рантів, у тому числі 33 зарубіжних, які
óñï³øíî çàõèñòèëè êàíäèäàòñüê³ äèñåð
тації. Під керівництвом М.П.
Дядечка
Вченим опубліковано понад 300
Çà âàãîìèé âíåñîê ó ðîçâèòîê â³
ò÷èçíÿíî¿ íàóêè 24 âåðåñíÿ 1998 ðîêó
Миколі Платоновичу присвоєно висо
ке звання — Заслужений діяч науки і
Çà ó÷àñòü ó Âåëèê³é ³ò÷èçíÿí³é â³é
ні і доблесну працю Микола Платоно
Дядечко Микола Платонович — та
ëàíîâèòèé â÷åíèé, Çàñëóæåíèé ä³ÿ÷
науки і техніки України, доктор біоло
гічних наук, професор, людина великої
світлої душі — відійшов у вічність в ніч
29 вересня 2005 року ім’я професора
Дядечка було присвоєне кафедрі
ту біоресурсів і природокористування
Пам’ять про велику людину житиме
ó éîãî ó÷íÿõ, íàóêîâèõ ïðàöÿõ, êíèãàõ
òà ñåðöÿõ âñ³õ, õòî éîãî çíàâ ³ äîëó÷èâñÿ
Âèäàòíèé óêðà¿íñüêèé â÷åíèé-åíòî
íàðîäèâñÿ 25 ëèñòîïàäà
р. у м.
Артемівську Донецької об
ласті в сім’ї вченого-агронома. На по
ð. éîãî ðîäèíà ïåðå¿õàëà äî
ð. çàê³í÷èâ
Äîíåöüêèé äåðæàâíèé óí³âåðñèòåò çà
спеціальністю «біолог-зоолог, викла
дач біології та хімії». Дипломну роботу
В.Г.
Радченко виконував у Ленінграді
(Санкт-Петербург) при Зоологічному
³íñòèòóò³ ÀÍ ÑÐÑÐ (Ç²Í ÐÀÍ). ϳñëÿ
закінчення університету та служби у
лавах Радянської Армії у 1976 р. його
запросили працювати до нституту зо
â³äñóòíîñò³ æèòëà ó Êèºâ³ Âîëîäèìèð
Григорович виконував свою роботу пе
реважно у ЗН РАН (Санкт-Петербург)
òà Äîíåöüêó. Ó 1982
тив кандидатську дисертацію «Биология
пчелиных (Hymenoptera, Apoidea) юго-
Впродовж 1990—1992
рр. В.Г.
÷åíêî íàâ÷àâñÿ â äîêòîðàíòóð³ Ç²Í ÐÀÍ
(Санкт-Петербург), де у 1992
р. захистив
докторську дисертацію «Эволюция гнез
дования и социального образа жизни
пчел (Hymenoptera, Apoidea)». З 1993
р.
він провідний науковий співробітник
на НАН України, з 1995
р. — завідувач
міжвідомчої лабораторії екології та со
ціобіології, а з 1999
р. і по теперішній
час — завідувач відділу етології та соціо
біології комах. У 2004
р. В.Г. Радченка
ïðèçíà÷åíî äèðåêòîðîì íîâîñòâîðåíîãî
Наукового центру екомоніторингу та бі
îð³çíîìàí³òòÿ ìåãàïîë³ñó ÍÀÍ Óêðà¿íè.
Çà âåëèê³ äîñÿãíåííÿ â åíòîìîëîã³÷í³é
науці у 2006
р. його обрано членом-ко
ністю «ентомологія», а у 2009
р. — дій
ñíèì ÷ëåíîì (àêàäåì³êîì) ÍÀÍ Óêðà¿íè
за спеціальністю «екосистемологія».
В.Г. Радченко — знаний у світі та
добре відомий широкому загалу учений
у галузі біології та екології перетинчас
токрилих комах надродини Apoidea

головних запилювачів рослин; один із
основоположників теорії соціобіоло
гії; лідер нової науки про біологію та
екологію соціальних тварин; дослідник
широкого кола питань, пов’язаних із
виникненням та еволюцією соціально
го способу життя комах. Він розв’язав
проблему полігінного заснування ко
лоній у соціальних комах (“Origin of
eusociality in insects: resolving the prob
lem of polygynous founding of colonies
within framework of the concept of hap
lodiploidy” // Entomol. Rev. Washington,
1993, Vol. 72, N 4; “Eusociality in bees:
the selective mechanism and prerequisites
making its origin possible” // Les Insectes
sociaux, Paris, 1994, N 1; «О селективном
ти у перепончатокрылых насекомых»
Успехи современной биологии, М.: На
ука, 1995. 115, N 3; “Eusociallty in Halic
tine bees: Phylogenetic origin, occurrence,
60-‚‚› ƒ \f\f ¨
­..“\f
 
and evolutionary stages” // Entomofaunist.
Mitteleurope, M
nchen, 1996, N 1). Це
віших питань в обґрунтуванні теорії
ïîõîäæåííÿ ñïðàâæíüî¿ ñîö³àëüíîñò³,
заснованої на особливому генетично
му механізмі, що забезпечує існуван
ня стерильній касті робочих особин.
Ним вперше доведено, що справжня
ñîö³àëüí³ñòü ó êîìàõ âèíèêຠëèøå
єдиним шляхом — через об’єднання
матері зі своїми нащадками, а не че
рез об’єднання дорослих особин однієї
íüî¿ ñîö³àëüíîñò³, êîëè ñ³ìåéí³ ãí³çäà
утворюють лише дві особини — матка
та її донька, при цьому частина особин
ó òàêèõ ïîïóëÿö³ÿõ, ÿê ïðàâèëî, âåäå
У роботах В.Г.
Радченка з біології
äîìèõ íàäâèäîâèõ òàêñîí³â ñâ³òîâî¿ ôà
уни він розробив та обґрунтував прин
ципово нову концепцію походження й
еволюції бджіл (“Protobee” and its nests:
a new hypothesis concerning the early
evolution of Apoidea (Hymenoptera)
//
Entom. Rev. Washington: Scripta Techn.
Inc. 1996, N 2), яка була визнана фа
í³ ñó÷àñí³ ìîíîãðàô³¿ ïðî öèõ êîìàõ
(наприклад, C.D. Michener «Bees of
the world».
— Baltimore & London:
J.Hopkins Univ. Press, 2000 — 913 p.).
Він розробив схему біологічної еволюції
бджіл, що дала змогу переглянути статус
багатьох таксономічних груп бджіл ви
щого рангу. Зокрема деякі цілі родини
було переведено в ранг триб у складі
інших родин, що надалі було аргумен
товано поглибленими морфологічними
äîñë³äæåííÿìè é ï³äòâåðäæåíî àíàë³çîì
Володимир Григорович особисто
вивчив особливості екології і біоло
㳿 ìàéæå 500 âèä³â êîìàõ íàäðîäèíè
Apoidea, причому для значної кількості
видів його дані були піонерськими, у
í³ø òèïè ãí³çä (íàïðèêëàä, «Íîâûé òèï
гнезда без ячеек, обнаруженный у пчелы
Metallinella atrocaerulea (Hymenoptera,
Megachilidae)» // Энтомол. обозр.», Л.:
ëî êëàñèô³êóâàòè âñ³ â³äîì³ òèïè ãí³çä
бджіл світової фауни й установити осно
вні напрями їхньої еволюції (“Evolution
of nest building in bees” // Entomological
Review, Washington, 1996. Vol. 75, N 6).
В.Г.
Радченко здійснює таксономіч
ні ревізії бджіл Палеарктики (напри
клад, “Определительная таблица пчел
рода Dasypoda Latreille (Hymenoptera,
Melittidae) европейской части СССР
с обозначением лектотипов” // Труды
Зоол. института АН СССР. Л.: Наука,
1989. Т. 184; “Taxonomic studies on the
genus Halictus Latreille, 1804 in Turkey
(Hymenoptera: Halictidae)” // Zoology
in the Middle East, 2011. Vol. 54), у ре
çóëüòàò³ ÷îãî îïèñàíî ðÿä íîâèõ äëÿ
науки видів (наприклад “Description of
four new species in the bee genus
Melitta
Kirby, 1802 (Hymenoptera: Melittidae)”.
ëèí ïîñ³äຠçíà÷íå ì³ñöå â íàóêîâ³é
ä³ÿëüíîñò³ Âîëîäèìèðà Ãðèãîðîâè÷à.
Розроблено способи штучного розве
дення цілого ряду видів диких бджіл і
джмелів — запилювачів рослин, зна
вищення репродуктивної спроможності
бджіл, що базуються на глибокій нар
êîòèçàö³¿ ñàìèöü âóãëåêèñëèì ãàçîì
(“Некоторые способы повышения пло
довитости люцерновой пчелы-листореза
(Hymenoptera Apoidea) в условиях раз
ведения” / Вестник зоологии, К.: Наук.
думка 1993. N 5). Це принципово новий
підхід, який з впевненістю можна вва
ðåíî ö³ëèé ñïåêòð îðèã³íàëüíèõ ê³ëü
кісних методик екологічних досліджень:
визначення відносної та абсолютної чи
сельності, оцінювання біорізноманіття
та видового багатства в біоценозах, сту
пеня конкурентної боротьби в системі
«рослини — запилювачі», впливу пес
тицидів на корисних комах тощо. Ви
користовуючи екосистемний підхід, Во
лодимир Григорович розкрив справжню
ïðè÷èíó íèçüêî¿ íàñ³ííºâî¿ ïðîäóêòèâ
тур — люцерни, створивши при цьому
â³ñòü êåðóâàòè ïðîöåñîì ¿¿ çàïèëåííÿ íà
полях і багаторазово збільшувати вро
жайність (“Об эффекте старения цвет
ков люцерны и его влиянии на урожай
семян. Труды Всесоюз. инст. растени
еводства им.
Вавилова». Л.: На
ука, 1990. Т. 137; “Использование пчел
(Hymenoptera, Apoidea) для опыления
люцерны: система мер, методы оцен
êè ÷èñëåííîñòè è ýôôåêòèâíîñòè
опылителей”. Энтомол. обозр. СПб.:
чення, за що українського вченого було
Ðàçîì ç ðîñ³éñüêèìè êîëåãàìè â÷å
íèé âèêîíàâ öèêë ñóòî åêîñèñòåìíèõ
досліджень в унікальних умовах Бад
õèçüêîãî çàïîâ³äíèêà (Ñåðåäíÿ Àç³ÿ).
Ці роботи мають велике загальнобіоло
гічне значення. Було здійснено пряме
оцінювання конкурентних відносин у
системі «рослини — запилювачі», по
казано реальну роль комах-запилюва
чів у дизруптивному доборі квіткових
ðîñëèí, îõàðàêòåðèçîâàíî ìîæëèâó
біотичної системи «рослини — запилю
вачі» (“Экология опыления Strigosella
grandiflora и Erysimum badghysi (Bras
sicaceae) пчелиными (Hymenoptera,
Apoidea) в Бадхызе: измерение напря
æåííîñòè êîíêóðåíòíûõ îòíîøåíèé”.
Энтомологическое обозрение. Л.: Нау
ка. 1980. Т. 59, вып. 4; “К экологии цве
Бадхызского заповедника”. — В кн.:
Экология опыления растений. Пермь:
У доробку Володимира Григорови
ча — 8 монографій, 4 винаходи і понад
150 статей у провідних виданнях. Багато
його робіт надруковано в США, Франції,
Німеччині, Великій Британії, Новій Зе
ландії тощо. Його фундаментальна мо
нографія «Биология пчел (Hymenoptera,
Apoidea)» (Санкт-Петербург, Наука,
1994. — 350 с.), присвячена екології,
біології та еволюції бджіл світової фа
уни, походженню соціальності у комах,
а також низці загальнобіологічних, у
ò.÷. åêîñèñòåìíèõ ïèòàíü. Öå ôàêòè÷
íî ºäèíà ó ñâ³ò³ êíèãà ç òàêî¿ òåìàòèêè
çà îñòàíí³ 75 ðîê³â. Âîíà ïåðåêëàäåíà
англійською й одержала високу оцінку
ïðîâ³äíèõ ôàõ³âö³â (ðåöåíç³ÿ â æóðíà
лі «Annals of the Entomological Society
of America», 2000, V. 93, N 1). Моно
графія «Bees of the family Halictidae of
Poland: taxonomy, ecology, bionomics»
(Bydgoszcz: Univ. Press, 2000. — 360 p.),
ÿêà íàïèñàíà ñï³ëüíî ç ðîñ³éñüêèì ³
польським колегами, вийшла в Польщі
англійською мовою. В.Г.
Радченко та
ня «Определитель насекомых Дальнего
Âîñòîêà Ðîññèè» (Âëàäèâîñòîê, Äàëüíà
ука, 2007. Т. 4, ч. 5. — 1052 с.). Моно
графія В.Г.
Радченка «Биология шмели
ной семьи» (Киев: Институт зоологии
АН УССР, 1989) послужила основою
для початку робіт із широкомасштаб
Радченко активно працює як
âîíî¿ êíèãè Óêðà¿íè. ³í àâòîð íàðèñ³â
ïðî 30 âèä³â ó òðåòüîìó âèäàíí³ “×åð
âîíî¿ êíèãè Óêðà¿íè” (2009), à òàêîæ
Його призначено ключовим експертом
пи, які створюють за підтримки Євро
ïåéñüêî¿ Êîì³ñ³¿ â ðàìêàõ âñåñâ³òíüîãî
проекту IUCN. Володимир Григорович
його керівництвом захищено 3 канди
äàòñüê³ òà 2 äîêòîðñüê³ äèñåðòàö³¿. ³ä
р. він — член, а у 2004—2010
голова Експертної ради з біологічних
наук ВАК України. З 2011
р. очолює
ційних робіт з біологічних наук МОН
України. Перебуваючи на таких відпо
рович дбає про постійне вдосконален
ня системи оцінювання дисертаційних
 
робіт та підвищення їх якості. Тут слід
наголосити, що ентомологи України
щиро вдячні йому за відновлення спе
ö³àëüíîñò³ «åíòîìîëîã³ÿ», ÿêó ñâîãî ÷àñó
було закрито та фактично «розчинено»
Особливо яскраво організаторський
ÿâèâñÿ íà ïîñàä³ äèðåêòîðà Íàóêîâîãî
центру екомоніторингу та біорізнома
í³òòÿ ìåãàïîë³ñó ÍÀÍ Óêðà¿íè. ³í çà
відносно короткий час створив цю важ
ливу установу, забезпечив її найсучасні
щим у країні обладнанням, сформував
ïîòóæíèé íàóêîâèé êîëåêòèâ, ÿêèé ï³ä
його керівництвом і за безпосередньої
самперед з вивчення урбоекосистем,
розроблення та впровадження реко
мендацій щодо поліпшення стану до
âê³ëëÿ ì. Êèºâà òà ³íøèõ ì³ñò Óêðà¿íè
V.G. “The modern condition
and preservation of biodiversity in the
anthropogenic transformed landscapes of
Ukraine including the Chernobyl zone”
2011. Vol. 22, N 1—2). Нала
годжено співробітництво з науковця
ми багатьох країн світу (Росія, США,
Англія, Швеція, Норвегія, Бельгія, Ту
реччина, спанія, Чехія тощо) шляхом
âèêîíàííÿ äâîñòîðîíí³õ ì³æíàðîäíèõ
àëüíèõ êîíòàêò³â ó ãàëóç³ åêîëîã³÷íèõ,
ням молекулярних методів, розроблен
ня наукових основ збереження біоріз
номаніття, забезпечення якості життя в
Äîïîâ³ä³ Â.Ã.
íàðîäíèõ êîíôåðåíö³ÿõ ³ ñèìïîç³óìàõ
у Парижі, Лондоні, Мюнхені, Санкт-
Петербурзі та ін. Протягом останніх
ðîê³â â³í îäåðæàâ 9 ì³æíàðîäíèõ ³ â³ò
Григорович — член низки міжнародних
òîâàðèñòâ òà àñîö³àö³é, ãîëîâà ñåêö³¿
Óêðà¿íñüêîãî åíòîìîëîã³÷íîãî òîâàðè
ства. Його нагороджено Грамотою Вер
ховної Ради України, медаллю НАН
України, Почесною грамотою Президії
ÍÀÍ Óêðà¿íè, Äèïëîìîì Ïîëüñüêî¿
Вітаючи Володимира Григоровича з
цим чудовим ювілеєм Українське енто
мологічне товариство щиро бажає йому
міцного здоров’я, наснаги, подальшого
 
\r\f   
\r \n\t\t\n 
. 

(5), 2012
­  ­\f \f­
— 95    ›  ¡›
öèàëèñòà â îáëàñòè ýâîëþöèè,
Âåðà Àëåêñååâíà ðîäèëàñü
ла А.Э.
Брема, собирала на
бабочек. Естественным было,
сятилетку, она поступила без
конкурса на биологический
äàðñòâåííîãî óíèâåðñèòåòà
Øåâ÷åíêî.  òî âðå
ëèêîëåïíûì ïðåïîäàâàòåëü
ским коллективом. Зоологию
и сравнительную анатомию
÷èòàë ó÷åíèê ãåíèàëüíîãî
эволюционного морфолога
Северцова — Михаил
Михайлович Воскобойников.
Он увлеченно рассказывал студентам
о новейших работах А.Н.
Северцова
эволюции. Генетику и эволюционное
учение излагал Сергей Михайлович
Гершензон, а экологию — Александр
Ôèëèïïîâè÷ Êðûøòàëü. Àðòèñòè÷åñêè
интересными были лекции Владимира
Михайловича Артоболевского по зооге
ïîäàëåêó çåíèòîê, à ñ 10 àâãóñòà 1941
она уже была в составе Подвижного
та (в дальнейшем Авто-бронетанковая
рембаза №11 Юго-западного фронта).
В.А.
Мамонтова прошла путь от Кие
ва до Сталинграда, побывала в госпи
тале за Волгой и вернулась с рембазой
в Киев, пробыв на войне около трех
ëåò. Âåðà Àëåêñååâíà íàãðàæäåíà äâóìÿ
орденами и восемнадцатью медалями,
инвалид Великой Отечественной войны
на уволилась из рембазы и в июне 1944
года поступила на работу младшим на
âåäíèêà Êèåâñêîãî ãîñóíèâåðñèòåòà.
‚† © ƒ  „,
   ­ € ƒ  €
  € ƒ …‚ƒ („. €, †, 1999 .)
 
и в научную деятельность. В
сентябре
1947 года по рекомендации М.С.
шензона и А.Ф.
Крышталя будущую
ученую по результатам конкурса при
Тогда там еще хорошо помнили и свято
чтили первого директора института

Ивана Ивановича
Шмальгаузена (1930—
цова. В то время еще работала и его
бывшая сотрудница — Н.П.
ская, безотказно помогавшая молодым
ó÷åíûì ñîâåòàìè, îòëè÷íûì çíàíèåì
иностранных языков и своим богатым
 1949 ãîäó âûøëà ïåðâàÿ ñòàòüÿ
ського біогеографічного заповідника”,
а в 1950
г. она защитила кандидатскую
диссертацию и опубликовала ее в 1953
г.
ных культур Правобережной Лесостепи
УССР”. Проводя активные сборы во
ки с нуля создает большую коллекцию
тлей, публикует монографии “Дендро
êîâûå òëè Óêðàèíû” (1959). Â Êèòàå
были переведены на китайский язык и
Âåðà Àëåêñååâíà ðåøàåò öåëûé ðÿä
âàæíûõ íàðîäíî-õîçÿéñòâåííûõ çàäà÷.
Во время полезащитного лесоразве
äåíèÿ îíà âûÿâèëà äðåâåñíûå ïîðî
ды, которые являются резерваторами
тлей
— вредителей злаков и других
культур. Когда на юге Украины пыта
ëèñü êóëüòèâèðîâàòü õëîï÷àòíèê è îí
òàì íå ïðèæèâàëñÿ, âûÿñíèëîñü, ÷òî
на высаженных в полезащитных поло
сах белой и особенно желтой акациях в
Aphis medicaginis
Koch, перелетающая на хлопчатник.
дования отражены в соответствующих
онах свеклосеяния Советского Союза
началось стихийное бедствие: массовое
ïîÿâëåíèå íåèçâåñòíîé äî òîãî âðåìåíè
тли — вредителя свеклы. В.А.
Koch. Вера
Алексеевна занялась изучением биоло
ãèè âðåäèòåëÿ ñíà÷àëà ñàìîñòîÿòåëüíî,
а затем с сотрудниками Всесоюзного
òà ñàõàðíîé ñâåêëû, ðóêîâîäèìûìè
Петрухой (ВНИС) и изучавши
ми биологию тли непосредственно на
ñâåêëå. Â ñâÿçè ñ òåì, ÷òî âèäû ðîäà
Pemphigus
(в то время большей частью
еще не известные) мигрируют из галлов
тополей на травянистые растения, было
âàæíûì âûÿñíèòü, íå îòíîñèòñÿ ëè êîð
ких видов. Тем более, что в это время
Онуфриев и А.Г.
Землина (1968,
1971, 1972) óïîðíî íàñòàèâàëè, ÷òî
êîðíåâîé ñâåêëîâè÷íîé òëåé ÿâëÿåòñÿ
Tullgren (в насто
ящее время
Buckton), якобы
мигрирующий из галлов пирамидально
) è äðóãèå âèäû
ìîëî÷àÿ, à
P.
fuscicornis
вообще не ми
грирует, т.е. в настоящее время является
íåïîëíîöèêëîé òëåé. Â ðåçóëüòàòå ýòèõ
исследований была изучена биология,
как самого вредителя, так и близких ему
Hart. В
были определены кормовые растения,
на которые они мигрируют с тополей.
Òåì ñàìûì çàâåðøèëàñü è äèñêóññèÿ,
поднятая на XIII Международном энто
öèêëûì èëè íåïîëíîöèêëûì (êàê óò
âåðæäàëà Âåðà Àëåêñååâíà è ýòî óäàëîñü
äîêàçàòü) âèäîì ÿâëÿåòñÿ êîðíåâàÿ ñâå
работали успешные меры борьбы с тлей
íåïîñðåäñòâåííî íà ñâåêëå è ñòèõèéíîå
бедствие затихло. Все сказанное выше
отражено в ряде публикаций В.А.
Âî âñå ãîäû ñâîåé äåÿòåëüíîñòè Âåðà
Àëåêñååâíà èçó÷àåò ôàóíó òëåé ìíîãèõ
лесье, Нижнее Приднепровье), собирает
òëåé íà Êàâêàçå, â Ñðåäíåé Àçèè, ÷åì
\f\f .O.
ƒ\t\b\f  …\f\n \f\b\f \r\t\f // \f
\t …\f\n \f\r\t\f. —
\f\f .O.
ˆ \b  \t\t\b  …\b // \b\r\n€   IV
. \n\b\n\n …. —
пополняет коллекцию и число изданных
публикаций. Среди них особое место
çàíèìàåò ìîíîãðàôèÿ “Ôàóíà Óêðà¿íè.
ã., ïî
èíèöèàòèâå è ïîä ðåäàêöèåé àêàäåìèêà
íèê “Âðåäèòåëè ñåëüñêîõîçÿéñòâåííûõ
êóëüòóð è ëåñíûõ íàñàäæåíèé”, ãäå â
ïåðâîì òîìå Âåðîé Àëåêñååâíîé ñîñòàâ
лен раздел “Подотряд тли”. В 1976 году
евна, за работу над этой книгой удосто
åíû Ãîñóäàðñòâåííîé ïðåìèè Óêðàèíû.
Èçäàíèå îêàçàëîñü ïîïóëÿðíûì è â 1987
В 1975 г. Вера Алексеевна защитила
докторскую диссертацию “Тли-ляхниды
фауны Советского Союза”. С 1976 по
дующей отделом экологии насекомых.
риментальной базе Черноморского био
ñôåðíîãî çàïîâåäíèêà Èíñòèòóòà, îíà
Публикуется много статей Веры
Àëåêñååâíû, à â 1991 ã. âûõîäèò èç
печати завершающий III том по насе
комым галлообразователям европей
ской части СССР, в котором В.А.
монтовой написан большой раздел
 íà÷àëå 90-õ ãîäîâ Âåðà Àëåêñååâíà
в связи с болезнью вышла на пенсию, и
милетний перерыв. Однако, с 1999 г. и
до настоящего времени она продолжает
научную работу. За это время издано 12
работ, две из которых — большие моно
графии: В 2008
г. к 90-летию Нацио
íàëüíîé Àêàäåìèè íàóê Óêðàèíû âû
шло юбилейное издание — “Эволюция,
ôèëîãåíåç è ñèñòåìà òëåé ñåìåéñòâà
ляхнид”. В 2012
г. опубликован второй
том этой книги — “Фауна тлей семей
ведена своеобразная, филогенетически
обоснованная система семейства и вос
становлены многие, по ее мнению, не
 1990 ãîäó Ïðåçèäèóì ÍÀÍ Óêðà
ины наградил Веру Алексеевну Ма
монтову “Відзнакою НАН України за
Âåðà Àëåêñååâíà äåëèòñÿ ñâîèì
опытом и знаниями с начинающими
рантов, защитивших кандидатские дис
сертации. Вера Алексеевна Мамонтова
описала 53 вида и 3 рода — новые для
науки. У нее 93 публикации, из них 10
ìîíîãðàôèé, ìíîãî ñòàòåé äëÿ ÓÐÝ è
УЭСХ. В.А.
Мамонтова составила 12
таблиц для определителения тлей —
âðåäèòåëåé ñåëüñêîõîçÿéñòâåííûõ è
ëåñíûõ êóëüòóð. Çíàÿ â ñîâåðøåíñòâå
теоретические основы эволюционного
ó÷åíèÿ, îíà ïîñëåäîâàòåëüíî îòñòàèâà
åò îñíîâàííûé íà òåîðèè Ñåâåðöîâà-
Шмальгаузена эволюционный подход к
построению естественной системы из
учаемой ею группы насекомых, беском
íî-ìåõàíèñòè÷åñêèõ è êëàäèñòè÷åñêèõ
Âåðà Àëåêñååâíà ïîëíà òâîð÷åñêèõ
планов и продолжает активно работать
Поздравляя Веру Алексеевну с юби
ëååì, æåëàåì åé êðåïêîãî çäîðîâüÿ è
 \b  
 \f  ,
 \n\t\t\n ,

 
\f\f .O.
ƒ\t\b\f …\f\n \f\b\f \r\t\f // \f \r\t\n
…ˆ. —
\f\f .\n.
 — \bŽ\b \b\b \n\b\n\r\n\b€  \t\b
\b \b\n\n\b\t ‚‚‹ // ¦\r.  ‚‚‹ (\b\b . \n\n.). —
\f\f .\n.
ˆ\b\b  \n, ŒŸ\b\n \t\b€ \r\b \b, \b
\b\b \n.-.  // ¦\r.  ‚‚‹. ‡ : « Ÿ \b\n\n\b  \b\b\b
 \b\r\b». —
\f\f .\n.
 \n\b\n\r\n\b€  \t\b\b \b\n\n\b\t ‚‚‹ //
¦\r.  ‚‚‹, …\b. —
\f\f .„.
„\b\f  \b \t\n \t\t\b\f  \r\f  \r \bŒ //
‡.  ‹‚‹. \f \t . \r\bŒ. —
\f\f .\n.
 — \b\b \n\b\n\r\n\b€  // †.: «ƒ». —
\f\f .\n.
ˆ\b€\b  € // ¦\r.  ‚‚‹, …\b. — 1955 — 92 \n.
\f\f .„.
‡¯\r\f \t  \b\r\b \b \r \t\t\b // ‡. 
‹‚‹. . °\n \r\f. —
. — . XIII. — ‚. 32—34.
\f\f .„.
ƒ  \f   \f  \b\r\b\f Œ\b \t\t\b\f // ‡.
 ‹‚‹. \f \t . \r\bŒ. —
\f\f .„.
\f \t\t\b\f ‹‚‹ // ‡.  ‹‚‹, …. —
\f\f .\n.
 — \b\b \n\b\n\r\n\b€ , \b€\b 
€ ( \n \r€\b) // …, ƒ\b. —
\f\f .„.
ƒ\t\b\f  Cavariella del Guercio (Homoptera, Aphididae)  ‹‚‹ //
‡.  ‹‚‹. ƒ\f °\n. \r\f. —
. — .XVII. — ‚. 54—65.
\f\f .„.
ƒ\t\b\f (Homoptera, Aphididae), \f   ‚‹‚‹  ‹‚‹ // ‡.
 ‹‚‹. ƒ\f °\n. \r\f. —
. — .XVII. — ‚. 66—67.
\f\f .„.
  \t\t\b\f \r \n …\t — Anthracosiphon galii sp.nov.
(Homoptera, Aphididae) // ‡.  ‹‚‹. ƒ\f °\n. \r\f. —
. — .XVII. —
\f\f .„.
ƒ\t\b\f  Smiela Mordv. (Homoptera, Aphididae) // ‡.  ‹‚‹.
\f \t . \r\bŒ. —
\f\f .„.
  \t\t\b\f Periphyllus steveni sp.n. \r … // ‡.  ‹‚‹.
\f \t . \r\bŒ. —
\f\f .„.
ƒ\t\b ¯ // \n \n \b\t\b\f. . 11. —
\f\f .„.
ƒ\t\b\f // ‹. . 11. —
\f\f .„.
‹\f\f \f // ‹. . 12. —
\f\f .„.
\f \f \t  \t\t\b  // ‡.  ‹‚‹. ƒ\f °\n. \r
\f. —
. — . XIX. — ‚. 17—40.
\f\f .„.
ƒ\t\b\f \n ƒ\f\n\n. œ. I // ‡ \n.: “\f  \b\f\b
\tŽ\b \b\n” — ….: . ,
\f\f .„.
­\f\n\b // \n \n \b\t\b\f. . 15. —
\f\f .„.
›\b\b\n\f // ‹. . 15. —
\f\f .„.
ƒ\t\b\f ‹\n …\t. œ. II // ….: . , ƒ\f °\n. \r
. — . XXI. — ‚. 3—13.
\f\f .„., \f\f \n.€.
…\b\b  \t\t\b  \f // \n \n
. — . 1, \t. 3. — ‚. 20—31.
\f\f .\n.
€    …\ba (Cavariella bzhkoi sp.n.) \r ƒ\n
 // ‡\b\n \r. — 1967. — ¥ 1. — ‚. 68—71.
\f\f .„., \f¡ ..
‹\r\f “\f”  Œ\f\b \r\f: “°\n\f 
‹‚‹”. —
\f\f .A., š\b\f\f .\n.
„\b \r\b \t\b\t \b  
 \n\b\n // ‡\b\n \r. —
\f\f .\n.
€\b € \b \r \n\b\t\b € // ‡\b\n \r. —
. —
\f\f .„.
 
\f\f .\n.,  ‹..
€     \n \b \t
\b // ‡\b\n
\r. —
\f\f .\n.
\b €\b  \b \b …\r // ‡\b\n \r. —
. — ¥1.—
\f\f .„.
‹\f\f \f // \n \n \b\t\b\f. 2-\b 
\f\f .\n., Œ\f ‹.“.
… \r\bŒ \b  Simidobius  € //
‡.: ‚\n\b  \b \b — \b\b\b \n\b. ¦\r. “ \b”. —
(\b\r\n€).
\f\f .\n.
\t\b\b\b \b  \r€  // ‡ .: «\t\b\b\b \b€
 \t\b\r€ \n\b€  \bŸ\b \b  \b   \r\b€
  ‚‚‚‹». ¦\r. «…\n». —
\f\f .\n.
\t\b\b\b \b  \r\b€  // ‡ .: «\t\b\b
\b \b€  \t\b\r€ \n\b€  \bŸ\b \b  \b  
\r\b€   ‚‚‚‹». ¦\r. «…\n». —
\f\f .\n., Œˆ\b .., \b\b . ., \f\f\f ‹.€.
‚-
€\b \n\b\n \t\t \b\t Ž\b\t, \n\r€ \n \r
€ € \n\b // ¦•­‹/„
\f\f .\n.
€\b    \b …€ // ‡ .: «\n  \r\b
\n\b€». ¦\r. . ˆ. —
\f\f .\n., Œ .., …\f \n.€
. ‹\r\b «¬» // ‡ .: «¦\n 
‚‚‹», …\b:  ˆ,
\f\f .\n.
\t\b\b\b \b  \n\b\b // ‡ .: \t\b\b\b \b€  \t\b\r€
\n\b€  \bŸ\b \b. —
\f\f .\n.
 …\b\n \r\t\b // …\b:  ,
\f\f .\n.
\nŸ\b  // ‡ .: «‡\b\b \n\b\n\r\n\b€  
\b\n€ \n\b». . I. —
\f\f .\n.
…£Œ, \n\t\b £Œ  \n\t\b€\b € \b // ‡\b\n
 \r. —
\f\f .\n., Œ\f\f .
\n\b\n \r\b  \b \b-\n\b
 \b\b\n // ‡\b\n \r. —
\f\f .\n.
\b  \n\b •.„. ‹Ž // ‡\b\n \r. —
.—
\f\f .\n.
  \t\b\n Eulachnus tamaricis // ‡\b\n \r. —
\f\f .\n., £\f .Œ., Œˆ\b\b ƒ.\n., “\b ..,  .\n.
‹\r\b
Homoptera. // ‡ .: «\n\b€\b-\r\b».  III. …\b:  ,
\f\f .\n., €\b ..
\b\n\b \n\b\n  \b€ € \n \b
\n\b \b (Pemphigus fuscicornis Koch) // ‡¦¦¦,
Mamontova V.A., Wegierec P.
A new fossil species of the genus Stomaphis Walk. // Ann. Upper
siles. Mus. Ent. S. I. —
. — P. 37—50.
\f\f .\n., š\f\b 
\f\f .\n.
­\b  Schizolachnus  \t\n\b. Eulachnina\b \n\b\b\n Lachnidae
(Homoptera, Aphidoidea) // ‡\b\n \r. —
\f\f .\n.
¬Œ, \b\b\r, \n\n\b \b \n\b\b\n ‘ (Homoptera,
Aphididae) // …\b:  ,
\f\f .\n.
­ \b  Todolachnus (Homoptera, Aphidoidea, Lachnidae) ‡\n
 \t€  \n\t\b\b€ \b // \n \b. . —
.—
\f\f .\n.
Cupressobium mordvilkoi Pa¸ek — \b\b\n€   € €
(Homoptera, Aphidoidea, Lachnidae) // \n \b. . —
. —
\f\f .\n.
€  \t\b\b\b \b \n\b\b\n Lachnidae (Homoptera, Aphidoi
dea) € ‡\n \t€  \n\t\b\b€ \b // \n \b.
. —
\f\f .\n.
€\b € \b \n\b\b\n Lachnidae (Homoptera, Aphidoidea) \r
€  ‹\n\n // ‡\b\n \r. —
\f\f .\n.
Cinara taeniata Koch — , \r\b€  \n\b \n // 
\n \b. . —
\f\f .\n.
­ \b \n\b\b\n ‘ ‡\n \t€  \n\t\b\b€ \b
 // …\b:  ,
 
­\t  ­­
“  \r\f” \f\n\f\t \b  \f 
\f     \f \r \f  \f 
   ,   .
\f  \f \b   \b (  
 \t)    \f\f     \r\f\f.
 \n\t  \n       .
  
\f     \f \f    \t
( \f, \b   ). \n \f   \n\f 
\n  15  \b\f 4 (210 × 297 ),  \n, 
   \n\n\b  .  \f\f \b ms New
Rmn, 12 t,  1,5. \n \t  10 .   : \t
­€ \f   \n  \f —  \f\f. ‚ \n
\n €\f  \f,   «\n»  
 — €   
 . \f  \b\b   , \n    .
ƒ (\f  \b\b) \r    \f \n  
\r\f \n\f            \f 
  \b \b. \f  \b  \n\f \f , 
\n  \b \n’\t  \n\f \f   . „\f  
\f   \f 1, 2, 3, 4,… — \f  \f   
. \f \r   ,   \n  .
  \f    \t \f \r\f \r  
 \f  ,     \f  \f, 
 \n \f    (   ,
  \r \r,    \f; \f  \f  
  (\f); €      \f,  \r 
, ,   \n  \f\f  \b.
†\f   \f  \n’ \n   
quation
Editor
—  \b\f Word,   \f \f \r.   \b\f
 \n\f    ():  — 12 t,  
— 10 t,   — 7 t,   — 14 t.
 \r\r \r :
‡ˆ — \f \f \f \f \f;
„  —  \f    ()  (
Normal, \b ms New
R
mn, 12 t, \n \f, \r, \n 
), \n     \f  \f ;
ƒ, €,  \b  \f,  \t()
(),—  \f  ;
    \f,     
    € ().  \t  
\f     \f   € ,  .
\n  —  \n 8 .
    :
 \n;
   
\r; \f \r;      
 \f \f  ;
‰   \f;
ˆ \b  (), e-mail.
\f \r \r \n\r \t \n \r\t \r:
\b  
— (ˆ\n, 1959).
— (‰, Š, 1983).
  
—   € (‹€  ., 1985);
\r   \r
— (Œ…, 1980).
\r   —
 
\r’   \t\b\b
  \f \n\f / † ‹. , \n ‰..,
ƒ€..  . — ˆ.: ˆ\n, 2006. — 321 .
 \r \r\n
 .   /  . . -. „„  .ƒ.
. — ˆ.: •\n, 2009. — 600 .
  \r\t\r
  \f. ‹  / . 
.  \b. ›. . „\f. — ˆ.: ‘\n \b , 2003. — 175 .
\b \t
… 
 \n €  / . ‰. Ž\r, ‹.•\f.— Œ.:
, 1986. — 222 .
\b\r\r
Š\b  \b    \f\f. „
\f   : ‡‰ 5014: 2008. — [™  2008-12-06]. — ˆ.:
‡\r \r , 2009. — 39 . — („  ).
\r\n
™ .Œ. ‘ \nž\f\f \f \f \r\t
  \n\r  : . … - .-. \f: 16.00.10 / ™ 
Œ\f. — ˆ., 2004. — 383 .
\t\r \r\n
ˆ€\f ‰.‹. \n \b\f    \f \n
 œ š \f : \b. .  \n\f \f. \f  .
.-. \f:  . 03.00.16 «Š» / ‰.‹. ˆ€\f. — ˆ., 2006.— 16 .
\t\n \t\n\t\r
.. 2148163 ‰‰‰ ŒˆŽ  01 ˆ 67/00 ‰ 12 ˆ1/06. ‰ \n  
 ˜  ˜ / ‹. .  , .Œ. ™, „.. † (‰‰‰). —
Ÿ545309; . 24.06. 75;  \f\n. 05.02.77, ‘. Ÿ 5. — C. 25—27.
\f\r
 . 59739  , 7 1Œ5/00. ‰ \n \f  / ‘ .‹.,
™ ‹.Œ.;    ƒ\f \f  „; . 29.11.2002;
 \f\n. 15.09.2003, ‘. Ÿ 9 — ‰. 2—10.
(5), 2012
\b\r\n
\f \n \t\b
ˆ\f \t.†.
\n \n\b\f˜ (Coleoptera, Carabidae) ˜   ˜
¡ \f / .‹.  \f // ‹ , 1998. — Ÿ 9. — ‰.151—154.
\b\t \t
    / .š. \f, ‹. .†//
ˆ   . — 2007. — Ÿ 1. — ‰. 10—12.
 \t\b
‰ †..
‡\r   ˜ \n  €˜ 
   / ‹. . †, .„. , ‹. . ˆ // Ž\b˜
\n ‹ ‰ Œ‘‘. — 2009. — Ÿ 39. — ‰. 5—11.
  \t\b
€\r‚
€  ’   \f 
     \n      \n
 / ‰.. \n, .‰. ˆ, Œ.‹. •, .‹. ‘\f // ƒ 
  \f ¢¢I :  \r \f-  \b
 (ˆ, 1—5  , 2004). — ˆ.: ˆ\n, 2004. — ‰. 737—750.
 \n, ’\n\t, \n\n\t
…\r‚
  \n \f \f  \t
  ‘ \f  \f \f  \b, ’, 
\f []:  ‹\f. \f.-. \b., ¢, 14—15 \f 2004
.:   / [.: •.‹. ‰ ( . .)  .]. — ¢.: ¢„Œ•, 2004. —
244 . — ‹ .: • \f .   \f ¢ \n. \r. ,
¢. . . .  -.
  \n 
 \n\n
Ž˜,  ˜   (   
): [£. \f]. — \r \f : http: //
www.lib.ru
   [£. \f] / . . Š;
„\r. - \r  \n. — „.: „, 2001. — 1 CD.
 
«† ‡ˆ†‰ Š‹ŒŽ‰ ‘ »
-\b 
\b\n\b , ,
\b, \n\b, \t\f
\n\f\n  \f\n \n\t\n,
 \r¯ \f .
‡ 2 \r  \f.
­† :
 \t\f — 31,26 .
 \f — 62,52 .
 :
\f   \f \t  \n\t \b \f\t\n\n
­€ \n\n ‚ €­\n!
„€   ‡\r  \t « » www.presa.ua
’ \r   \f   \f 
\f   \n — \r  Visa  MasterCard,  \f€
\n\f- \n \f.
‹  ‹ \n\t \n      \f
\f \f \n\f.
   \b     ‡  « » 
\n  \n   «\b  \f (   Visa
 MasterCard)»       \f:
   \r\f \f.
„\f\t, €  \f   \f \r \r
 \n\f  \b   \f \n 
  \r Webmoney.
ª\f 

Приложенные файлы

  • pdf 11136035
    Размер файла: 2 MB Загрузок: 2

Добавить комментарий